По суті, це перший самостійний фестиваль (раніше акція проходила в рамках великої виставки косметики). Кумедно, що місцем проведення фестивалю вибрали Будинок культури СБУ України. Тих, хто вважає, що на фестивалі творилося беззаконня, доведеться розчарувати. Атмосфера панувала доброзичлива, а те, що по ходу було випущено трішки крові, так це ж за добровільною згодою клієнта і майстра.
Втім, способи самовираження бувають різні. Комусь малюнка мало, і він розділяє собі язик надвоє - як у змії. Київський майстер Юрій Калмиков приніс глядачам задоволення, прилюдно розрізає язик молодому чоловіку. На операцію збіглося подивитися півфестивалю! Після «процедури» хлопець трохи поплювався кров'ю, а хвилини через 10 вже з посмішкою демонстрував «красу» всім охочим. Майстер, що достатньо давно зробив собі таку операцію на язику першим у Києві, наполягає, що з двома половинками в роті йому зручно і комфортно. Головний його аргумент на користь добровільного каліцтва: «Це красиво». Операція в його виконанні коштує 500 доларів, але протягом року з такого приводу в Києві до нього звертаються максимум п'ятеро людей, пише «Комсомольська правда» - Україна».
Але, мабуть, найгарячішим видовищем фестивалю стало підвішування людини на крюках. Спочатку худенькому хлопцю майстер пирсінгу увігнав у шкіру над лопатками чотири крюки, схожих на тих, на яких у кухні підвішують обробні дошки. Після цього модель провели на сцену, де із стелі звисала спеціальна конструкція. У цей момент у майстра пірсингу задзвонив телефон. «Ну що ти дзвониш, - заволав він у трубку, - я людину вішаю».
Поки гачки втягали в спеціальні петлі, «Комсомолка» розговорилася з героєм.
«За півроку це вже третє підвішування, і те, що я показую, демонструє, яка в мене сила волі, - говорить Владимир. - Я не роблю нічого страшного! Адже ніхто не жахається, коли люди стрибають з парашутом у безодню, а дозу адреналіну я отримую більшу, ніж парашутисти. Так, мені боляче, але болю я не боюся».
Після цього Володимира підняли над землею, але висів він не просто так, а грав на віолончелі (виявилось, що хлопець навчається на професійного музиканта). Поки Володя розгойдувався на власній шкірі, в залі затамували подих. «Шкода хлопця», - резюмував один з глядачів.
Головним на фестивалі, звичайно ж, було татуювання. Кращі майстри з України і Росії створювали натільні шедеври прямо на очах у сотень глядачів. То там, то тут на шкірі моделей розцвітали цілі картини.
«Комсомолка» поспілкувалася з майстром татуажу Олегом на прізвисько Турок, який приїхав з Москви. До речі, москвичі вирішили відкрити в Києві свій салон. Як розповів майстер, моди на тату не існує, оскільки рішення зробити татуїровку швидкоплинним не буває.
«Тату - це спосіб самовираження, - говорить Турок, - це відповідальний крок, до якого людина приходить свідомо».
