Політичні пристрасті в Україні розжарюються. Парламент як не працював, так і не працює, стійкі, здавалося б, фракції розвалюються на очах. Додає масло у вогонь і Президент розмовами про можливий розпуск парламенту. Але загроза дострокових виборів на парламентаріїв дії поки не здобула, вони відкрито заявляють про те, що самому Ющенку вибори зараз невигідні.
Про можливість нових перевиборів, про плани Партії регіонів організувати масові акції протесту проти вступу України в НАТО і про нового Президента Росії розповів кореспондентові ForUm’у народний депутат України VI скликання, член фракції Партії регіонів, Тарас Чорновіл.
- Тарасе В’ячеславовичу, Раїса Богатирьова заявила про те, що Президент може почати консультації про розпуск парламенту, якщо Верховна Рада найближчими днями не почне роботу. Це можливо?
- Я думаю, Президент у такий спосіб вирішив посилити шантаж, але мова не йде про якийсь варіант розпуску парламенту. Я вже не говорю, що це безпосередньо порушує норму Конституції, яка для Президента законом не є. В Ющенка сьогодні немає політичної сили, на яку він може обпертися, тому у разі нових дострокових виборів він втратить можливість контролювати правлячу коаліцію, яка вже зараз знаходиться під контролем Тимошенко. У наступному скликанні парламенту Ющенко матиме тільки супротивників. Нинішня війна з Юлією Володимирівною для нього хороший сигнал: нова коаліція може створюватися без участі яких-небудь пропрезидентських сил. Саме тому сьогодні Президент не готовий до дострокових виборів.
Партія регіонів свою основну програму, пов'язану з блокуванням Верховної Ради, виконала. Ми донесли до відома українській і світовій громадськості інформацію про «лист трьох». Тепер ми могли б спокійно переходити до роботи. Сьогодні Партія регіонів не блокувала трибуну, ми прийшли, зайняли свої місця. Але коли припинилося блокування з боку ПР, автоматично почалося блокування з боку спікера. Яценюк відмовився відкрити засідання, хоча ніхто йому в цьому не заважав. Я думаю, в даному випадку він виконував доручення Президента тягнути час для того, щоб підвести межу під історією про недієздатність Верховної Ради. Після цього можна було б поставити питання про те, чи потрібна нам взагалі ВР? Ми відмовилися грати в гру Президента, тому сьогодні він вимушений йти на фальстарт і погрожувати черговою бурею в парламенті.
- Якщо у ВР не буде прийнято постанову по НАТО, яка визначить порядок вступу України до Альянсу, Партія регіонів почне масові акції протесту?
- Мова про це йде, незалежно ні від яких обставин. Питання в тому, чи будуть ці акції акціями протестами чи виражатимуть народну позицію. Є тільки ці два варіанти. Якщо буде ігноруватися думка більшості населення України, відкидатися можливість проведення референдуму, можна говорити про проведення акцій протесту. Вони можуть початися в першій половині березня. В іншому випадку, якщо зараз буде прийнято постанову парламенту і направлено Генеральному секретареві НАТО, то можливо, будуть інформаційні пікети абсолютно спокійного характеру, як одна з форм прямого волевиявлення народу. Якщо ж цього не буде, пікети почнуться наприкінці березня на початку квітня як спосіб вплинути на рішення Бухарестського саміту.
- Тарасе В’ячеславовичу, як ви вважаєте, чи були вибори в Росії демократичними?
- У кожній країні демократичні стандарти мають свій відтінок. Як я повинен оцінювати позаминулі вибори в США, коли Буш молодший вперше став Президентом? У штаті, в якому губернатором є його рідний брат, відбулися дуже дивні події, пов'язані з перерахунком голосів, потім з фізичною забороною продовжувати перерахунок. Я думаю, вибори там були демократичними, але непрозорими.
Тепер подивимося на Росію. Тут ситуація протилежна. У РФ свій рівень демократії, свої особливості. Можна говорити, що там не було достатньої конкуренції, був використаний адмінресурс, не було «другої» сторони, але результат виборів справедливий, і це визнають усі. Мені здається, кращий варіант, при якому переміг той кандидат, за якого голосувала більшість росіян. Рішення України привітати Медведєва з перемогою було абсолютно адекватним.
- Чи зміняться якось відносини між Україною і Росією після обрання нового президента?
- Мені здається, буде еволюція не на користь тих, хто думає, що з Росією можна гратися в ігри. Давайте проаналізуємо російських лідерів. Пам'ятаєте заяву Єльцина про те, що прокидаючись уранці потрібно думати, що ти зробив для Росії. Путін з його жорстким прагматизмом проводив політику, яка відстоювала російські інтереси, але були певні реверанси відносно стратегічних партнерів СНД на догоду тих, хто має ностальгію за Радянським Союзом. Росія тиснула на країни колишнього СРСР в питаннях прав російськомовного населення, втручалася в освітлення історії, але, з іншого боку, була достатньо лояльна в ціні на енергоносії. Приходить Медведєв. За ним немає шлейфу зобов'язань. У нього немає зобов'язань перед Єльциним, перед старою кремлівською елітою, яка дивиться на країни, що виникли після розпаду СРСР, як на трохи «свої». Медведєв – це новий лідер абсолютно нової Росії, яка не має нічого спільного з колишнім Радянським Союзом.
Я думаю, такі питання як світові ціни на газ, жорсткі відносини до України в світлі нашого вступу до СОТ, у Росії тільки зміцнюватимуться. У політичному плані все з часом заспокоюватиметься, але в економічному ніяких подачок уже не буде.
Тактика, яку зайняла Тимошенко, абсолютно програшна. Показувати зуби медведєвській Росії – означає програти.
- Газове питання. Росія все зменшує і зменшує рівні постачань газу до України. Як це відіб'ється на українських споживачах?
- Найближчим часом на споживачах це не відіб'ється з однієї причини: відбувається масовий відбір газу зі сховищ, які належать «Росукренерго», «Укргазенерго». Запас газу в сховищах і так низький. Росія знижує тиск газу в трубі на кордоні з Україною з дуже ієзуїтським розрахунком: убити нас не своїми руками, а руками Євросоюзу. У ЄС вже стурбовані ситуацією, і ніхто давним-давно не вірить у заяви Тимошенко на енергетичну тематику.
Росія може скоротити тиск так сильно, що нам доведеться скорочувати тиск прокачування газу на західному кордоні. Ви чудово розумієте, що з цієї миті Україна для ЄС вже не партнер, не та країна, якій можна співчувати, а персональний ворог. Путін, керівники Газпрому і, напевно, Медведєв використовували гризню між Тимошенко і Ющенком. Що стосується наших хлопців, то вони догралися. Не можна їздити за кордон для того, щоб воювати проти своїх політичних опонентів. Наш Президент і прем'єр саме в таку гру і пограли. Росія ж вибила зобов'язання як з Тимошенко, так і з Ющенка. Наскільки мені відомо, з одного вибила допуск газових посередників на українських ринок, з другого - контроль за газотранспортною системою. Ющенко і Тимошенко до цих пір не зрозуміли, що президент Росії вже не Єльцин.
- «Нафтогаз України» може скоротити об'єми транзиту газу по території України? Чи допоможе цей ультиматум вирішити проблему?
- «Нафтогаз» може ставити ультиматуми скільки завгодно. Після приходу Івченка на пост глави цієї компанії, можна говорити про штучне доведення її до банкрутства. Мене дивує, що до цих пір не заведена кримінальна справа, і ця людина ходить на волі. Після того, що трапилося в 2005 році, «Нафтогаз» не може робити ніяких ультиматумів нікому, тут аби самому вижити.
Спроби шантажувати Росію по транзиту закінчиться двома речами. По-перше, тактична перспектива: нас поставлять проти Європейського Союзу. Нічого гіршого, ніж мати з одного боку ворогами Росію, з іншого боку – ЄС, «солодка парочка» Тимошенко-Ющенко ще не придумувала. По-друге, стратегічна перспектива. З 2005 року Росія почала йти до того, щоб замінити транзитні можливості України іншими шляхами. Вони реальні, вони виконуються. На тлі цього біла «кокаїнова» доріжка Юлії Тимошенко, яка повинна йти з Туркменії до України, виглядає несерйозно.
Мені сподобалася фраза одного політолога, яку я почув на круглому столі: «Як тільки Україна почне показувати Росії зуби, їй самій доведеться стукати зубами від холоду». На жаль, наші політики цього ще не зрозуміли.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
