Здавалося, цього тижня нічого не провіщало лиха для парламентської коаліції. Трибуна Верховної Ради була надійно заблокована опозицією, а всі погляди «прогресивного коаліційного людства» були спрямовані в північно-східному напрямі, де за стінами стародавнього Кремля вирішувалося, мабуть, найактуальніше для України питання – газове. Під шумок від овацій на адресу президентів України і Росії, які без зайвого нервування запобігли закручуванню газового вентиля, лідери парламентських фракцій зібралися під куполом на Грушевського, щоб на декілька годиночок розблоковувати Раду і прийняти декілька важливих для країни законів. Але, якщо почали парламентарії «за здоров'я» - розблоковували трибуну, то закінчили «за упокой», прийнявши в першому читанні, як виявилось, скандальний законопроект про держзакупівлі.
Як відомо, сфера закупівель товарів і послуг за державні кошти – досить ласий шматок, за який ось вже не один рік поспіль триває боротьба між представниками різних політичних сил. Що й говорити, держзакупівлі – вельми «благодатна» сфера діяльності, адже на тисячах тендерів, які проводяться в цій області, можна заробити непогані бариші, проштовхуючи у фаворити аукціонів «свої» фірми і збираючи відкати. Досить пригадати торішній скандал між Тендерною палатою, яка уповноважена контролювати процедуру закупівель, і міністерством оборони: у той час керівники обох відомств звинувачували один одного в багатомільйонних зловживаннях, скоєних якраз під час операцій купівлі товарів і послуг за кошти держбюджету. Саме тоді Віктор Ющенко гостро поставив питання про те, що функції Тендерної палати потрібно докорінно змінити, а також скасувати спеціальну міжвідомчу комісію і ввести механізм громадського контролю, що дозволило б здійснювати державні закупівлі на прозорих конкурсах. Секретаріат Президента розробив навіть відповідний законопроект, який згодом був відкликаний. Глава держави, як підкреслив вчора керівник СП Віктор Балога, сподівався, що новий склад Ради, і зокрема, демократична коаліція все ж таки приймуть президентський варіант закону про держзакупівлі.
Але цього не сталося – ввечері 12 лютого парламент 282 голосами «за» (з яких 126 належали депутатам фракції БЮТ, 120 – регіоналам, і 20 – комуністам) прийняв у першому читанні законопроект, розроблений бютовцем Андрієм Кожем’якіним і нунсовцем Романом Зваричем. Ось тут і розгорілося – фракція «Наша Україна – Народна самооборона» як член демкоаліції повинна була, по суті, голосувати в унісон з союзниками з БЮТ. Тим паче, що законопроект розроблявся представниками більшості. Але НУ-НС змовчала, не давши жодного на підтримку розробленого членами коаліції документа.
Ланцюг подій, що ідуть за цим, відомий. Спочатку різко відреагувала Банкова: Віктор Балога угледів в сумісному голосуванні депутатів від БЮТ і Партії регіонів, відзначивши, що прийнятий тріумвіратом БЮТ-ПР-КПУ законопроект «консервує колосальні зловживання при проведенні держзакупівель». Крім інших викривальних висловів на адресу партнерів по коаліції, керівник Секретаріату Президента озвучив думку про можливе переформатування парламентської більшості. Він припустив, що у разі ухвалення закону про держзакупівлі в цілому і ветувані його Главою держави, у Верховній Раді може виявитися нова політична конфігурація, адже для подолання президентського вето потрібно, щонайменше, 300 голосів депутатів.
Їх, за словами Балоги, можуть забезпечити тільки фракції БЮТ, ПР і комуністів, оскільки фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона» і блоку Литвина не підтримали законопроект в першому читанні.
Потім думка Балоги про те, що формат коаліції може в найближчому часі видозмінитися, і приводом для цього стане якраз голосування вівторка за проект закону про держзакупівлі, продовжив глава фракції блоку свого імені Володимир Литвин. Обурені тиради Литвина і Балоги підтримала фракція НУ-НС, яка в своїй офіційній заяві різко засудила ухвалення згаданого документа в першому читанні, і застерегла своїх колег з БЮТ від подальшого голосування за цей проект закону.
Звичайно, що БЮТ і Партія регіонів постаралися відбитися від звинувачень. Так регіонали вустами заступника фракції ПР Олександра Єфремова нагадали Віктору Балозі, що вони голосували за проект закону, розроблений у співавторстві з нунсовцем Романом Зваричем. Про що, до речі, глава СП в своєму коментарі визнав необхідним умовчати. Значно конкретніше на звинувачення з боку Банкової відреагували в Блоці Юлії Тимошенко. Глава фракції блоку Іван Кириленко заявив, що зміни в закон, які були проголосовані у вівторок, 12 лютого, були узгоджені зі всіма суб'єктами демкоаліції, а також – з Секретаріатом Президента, від якого уповноваженим по візуванню законопроекту був заступник голови СП Олександр Шлапак.
Отже, в наявності – штучно створений конфлікт, в результаті якого, за словами того ж Балоги, може оформитися новий формат парламентської більшості, що припускає денонсацію коаліційної угоди між БЮТ і НУ-НС. Чому штучно? По-перше, не варто забувати про те, що головним лобістом широкої коаліції у складі НУ-НС – Партія регіонів був саме Балога. По-друге, припущення опонентів більшості, які заявляли, що коаліція в 227 голосів не зможе ефективно працювати, підтвердилися. Досить пригадати, що за 4 з невеликим місяця роботи парламенту був прийнятий всього один законопроект – про бюджет країни на 2008 рік. По-третє, плідна співпраця БЮТ і «Нашої України – Народної самооборони» фактично поставлена під сумнів через новорічне протистояння, що загострилося з перших днів, по лінії Президент – прем'єр-міністр. Знову ж таки пригадаємо, що коаліцанти ніяк не можуть розрулити кадрові питання. Крім того, припадають пилом 12 законопроектів, які демократична більшість зобов'язалася прийняти як першочергові ще в минулому році. За підтвердженням того, що найбільш животрепетні документи, закони «Про Кабмін» і про позбавлення депутатів Верховної Ради недоторканності, не будуть не те що прийняті, навіть розглянуті, ще досить довго, далеко ходити не треба. У той же вівторок, 12 лютого, Верховна Рада відмовилася внести до порядку денного наступного пленарного засідання питання про зняття депутатської недоторканності і закон про Кабмін.
За відповідне рішення проголосували тільки 173 депутати від фракції ПР і КПУ. При цьому фракції коаліції не голосували взагалі!
Виходячи з цього, можна припустити, що спільне голосування БЮТ і Партії регіонів, яке так самозабутньо критикує Балога, було ні чим іншим, як уміло продуманою провокацією. Дивіться: за словами Івана Кириленка, всі питання щодо змісту законопроекту про держзакупівлі були узгоджені як всередині коаліції, так і з Секретаріатом Президента. Отже, бютовці резонно припускали, що разом з ними за проект закону проголосують і депутати з НУ-НС. Але партнери по демкоаліції раптово «передумали» підтримувати розроблений в співавторстві з БЮТ документ. Саботаж? Схоже, що так. Навіщо він був спровокований, і, головне, хто за цим стояв – зрозуміло виходячи з перерахованих вище причин.
Водночас тут куди цікавіша відповідь на інше питання: кому вигідніше переформатування нинішнього складу коаліції?
Партія регіонів. Незалежно від того, хто б став союзником регіоналів по коаліції, їм вигідний цей формат. Просто тому, що це – зворотний квиток у владу. Можливо саме тому останнім часом від лідерів партії лунають заклики, що виходів з нинішньої парламентської кризи два: позачергові вибори і переформатування більшості. Причому, другий називається більш прийнятним, і, як наслідок – пріоритетним.
БЮТ. Для керівництва фракції, що становить основу нинішньої коаліції, важливим було отримати керівні пости в уряді. Вони це зробили. Отже, головна мета, ради якої БЮТ йшов на союз з НУ-НС, – досягнута. Коли ж постало питання про ефективність роботи демократичної більшості, з'явилися проблеми. Адже Юлія Тимошенко напевно припускала, що коаліція допомагатиме Кабміну в проведенні в життя урядових ініціатив. Насправді, механізм не спрацював – ще й через те, що як підручний засіб парламентську більшість розглядав і Віктор Ющенко. Якщо коаліція і відформатує, то БЮТ цілком зможе в неї ввійти – незалежно від того, хто буде партнером. Адже обмовка Тимошенко про можливість створення парламентського союзу з Партією регіонів на певних умовах була зовсім не випадковою. Крім того, політичні експерти констатують, що такий формат співпраці міг би бути найбільш оптимальним для Верховної Ради. Хоча БЮТ може вдовольнитися і ситуативною співпрацею.
НУ-НС. Політична і ідеологічна різнорідність мегаблоку багато в чому зумовила нелегку долю цього політичного утворення. Оскільки бліцкріг Банковою по створенню на базі «Нашої України – Народної самооборони» єдиної і слухняної партії не вдався, можливе створення широкої коаліції з ПР приречене на провал. Зараз же на Банковій, що контролює фракцію НУ-НС, абсолютно інша причина добиватися переформатування коаліції: «поженивши» ПР і БЮТ, можна буде виставити своїх партнерів по більшості в украй невигідному світлі перед виборцями. І, як наслідок, забезпечити стійкіше електоральне підґрунтя напередодні президентським виборів для Віктора Ющенка.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом