Здавалося б, чергове блокування трибуни опозицією і роздуми на тему «бути чи не бути» Україні в НАТО мали стати топовими новинами минулої п'ятниці. Однак – невгомонний «термінатор», головний міліціонер країни Юрій Луценко, напавши «на мера всієї столиці» Леоніда Черновецького після засідання РНБО, «вихопив пальму першості» у ворогуючих депутатів.

Всі вихідні по черзі глава МВС і київський міський голова зі своєю «свитою» розповідали, хто правий, а хто винний. Звичайно, звалювали провину один на одного. Луценко гордо заявляв, що він після цього – справжній чоловік і чесна людина, а Черновецький знімав побої і активно «строчив» заяву в прокуратуру.

Українське суспільство вже встигло поговорити про інцидент і засудити його учасників. Народний депутат з КПУ Леонід Грач в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у, коментуючи подію, висловив думку, що в цьому випадку не може бути ніяких виправдань ні міністрові, ні мерові, оскільки вони перебувають на державній службі, тому не до лиця «мужам» такого рангу займатися «кулачними боями» на очах всього народу.

- Леоніде Івановичу, сьогодні всі обговорюють інцидент, що стався між Луценком і Черновецьким у п'ятницю на засіданні РНБО. Як особисто Ви розцінюєте дії Юрія Віталійовича?

- Тут не може бути ніяких виправдань ні одному, ні іншому, тому що обидва вдяглися в державну стать довірою народу, і показувати такий приклад, чи то меру міста, чи то міністрові внутрішніх справ, у жодному випадку не можна. Образливо і ганебно за такий низький рівень політичної культури, який сьогодні, на жаль, є у державних мужів України.

- Багато політиків і експертів говорять, що міністрові слід було б подати у відставку.

- Йому, як мінімум, потрібно пояснити суспільству не те, що його ображав такий-сякий Черновецький, а навести ті аргументи, які повинні бути доказом у суді, що щось, хтось розікрав.

Я б на місці Юрія Віталійовича в теле-радіоефірі сказав: «Громадяни України, я приношу вам свої найглибші вибачення. Так не годиться».

- Але Луценко в ефірі вже заявив, що не збирається вибачатися, оскільки вважає, що зробив чоловічий вчинок.

- Зробити чоловічий вчинок – це не означає пускати в хід кулаки, тим більше, коли з'ясовують свої взаємини державні особи. Особливо в період, коли ми говоримо про те, що повинні розвивати демократію, що прагнемо стати правовою державою і так далі. Як би там не було, а цьому немає виправдання.

- Як Ви вважаєте, Президент втрутиться в цей процес?

- Президент вже втрутився. Він спровокував цю ситуацію з погляду того, що конкретно при ньому відбувалося, і він не припинив це. З іншого боку, він провокує цю ситуацію, тому що ці загравання з Черновецьким показують, що сьогодні наш Президент поступає за принципом: чим гірше навколо, тим йому краще. Тому він, насправді, є в цьому випадку провокатором.

- Але ж це негативно відбивається на його іміджі.

- Здається, Президент не знає, що означає поняття «імідж». Якби він хоч трохи знав його, то не наробив би всього того, що встиг натворити за минулі два роки.

- Леоніде Івановичу, в п'ятницю комуністи блокуватимуть трибуну?

- Все залежить від ситуації. Якби в залі у наших опонентів було 227 голосів, вони б засідали, і Яценюк вів би засідання. А все питання в тому, що сьогодні найголовніше розігрується між Тимошенко і Ющенком. Президент хоче, щоб йому через зміни в законі про Кабінет Міністрів України віддали Генпрокурора, голову СБУ і недоторканність. А Тимошенко як би цього бажає, але хоче, насамперед, отримати мандат недоторканності мінімум як на рік через затвердження програми уряду. Йде гра між ними двома, тими, хто ніколи не були друзями, і які готові садити один одного, хто боротиметься за «банківський престол». У цьому весь сир-бор. А членів коаліції немає в залі, тому, можливо, їм іноді вигідна ця блокада.

Так, минулої п'ятниці комуністи і «регіонали» заблокували трибуну абсолютно за чіткими позиціями, тому що Ющенко, Тимошенко і Яценюк грубо зневажають позаблоковий статус України. Але вони тільки цього і чекали, тому що їм потрібно було ще виграти тиждень для міжусобойчика. Домовляться вони чи ні, і без нашої блокади у них може нічого не вийти.

- Яценюк не збирається відкликати підпис під листом Генсекові НАТО. Що далі з цього питання робитимуть комуністи?

- Яценюк трохи не думає – він ще молодий, якщо не сказати, що в політиці – хлопчик. Він дозволяє собі те, що не можна дозволяти голові ВРУ. Яценюк рівний серед рівних 450 депутатів. Він жодним законом не уповноважений на якісь особливі, особисті рішення. Він зробив те, чого, апріорі, ні йому, ні Ющенку, ні Тимошенко робити не можна. Але, якщо у тих є хоч щось індивідуальне з погляду прав і повноважень, так у цього нічого не немає. Зате він «попереду потягу біжить» «під» і «за» НАТО. Так не може бути. Він може ставити тільки підписи на офіційних рішеннях ВРУ, яких він не має на цю тему.

- Водночас, Тимошенко заявила, що рішення про вступ України в НАТО може ухвалюватися виключно українським народом на загальнонаціональному референдумі...

- Вона, мабуть, у свого улюбленого дружка Саакашвілі настільки навчилася, що вона розуміє, що можна робити так, як відбулося в Тбілісі - йшла боротьба двох проамериканських угрупувань, що опозиційної, що Саакашвілі. Американці, там, в принципі, нічого не програвали. Але, ви відзначте, ці 72 % про вступ в НАТО пройшли в «тіні» і жодна з опозиційних сил проти цього не виступала. Це таке ж положення, яке займають НУ і БЮТ. Звідси зрозуміло, що Тимошенко сьогодні хоче когось тримати в дурнях. Вона чітко і ясно розуміє, що таке сьогодні підписати план приєднання до НАТО – це, по суті, виконати багатомільйонні, якщо не мільярдні, умови стандартизації техніки і багато чого іншого. На інавгурації Саакашвілі вручав американську зброю своїм солдатам, ще не вступивши в НАТО. Так і Тимошенко хоче. Так справа не піде. Ми маємо дуже загострене внутрішньополітичне відношення до цієї архіскладної і архіважливої для нас проблеми. Тому, якщо суспільство не сприймає, як ви можете виконувати всі плани приєднання?! За -юльчиним виходить так: я незаконно побудую будинок там, де я захотіла, а потім я у вас питатиму дозволу, жити мені в цьому будинку чи ні. Це ж ідіотизм!

- Виходить, тема НАТО може привести до громадянського протистояння?

- Поза всяким сумнівом, так і буде. Тема НАТО супроводжується активними процесами фашизації суспільства. Адже з одного боку ця тема, а з іншого – Україна, особливо південному Сходу насаджується русофобія, як така, героїзація ОУН-УПА і так далі.

Ця пронатовська трійця Ющенко, Тимошенко і Яценюк доведуть народ «до білого коління», і він повстане.

- Але ж вони повинні це розуміти!

- Я дуже сумніваюся, що вони головою думають. Коли логічно намагаєшся аналізувати, чому людина поступає за принципом, чим гірше, чим краще, чому займається русофобією?! Тимошенко демонструє «махровий» популізм - це захворювання, це бацила - якою вона займається, руйнуючи економіку і соціальну сферу. А хлопчисько Яценюк, що долучився до них, – якась гротескність. У нас в історії України вже був «тато і син» – я маю на увазі Кучму і Ющенко. А тут виходить, що є «тато», «мама» і «позашлюбна дитина» - Яценюк.

- Леоніде Івановичу, коаліція вже зареєструвала законопроект про внесення змін до Конституції в частині депутатської недоторканності. КПУ його підтримуватиме?

- Цього категорично робити не можна. Ющенко і Тимошенко ведуть країну до авторитарного режиму влади. А це означає, що їм залишилося тільки прибрати недоторканність і «поставити в стійло» депутатський корпус, принаймні, тих, хто чинить опір – нас і «регіони», та і тих своїх зокрема, хто хотів би зайняти громадянську позицію.

Якщо уявити собі, що відмінять депутатську недоторканність, Ви думаєте, Анатолій Гриценко ще раз виступить з приводу створення воєнізованого батальйону?! Звичайно ж, ні. Тому питання сьогодні не в професійній недоторканності того чи іншого депутата, а питання в тому, чи отримаємо ми сьогодні авторитарний режим і підемо шляхом відновлення фашизму в нашій країні.

- Гриценко ще заявив, що необхідно знімати недоторканність і з Президента. Проте НУ-НС проти цього. Вносячи таку пропозицію, Анатолій Степанович продемонстрував свою образу на Ющенка?

- Я думаю, що потрібно враховувати і образу Анатолія Гриценка. Тому що він був одним з самих проамериканських, прозахідних політиків, після чого його від цієї «годівниці» Тимошенко відсунула, щоб було просторіше, щоб американці бачили, що є тільки одна вона. Звичайно, його не захистив і не підтримав Ющенка. Тому у Гриценка, без сумніву, є образа.

По-друге, Гриценко прочиняє якусь «завісу» в тому, що Ющенко їм обіцяв про зняття своєї недоторканності. Але Ющенку пообіцяти – раз плюнути і розтерти. Ми це неодноразово бачили.

- Виходить, з Президента вони недоторканність знімати не будуть?

- Звичайно. Вони і з депутатів не знімуть. Де вони візьмуть 300 голосів для зміни Конституції? Вони що думають, що комуністи і «регіони» настільки погані, щоб проголосувати за те, щоб своїми руками підтримати відновлення фашизму і авторитарної диктатури на Україні?! Та нас народ потім на століття прокляне!

- Але періодично вони ж знаходять додаткові голоси.

- По суті, в даному випадку їм потрібно 73 голоси. Але вони їх не знайдуть ніколи.

- А що з об'єднаною опозицією? Так багато говорили про її створення, але замовкли. Чи продовжуються переговори з ПР на цю тему?

- Ми повинні розуміти, що ми – різні ідеологічно по суті. Об'єднуватися в опозицію по відношенню до режиму за ідеологічною суттю ми просто не можемо. Ну, ми різні! Але ми можемо реагувати на ті, чи інші витівки провладного угрупування на основі тактики, блокувати трибуну, вносити законопроекти. Тому я, наприклад, виходжу з того, що ми повинні діяти тактично. Але ідеологічна стратегія нас ніяк не може об'єднувати.

- Але «регіони» відкрито заявили, що вони в опозиції до влади. КПУ теж?

- Звичайно. Ми в опозиції всі 17 років, і вже до цього всі настільки звикли, що до нас іншого терміну не можна застосувати. А ПР у новій якості, тому хай набирається досвіду в опозиції.

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

876