«Лічильник», на який майже місяць тому поставила український парламент опозиція, 7 березня призупинили. Ще трохи, і Президент отримав би підстави розігнати недіючу Раду і призначити позачергові вибори до парламенту. Але цього не відбулося. Проте події, що розгорнулися під куполом на Грушевського, 5 якраз перед Міжнародним жіночим днем, свідчать: чергове блокування парламентської трибуни може бути спровоковане вже на найближчих засіданнях законодавчого органу. Наприклад, при розгляді законопроектів про обмеження недоторканності парламентаріїв.
Навряд чи хто забув, що з ідеєю позбавити депутатів Верховної Ради статусу недоторканних перед достроковими виборами носилися представники пропрезидентського мегаблоку «Наша Україна – Народна самооборона». Тоді ця ініціатива здавалася настільки виграшною, що її з-під носа у «нашоукраїнців» постаралися перехопити «регіонали», які також виступили за відміну недоторканності, але – ширшого кола персоналій, включаючи самого Главу держави. Примітно, що і в НУ-НС, і в Партії регіонів обіцяли розглянути законопроекти про позбавлення депутатів і (у редакції ПР) осіб вищого рангу горезвісного імунітету відразу ж, як тільки запрацює Рада шостого скликання. Але до цього пункту і ті, й інші добралися через півроку після виборів. Хоча приводу говорити про те, що народні обранці незабаром залишаться без захисних властивостей, які надає значок депутата, напевне, немає.
Перш за все, це витікає з принципової позиції, яку зайняли розробники коаліційного і опозиційного варіантів закону, яким вносяться зміни в статтю 80 Конституцій України.
Як відомо, основні зміни, позначені в законопроекті від фракції НУ-НС, повинні торкнутися тієї частини вказаної статті, де мовиться про обмеження недоторканності, за винятком ситуацій, пов'язаних з їх політичною діяльністю. Тобто, як відзначив презентований проект закону, лідер фракції В’ячеслав Кириленко, «така редакція гарантує свободу слова, свободу голосування в парламенті і передбачає, що через суто політичну діяльність депутат не може притягатися до відповідальності». Це «нововведення», на думку Кириленка, повинне було відобразити всі нападки опонентів зняття недоторканності, які запевняли, що після втрати імунітету народним обранцям загрожують політичні переслідування. Проте претензії опозиції викликав інший законодавчий нюанс – про вилучення положення, за яким депутати не притягатимуться до відповідальності, затримані або арештовані без згоди парламенту.
На чому засновані ці претензії? Партія регіонів вже сказала «гоп», коли під час передвиборної кампанії пометушилася і перехопила у НУ-НС ініціативу про зняття депутатської недоторканності. Отже, апелювати до того, що зміни, запропоновані «нашоукраїнцями», ущемляють права парламентаріїв, «регіоналам» не вигідно – навіщо тоді було обіцяти відміну? Тому вони, як повідомив доповідач по законопроекту від опозиції Олександр Лавринович, вирішили пом'якшити формулювання, запропонувавши не давати дозволу на арешт депутата без згоди ВР до проголошення вироку судом. Те ж, як відзначив Лавринович, стосується і Президента, з якого опозиціонери також захотіли зняти недоторканність. За ідеєю Партії регіонів, недоторканними слід зробити всі 7 тисяч чиновників, які в тій чи іншій мірі користуються статусом недоторканних. Зокрема – і Главу держави.
Відзначимо: якщо «регіонали» хотіли зловити своїх політичних опонентів на слові – їм це вдалося. Оскільки для рядового українця немає різниці в тому, кому залишати імунітет, а кому ні. Нехай навіть мова йде про Президента країни. Реакція «нашоукраїнців» на пропозицію «регіоналів» показала: крім дуже непереконливого аргументу Кириленка про те, що «люди вимагають, щоб цей інститут (Президента) був захищений недоторканністю» крити коаліціонерам більше нічим. У чому непереконливість аргументу Кириленка? Перш за все в тому, що своє переконання лідер НУ-НС не підтвердив нічим, а тим часом, нам було б цікаво почути, які саме люди вимагають зберегти за гарантом статус недоторканного? Можливо ті, які побоюються, що слідом за вимогою зрівняти Главу держави в правах з рештою населення країни, опозиціонери зажадають «продовження банкету» у вигляді висловлення недовіри нині чинному Президентові?
Тим часом досить показовим став факт того, що, як повідомив Олександр Лавринович, проголосувати за проект опозиції були готові представники коаліції – Анатолій Гриценко і Олесі Доній від фракції НУ-НС, і «декілька бютівці». Правда, чесно і відкрито висловити свою позицію наважився лише екс-міністр оборони. «Законопроект Лавриновича більше відповідає інтересам людей. Він не найдосконаліший, але він кращий. Я пропоную його підтримати, я за нього голосуватиму», - заявив Гриценко.
Звичайно, після того, як Віктор Ющенко не вніс кандидатуру Гриценка на пост глави Міноборони в уряді Юлії Тимошенко, в Анатолія Степановича з'явилося безліч приводів при будь-якій слушній нагоді «солити» гарантові. Деякі політичні аналітики вже вважають, що активна антипрезидентська позиція Гриценка відкриває йому хороші перспективи на майбутніх президентських виборах. Не забігатимемо наперед, але те, що Гриценко готовий йти наперекір думкам коаліції і своєї фракції в питаннях, що так чи інакше стосуються діяльності Глави держави, можуть використовувати опозиціонери. Наприклад, якщо постане питання про вираз недовіри нині чинному Главі держави і проведення позачергових президентських виборів. Не варто забувати, що ще в січні 2008 року про можливість позбавлення Президента статусу недоторканного заявляв і Микола Томенко – кандидат від коаліції на пост віце-спікера.
Звичайно, є і інші «гострі» питання, вирішення яких вимагає від коаліції єдності в процесі голосування. Проте ініціатива НУ-НС з відміною недоторканності (яка через півроку перетворилася на обмеження) може стати черговим своєрідним лакмусовим папірцем на міцність коаліційних уз, в розриві яких і переформатуванні нинішнього складу парламентської більшості зацікавлені не тільки опозиціонери.
Ще одна, і, по суті, головна трудність для ініціаторів ліквідації статусу недоторканності полягає в тому, що з 2002 року для внесення яких-небудь змін до Конституції (а саме про це, нагадаємо, і йде мова), необхідно 300 голосів народних обранців. П'ятничне голосування тільки за включення даних законопроектів до порядку денного показало, що ні в коаліції (219 голосів «за» проект Кириленка), ні в опозиції (222 голосів «за» проект Лавриновича) на даний момент такої кількості немає. У той же час, принаймні, одна сторона процесу не демонструє бажання робити крок назустріч опозиції. Так, депутат від фракції НУ-НС Руслан Князєвич вважає неможливим об'єднання коаліційного і опозиційного законопроектів щодо відміни депутатської недоторканності в один проект закону – хоча саме це, мабуть, могло б стати компромісним рішенням. Замість цього коаліціонер висловив думку, що, ініціювавши зняття недоторканності не тільки з депутатського корпусу Верховної Ради, але і з решти чиновників усіх рангів, у тому числі і Президента, опозиція, тим самим, «має намір не відмінити депутатську недоторканність, а якимсь чином закамуфлювати і приховати її». Бажання представників пропрезидентської фракції відстояти права Глави держави цілком з'ясовні – зараз, коли головну силу мегаблоку, НСНУ, томить внутрішня криза, «помаранчевим» потрібно показати свою лояльність Віктору Ющенку, щоб той не прийняв сторону керівника свого Секретаріату Віктора Балоги.
Тим часом можна сказати, що «справа недоторканних» може надовго зависнути в Раді. Адже парламент не підтримав жодного виходу з ситуації, коли процес ухвалення закону може зрушитися з мертвої точки. А їх, нагадаємо, було три: включення до порядку денного і ухвалення за основу депутатським корпусом, включення до порядку денного і відправка законопроекту на розгляд Конституційного суду, і, нарешті, включення до порядку денного і відправка проекту на доопрацювання в профільний комітет. Якщо перше рішення провалилося через різні погляди на те, кого варто позбавляти недоторканності, а кого – ні, то друге не підтримали внаслідок неефективності роботи КСУ. Проти третього виступили представники коаліції: на думку В’ячеслава Кириленка, «профільний комітет за весь час роботи не провів жодного засідання через блокування з боку опозиції і, він остаточно поховає будь-яку відміну недоторканності ще на рівні комітету».
Таким чином, можна припустити, що відміна депутатського імунітету ймовірно стане одним з каменів спотикання, який знову заблокує роботу законодавчого органу. Або коаліція (зокрема, НУ-НС) і опозиція (Партія регіонів) з обопільної згоди «забудуть» виконати свою передвиборну обіцянку, пояснивши українцям, що «так буде краще для всіх». Яке рішення ухвалять політики?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом