Рік Щура почався для України неоднозначно. З 11 січня уряд обіцяє почати виплати вкладникам Ощадбанку СРСР, і біля відділень банку вже зараз шикуються черги – людям необхідно внести себе в списки. У той же час критиків у цієї ідеї знайшлося достатньо: говорять, що виплата заощаджень приведе до інфляції і інших неприємностей в країні.
Крім того, Президент України Віктор Ющенко заявив, що народним обранцям необхідно відмовитися від відпочинку після закриття першої сесії і не робити перерви в роботі. Ця ініціатива також припала до смаку не всім.
Народний депутат України VI скликання з фракції НУ-НС Анатолій Матвієнко в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ForUm’у розповів про своє ставлення до цих насущних питань, а також повідомив, коли було б краще переробляти бюджет на 2008 рік, і чи варто чекати, що Леонід Черновецький позбавиться поста мера столиці найближчим часом.
- Анатолію Сергійовичу, як Ви відноситеся до ініціативи Президента з приводу того, щоб нардепи не робили перерви в своїй роботі?
- Я думаю, що з урахуванням невідкладних законів, які ми узгодили і цілого ряду законопроектів, які потрібні сьогодні уряду, це обґрунтоване прохання. Тому я вважаю, що потрібно працювати, оскільки різдвяні канікули дали можливість депутатам відпочити.
- Як Ви вважаєте, чи підтримають депутати з інших фракцій таку ідею?
- Я виходжу з того, що це потрібно Україні. І якщо керуватися цим, а не бажанням «чим гірше, тим краще», то, очевидно, цю ініціативу варто підтримати.
- Чи будуть у найближчому майбутньому в парламенті вибраний перший віце-спікер і віце-спікер?
- Це потрібно для стабільності роботи парламенту. Віце-спікер – це не проблема, а ось перший віце-спікер – це повинна бути найавторитетніша і впливова людина. Я вважаю, що він повинен бути з Партії регіонів.
- Але у будь-якому випадку не комуніст?
- Комуністи не вирішують нічого в парламенті, крім своїх власних інтересів. Я взагалі не хочу коментувати їх кон'юнктурну поведінку на протязі вже не одного скликання. Йдеться про те, що фракція – 175 чоловік – очевидно, повинна була б мати нагоду бути представлена в президії, щоб через цю людину можна було б вести діалог з цією фракцією з погляду перспектив і рішення проблем національних інтересів.
- Скільки часу знадобиться депутатам, щоб удосконалити бюджет?
- Я вважаю, що краще всього було б це робити за підсумками кварталу – в квітні, а не в лютому або березні. Тоді б у нас була можливість врахувати дійсно всі нюанси. Перший квартал показав би нам, які зміни варто було б внести. Але дали слово – за підсумками двох місяців. Очевидно, це слово необхідно стримати або ухвалювати рішення, яке дасть можливість уряду робити це за підсумками першого кварталу.
- Наскільки велика небезпека виникнення інфляції у зв'язку з підвищенням соціальних виплат і виплатами вкладникам Ощадбанку?
- На жаль, вірогідність цього висока. Навіть шість мільярдів, я вже не говорю про інші чотирнадцять, джерело і механізм яких, до речі, поки не зрозумілий, є серйозним монетарним тиском на ринок. Тому мені здається, що це – збудник інфляції і таким чином уряд ставить перед собою дуже серйозний іспит. Чи пройде він це випробування – мені сказати важко.
- Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко хоче, щоб українці використовували частину виплачуваних заощаджень в Ощадбанку на оплату житлово-комунальних послуг і придбання товарів довготривалого користування. Чи не спровокує це зростання неплатежів?
- Це різні речі. Якби ми списували борги, то відбулося б саме так. Оскільки ми не списуємо борги, а пропонуємо профінансувати з цих коштів – це якраз своєрідна інвестиція в житлово-комунальне господарство. Я тут не бачу проблеми, я швидше тут бачу доцільність, оскільки ЖКГ сьогодні вимагає серйозних внесків. Несплата сьогодні є серйозною загрозою і може привести до відсутності оборотних коштів, а значить, пропаде можливість тримати ЖКГ у тому стані, в якому воно знаходиться.
Взагалі я розцінюю 20 мільярдів як популістський крок, дуже сприйманий, дуже очікуваний і дуже бажаний для пересічного громадянина. Але якщо говорити про державницький підхід, то, очевидно, у нас сьогодні, якщо врахувати, що всі наземні і підземні комунікації інфраструктури зношені, то було б варто подумати про цю сферу і про безпеку життя людей. Скажімо, в Луганську близько 20 тисяч чоловік знаходиться зараз під загрозою холоду. Це все – наслідки техногенного зносу. Мені здається, варто було б думати про такі кроки: вибрати 10-15 пріоритетів техногенної небезпеки і спробувати їх ліквідувати. Але пішли іншим шляхом. Тому, коли я обговорював програму коаліції, говорив, що давайте дамо не 700 мільйонів, а 7 мільярдів, а решту коштів використаємо на кричущі виклики часу.
- Анатолію Сергійовичу, як Вам зараз працюється в комітеті з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, і які питання він розглядає?
- Я не є главою комітету, тому можу говорити тільки як член цього комітету. На порядку денному сьогодні Харків, дострокові вибори і ряд законопроектів, у тому числі президентські ініціативи щодо виборчого законодавства і додаткового встановлення нагород за порятунок.
- Як Ви думаєте, чи довге ще Черновецький буде мером Києва? Чи варто чекати дострокових виборів мера цього року?
- Я хочу, щоб ми рухалися конституційним шляхом і не виникало політичних домовленостей. Це торкається і Харкова і Києва. Підстав для дострокових виборів сьогодні я не бачу – ні по Харкову, ні по Києву. Хоча мене не влаштовує багато що з того, що відбувається і в Києві, і в Харкові, але ми не можемо рухатися шляхом політичного замовлення і доцільності. Ми повинні рухатися шляхом, чітко позначеним Конституцією і законами.
Сьогодні є чітко сформульовані підстави: невиконання рішень суду, ігнорування їх дає підстави Верховній Раді розглянути це питання. А якщо є рішення суду на правову дію, і це рішення враховано, або ця помилка виправлена, у ВР немає підстав розглядати питання про дострокові вибори.
Є референдум і є сесія. Дві третини сесії – будь ласка, тоді мер у відставці. Референдум, на якому проголосують за дострокові вибори – значить, ми проводимо дострокові вибори. Сьогодні шукати спосіб, як політично розправитися зі своїм опонентом – це може бути бумеранг, який повернеться завтра в своєму масовому прояві і дуже неприємно. Тому жартувати з цим дуже небезпечно.
Скажімо, ми проекспериментували з 150 депутатами, а зараз маємо небезпеку, що ця Верховна Рада не «проживе» більше року. Якщо, знову-таки, комусь захочеться кон'юнктурно з політичних міркувань розпустити цю ВР. Ми повинні міняти Конституцію і закони, а не шукати лазівки. Потрібно прописати досить чітку процедуру.
Ольга Шишко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом