Вітренко: Коаліція сидить «на голці» Вашингтона і Брюсселя

Зараз Україна ніби сидить на пороховій бочці, навколо якої так і літають різні іскри. Це і заява Президента Ющенка про те, що не пізніше 5 лютого Україну приймуть до СОТ. Крім того, все більшого резонансу набирає питання щодо нашого членства в НАТО, особливо гостро воно постало після президентсько-прем'єрсько-спікерського звернення до Генерального секретаря НАТО. Та й не стих ще ажіотаж навколо повернення знецінених внесків Ощадбанку: грошенята вже, неначебто, повертаються, але питань стає все більше. А тут ще і Гриценко підлив масла у вогонь, мовляв, потрібно позбавити недоторканності не тільки депутатів, але і Главу держави.

Про події і пристрасті в українській політиці, які накрили з головою нашу країну, кореспонденту ForUm’у розказала лідер Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко.

- Наталіє Михайлівно, Україна хоче приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. Ваша думка з цього приводу?

- Не Україна хоче, а цього хоче влада України. Це велика різниця. У нас є великі суперечності між волею народу, і остуда національними інтересами, і інтересами влади. Тому що влада в Україні антинародна. Влада – це маріонетки, які виконують волю Заходу. От чому, порушуючи всі норми права, як внутрішнього, так і міжнародного, Ющенко, Тимошенко і Яценюк підписали це звернення до генсека НАТО про готовність виконувати план дій щодо членства в НАТО. Тобто просяться вони. Це не воля нашого народу.

Хіба Ющенко на президентських виборах 2004 року в своїй програмі говорив, що він Україну в НАТО вводитиме? Ні. Такого не було і на парламентських виборах у 2006 році. Ні НУ-НС, ні БЮТ нічого про це не говорили. І навіть у 2007 році, півроку назад, ці аферисти і наперстковики нічого не сказали про вступ до НАТО. Люди б по-іншому голосували.

Цей «лист трьох» побудовано на підлоті, на обмані, на злочинному відношенні до норм вітчизняного і міжнародного права. Звичайно, парламент повинен зробити свої кроки: не просто блокувати трибуну або кусати за п'яту Яценюка - це дуже примітивно. Потрібно розуміти, що бандерівсько-пронатовська коаліція дорвалася до влади. Це не самостійні політики, вони всі сидять «на голці» Вашингтона і Брюсселя.

Є тільки один вихід – Партія регіонів і комуністи повинні скласти мандати, що паралізує роботу Верховної Ради, і йти на нові вибори єдиним антиоранжевим, антинатовським блоком. Повинні бути нові парламентські вибори і воля народу повинна бути захищена.

- До речі, про Партію регіонів. Вона створила так званий «тіньовий уряд» на противагу уряду Тимошенко. На ваш погляд, чому до цієї політичної сили не приєдналися комуністи?

- Комуністи вже пов'язані з Тимошенко, це підтверджено їх голосуванням за бюджет. КПУ показала, що вона підтримує цю бандерівсько-пронатовську коаліцію. Загалом, аксіомою міжнародного права світового парламентаризму є те, що опозиція за бюджет правлячих сил не голосує. Тобто комуністи могли відмовитися і не давати свої голоси, а вони проголосували всією фракцією. Ту ж помилку зробила і ПР, - не треба було голосувати. Навіщо? Щоб Юльці рейтинг підвищувати?

- А як ви розцінюєте позицію Блоку Литвина в парламенті?

- Литвин у політиці завжди характеризувався скритністю і зашифрованістю. Ніколи ніхто не знав цю «темну конячку» і якого вона забарвлення – проамериканського чи проросійського. Його фрази, що він проукраїнський - це, звичайно, блеф, тому що для України не буває третього стану: вона може бути орієнтована або на захід, або на схід, а третього не дано. У Литвина і голосування завжди плутані: хитається то сюди, то туди. За моїми розцінками, він все-таки займатиме прозахідну позицію. Заяви Литвина про те, що вони підтримають Наливайченка на пост глави СБУ, говорить про те, що їх влаштовує робота «оранжевого» СБУ з чисто проамериканською позицією. Отже, сутність Литвина все-таки – оранжева, хоча він і хоче подобатися всім.

- За словами деяких політологів, Президент Ющенко формує навколо себе якусь нову політичну силу. Як ви вважаєте, чи існує домовленість Президента з командою Ахметова?

- Упевнена, що так, інакше Богатирьова не з'явилася б на посту голови РНБО. Я думаю, що це якраз зв'язок з Ахметовим, причому про це розмови йшли давно. Потрібно тільки пригадати заяву тієї ж Богатирьової рік тому, що потрібна широка коаліція. Як економіст, я розумію Ахметова. Він хоче зберегти свої капітали, тому і схиляється до співпраці із Заходом. Богатирьова теж «західник». Їй ніякі цінності слов'янського миру не потрібні. Вона хоче рубати наші слов'янські корені з Росією і Білоруссю.

Інша справа, наскільки ПР і далі буде це ковтати і погоджуватися? Чи там формуватиметься якесь східне, слов'янське крило - це залишається таємницею. Я в це слабко, звичайно, вірю, оскільки ПР – це не ідеологічна партія. Там важливі тільки бізнес-інтереси. Чи буде вся ця партія пнутися на захід за Ахметовим або якісь осколки упиратимуться - я не знаю. Але особливої перспективи в ПР я не бачу.

- 12 лютого відбудеться зустріч Президента України Віктора Ющенка з Президентом Росії Володимиром Путіним. Як ви вважаєте, якими будуть її результати?

- Зустрічі намічалися і раніше, але потім відкладалися, тому чи буде ця зустріч - це ще питання. Можливо, вона і відбудеться. Але знову ж таки, тут є два моменти. По-перше, Путін не може не розуміти, що якщо Україна ввійде в НАТО, то його приймачу, новому президенту Росії, дістанеться найважча спадщина – захист Росії від ворожої держави. Я думаю, що він повинен використовувати цю зустріч як шанс пояснити згубність такого кроку і все-таки нагадати про міжнародні зобов'язання України. Що стосується української сторони, то це повсякчасна кон'юнктура як Ющенка, так і Тимошенко, так і Яценюка. Я стверджую, що вони ніколи не зможуть побудувати з Росією нормальні братерські відносини, тому що вони Росію ненавидять. Чому? Я не знаю. Росія повинна розуміти, що з трійцею Ющенко-Тимошенко-Яценюк, їй ніколи не вдасться побудувати добрі відносини з Україною.

Владу України потрібно міняти, тому що вона повинна відповідати бажанням більшості народу, а не купки представників західної цивілізації.

- Тоді до чого приведе візит у Російську федерацію прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко?

- Поліпшення відносин, принаймні, не буде. Може, поговорять про якісь питання, що стосуються газу, РосУкрЕнерго і т.д. Розмовляти-то потрібно про щось?

- Як ви можете прокоментувати політику уряду в питанні повернення населенню знецінених внесків Ощадбанку? До чого може привести подібна політика? Чи досить в країні грошей, щоб здійснити всі ці виплати? Чи не приведе це до сплеску інфляції в Україні?

- Це просто механізм, яким скористалася Тимошенко для того, щоб обдурити населення, кажучи людям, що це повернення внесків, а насправді це кинута додаткова кістка людям. Здійснюючи цей механізм, Тимошенко, перш за все, завойовує собі дуже високий рейтинг: люди бачать, що вона переживає за проблеми народу. На це вона пішла свідомо.

Вона, безумовно, провокує інфляцію, але зростання цін входить у плани США. Зовні здається, що вирішуються якісь соціальні програми, а по суті швидшає вимирання населення, що приведе до більш швидкого звільнення території. Це йде в руслі побажань і інтересів США.

Зобов'язання ці вона виконає. Гроші для цього вона знайде, розпродаючи землі і підприємства. У другій статті бюджету це все чітко прописано. Всі ці виплати, компенсації і соціальні допомоги – це настільки мізерні цифри в порівнянні з жирним шматком пирога, який відкусить собі уряд Тимошенко. Вона вже заявила про приватизацію «Одеського припортового» і «Укртелекому», вона робитиме ще і реприватизацію.

Крім того, через тиждень Україна буде прийнята до СОТ. Це значить, що в умовах відкритого ринку, в умовах вільного доступу до тендерів абсолютно будь-якого іноземця, власність України перейде до іноземних громадян, іноземних компаній, транснаціональних корпорацій.

- Чи підтримуєте ви пропозиція Анатолія Гриценко про те, що недоторканність потрібно зняти не тільки з депутатів, але і з Президента?

- Цю позицію наша партія відстоювала завжди у всіх наших програмах. Завжди, коли ми йшли на вибори, то вимагали зняти недоторканність з депутатів, Президента і суддів. Всі повинні бути рівними перед законом.

Тут інше питання – всі ці «оранжеві», йдучи на вибори, кричали, що насамперед знімуть депутатську недоторканність. ВР вже працює два місяці, тільки ніяка недоторканність так і не знята. У них слова розходяться із справами.

- Наталіє Михайлівно, все ж таки, ви допускаєте можливість того, що народні депутати підтримають пропозицію Гриценка?

- Ні, Президента недоторканності не позбавлять. Тимошенко зараз неприпустимо свариться з Ющенком. Вона навпаки хоче його заспокоїти і переконати, що вона не балотуватиметься на пост Президента, тому розжарювати з ним обстановку їй немає чого. А президентська фракція НУ-НС – теж не буде за це голосувати. Комуністи навряд чи підтримають це.

Можливо, там хтось і «накукурікає 190 або 210 голосів», але цього, зрозуміло, не достатньо для ухвалення рішення.