«Лід рушив, панове присяжні засідателі!». Український багатостраждальний парламент запрацював. Але… Завжди є своє маленьке «але». Ніхто не може знати, чи не будемо ми найближчим часом спостерігати спробу блокування трибуни Верховної Ради №2. І що буде з коаліцією? Чого варто чекати – плідної боротьби уряду з інфляцією чи «штучного збіднення народу»?
Про це ForUm поговорив з народним депутатом VI скликання з фракції «Блок Литвина» Олегом Зарубінським.
- Олеже Олександровичу, чи буде ще одна спроба заблокувати парламентську трибуну? Який мотив може бути використаний цього разу?
- Знаєте, говорити про нове блокування мені б не хотілося. Ті, хто був зацікавлений у блокуванні, підписали документ про згоду, згідно з яким більше не буде перешкод роботі Верховної Ради.
В принципі, можна придумати будь-які причини, щоб не дати працювати парламенту. Дуже часто ці причини не законодавчого характеру: привнесення громадських, а часто навіть і не громадських, внутрішньополітичних, міжкланових проблем у будівлю ВР. Блокування може стати засобом або для пролонгації конфлікту, або для його вирішення на користь тієї чи іншої олігархічної сили.
Ми заявляли про те, що перешкода роботі парламенту – це завіса над тими тіньовими домовленостями і операціями, які здійснюються у вищих ешелонах української політики.
- Тобто зупинок в роботі ВР більше не буде? Ефект збережеться надовго?
- Блок Литвина вважає, що блокування Верховної Ради – це дуже сумнівний метод досягнення політичних результатів. Конструктивна позиція перспективніша. Прагнення знову заблокувати трибуну після того, як вона була розблокована, може виходити тільки від деструктивних сил.
Мені б хотілося вірити, що частка здорового глузду присутня в усіх фракціях.
- Є думки про те, що каменем спотикання для роботи законодавчого органу країни може стати скасування депутатського імунітету. Це насправді так?
- В Україні такий імунітет мають 7000 чоловік, а не тільки 450 народних депутатів. Про це деякі ініціатори законопроектів хочуть забути чи просто вдають, що цього не існує. Я не бачу тут проблеми.
У п'ятницю, як мені здається, були розставлені крапки над «і». Ті, хто намагався «пробити» законопроект про позбавлення недоторканності тільки нардепів, мали можливість проголосувати за це. Більше того, не дивлячись на те, що приблизно 40-50 чоловік із коаліції не було в залі, їм ніхто не заважав голосувати чужими картками. Навіть у цій ситуації коаліція набрала 219 голосів. Це підтверджує, що всі вигуки і заклинання з приводу депутатської недоторканності були просто трюком у передвиборчих кампаніях. Це свідоме небажання зняти з себе депутатську недоторканність.
З іншого боку, досить показовою була позиція нашого блоку, ми стовідсотково віддали 20 голосів за законопроект, який обмежував імунітет усім тим, хто сьогодні його має в Україні, тобто 7000 чиновникам. Ми вважаємо, що вони всі, без винятків, повинні бути рівні перед законом. Вважаю, що ця позиція набагато чесніша перед виборцями, набагато перспективніша, оскільки вона підтримується людьми, народом і прописана в Конституції. Ми набрали 222 голоси.
- Можливо, така хистка позиція коаліції свідчить про початок її кінця? Як Ви вважаєте?
- Я – не Нострадамус і не можу оперувати фальшивими пророцтвами, як це було зроблено в ході передвиборчої кампанії. Передрікати процеси в коаліції мені б дуже не хотілося. Ці процеси дуже складні, суперечливі і непрозорі. Я можу констатувати тільки те, що бачу своїми очима: одна з головних позицій угоди про створення коаліції – ліквідація депутатської недоторканності – в умовах, коли були всі можливості, не була реалізована. Значить, просто не захотіли. Це є певним симптомом.
Проблеми в коаліції набагато ширші, ніж депутатська недоторканність, і стосуються вони різного бачення економіки, соцполітики та іншого. Це по-перше. По-друге, в самій коаліції здійснюється серйозна конкуренція в контексті передвиборчої компанії Президента, яка де-факто вже почалася.
- Як ви думаєте, чи не ці причини вплинули на тих депутатів, які залишили партію «Наша Україна»?
- Світом правлять інтереси. В основі будь-якої діяльності лежать інтереси. Інтереси формують мету, а вже мета визначає засоби її досягнення.. Тому, якщо ухвалюються якісь рішення, щоб вийти із коаліції, з блоку, з партії, то це продуковано інтересами. Отже, є неспівпадіння інтересів.
- Ваш блок обіцяв коаліції ситуативну підтримку. Чи можливий розвиток подій, при яких Блок Литвина приєднається до коаліції?
- Наша позиція визначається не ситуативно, а тим, які законодавчі ініціативи розглядаються, і відповідають чи не відповідають ці ініціативи нашій передвиборчій програмі.
Я вніс законопроект про періодичну звітність політичних партій перед своїми виборцями з приводу реалізації своїх передвиборчих кампаній. Не ситуація визначає нашу підтримку тих чи інших законодавчих ініціатив, а жорстка відповідність тим зобов'язанням, які ми брали перед своїми виборцями. Ось ключовий момент.
Відносно приєднання. Мені б не хотілося «товкти воду в ступі» і в десятий, сотий раз говорити про те, що ми не приєднуємося ні до кого, оскільки не хочемо бути п'ятим колесом.
- Як ви вважаєте, чи вдасться прем'єр-міністрові України зупинити сьогоднішнє зростання інфляції?
- Цивілізованими методами зупинити зростання інфляції Юлія Тимошенко не зможе. Але є інший метод, використаний у 2005 році, коли за один день були змінені співвідношення між курсами гривні та долара. Тоді 62% українських громадян, у яких були заощадження в доларовій масі, за одну ніч збідніли на 15-20% шляхом зменшення вартості долара відносно гривні.
Мені здається, що Тимошенко може використати цей метод, оскільки у неї в блоці є економісти-ідеологи такого методу боротьби з інфляцією. Одного прекрасного дня люди збідніють у два рази, тому що вони зберігають гроші в доларовій масі, а не гривневій. Такий метод може бути використаний, але він не дасть довготривалого ефекту: ціни нібито перестануть рости вгору, але, оскільки такі методи є деструктивними, вони призведуть до ще більшого реального збіднення українських громадян.
Коли Юлія Тимошенко була обрана прем'єр-міністром, я особисто запитав її, чи буде уряд ревальвувати гривню чи девальвувати долар. Вона не відповіла, що для мене є певним сигналом: при певних обставинах уряд готовий піти на цей крок – штучно зробити біднішими людей і паралельно на дуже нетривалий час припинити інфляцію.
- Як ви вважаєте, політика в боротьбі з інфляцією або ж у газовому питанні Юлії Тимошенко здатна спровокувати питання про її відставку?
- Якщо чесно, то ця тема вже витає в повітрі. Як не дивно, провокують це саме деякі союзники Тимошенко. Тому це більше залежатиме від ситуації у владній коаліції і між різними сегментами влади, ніж від інших сил в суспільстві.
- Як Вам подобається Указ Президента, яким він зобов'язав прем'єра, спікера, секретаря СНБО, деяких міністрів зустрічати і проводжати його під час офіційних візитів?
- Голова парламенту очолює іншу гілку влади і по відношенню до нього не можна говорити «має зустрічати». Представник однієї гілки влади не може зобов'язувати представника іншої гілки влади його зустрічати, проводжати і так далі Щоб це розуміти, не потрібно навіть бути знавцем теорії розподілу влади.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
