Не дивлячись на доволі суперечливі новорічні прогнози, парламентаріям таки вдалося впоратися з непростим завданням – прийняти бюджет-2008. Тепер уряд Тимошенко має два місяці, щоб остаточно його допрацювати і представити на черговий розгляд ВРУ. Політолог, президент соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко вважає, що команді Юлії Володимирівни це вдасться. Потрібно тільки вирішити проблему, де знайти гроші, щоб профінансувати всі соціальні зобов'язання. Про це та інше політолог розповів в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.
- Вікторе Сергійовичу, на вашу думку, як для України розпочався 2008 рік?
- Добре почався. Не дивлячись на жорсткі конфлікти, які були в 2007 році, за рахунок різних політичних маніпуляцій все-таки вдалося прийняти бюджет, хай і обмежений, я б сказав, малозрозумілий для основних політичних сил. Це говорить про те, що парламент на 50 % запрацював. Але той факт, що ми в 2008 рік увійшли без керівних органів ВРУ, коли є комітети, але немає заступників голів, говорить про те, що парламент ще неповноцінний орган.
- Коли у Яценюка можуть з'явитися заступники?
- По-перше, зараз потрібно підібрати таких людей, здатних не конфліктувати з самим Яценюком, який відчуває себе яскравою українською політичною зіркою на блідому зоряному фоні.
По-друге, у Яценюка велика проблема не тільки у взаємодії зі своїми заступниками, а й у відсутності своєї персональної групи підтримки в залі. Згідно з законами соціальної психології дуже важливо мати не просто тих, хто плескає і кричить: «Ти великий і найкращий!», а й групу професіоналів, які б підтримували і розуміли твою тактику, коли ти працюєш з залою. Така проблема була і в Мороза, і в Литвина. Тепер це буде проблемою Яценюка – або він вступить у боротьбу за якусь частину демократичної коаліції, або більшості доведеться підпорядковуватися спікеру, тому що інакше стане питання про взаємодію голови парламенту і лідера більшості, який на заході відіграє більшу роль, ніж голова ВРУ. Зараз ці безневинні суперечності не грають важливої ролі, але якщо парламент розвиватиметься, а не готуватиметься до чергової самоліквідації, то все одно постане питання, хто буде лідером у демократичній коаліції. Якщо цього не відбувається, тоді Яценюку доведеться шукати групу підтримки всередині коаліції або десь на межі більшості й опозиції. Це його особиста серйозна проблема, але вона буде і політичною проблемою всього парламенту.
- А це може привести до розвалу коаліції?
- Тоді Яценюк пропадає, як представник демократичної коаліції. І тоді потрібно формувати нову історію голови ВРУ. Реально це йому невигідно. Або йому доведеться пройти іспит голосуванням. Я думаю, це йому двічі невигідно.
- Давайте повернемося до бюджету. Чи встигне Тимошенко вкластися в терміни, які їй поставив Президент, щоб допрацювати головний фінансовий документ країни?
- Я вважаю, що так. Два місяці достатньо для будь-якого Кабміну. Проблема тільки в тому, де знайти джерела фінансування для тих величезних соціальних зобов'язань, які, насправді межують з масовою соціальною корупцією.
Крім того, хотілося б, щоб це був реформаторський бюджет, щоб вирішувалося не питання підготовки до президентських або дострокових парламентських виборів, а питання другого етапу української економічної реформи. Це прямо пов'язано з бюджетом.
Іншими словами, до березня Тимошенко потрібно визначитися – вона вирішує тактичні, політичні і економічні завдання на найближчі півроку або запускає процеси другого етапу економічних реформ, які вкрай необхідні Україні.
- Але зараз Тимошенко поводиться, як у відомому анекдоті – «відкрила перший конверт» і звинувачує в усьому свого попередника Януковича, зокрема, у високому рівні інфляції. Якщо так триватиме далі, як довго тоді вона буде при владі?
- Українське суспільство достатньо консервативне. Весну Тимошенко переживе, влітку ніхто нікого не знімає, а восени просто починається перше «виставлення рахунків». Це по-перше.
По-друге, є якась традиція річного періоду перебування при владі будь-якого уряду. Але Тимошенко повинна показати, що вона може зробити. Це дуже важливо.
Якась суперечність у висловах, починаючи з першого про те, що ми не посилатимемося на гріхи попередніх чиновників, а через 10 днів – звинувачення Януковича в тому, що він допустив величезну інфляцію, звичайно, є. Але ми знаємо, що Юлія Володимирівна дуже суперечлива, яскрава натура. Я вважаю, що ці суперечності посилюватимуться, але вони, грубо кажучи, не заважатимуть їй «набирати очки» на полі популізму.
- Але її команда вже демонструє свою некомпетентність і непроінформованість. Зокрема, міністр транспорту Вінський заявив, що в Керчі є рятувальне судно, яке шукало екіпаж суховантажу «Ванесса» навіть у складну погоду, а насправді українські судна, які виходили в море, майже відразу були змушені повертатися в порт, оскільки у них обмерзав корпус.
- У нас посада міністра транспорту стає трішки кримінально-анекдотичною. Тобто, ми побачимо регулярне порівняння поведінки Вінського з поведінкою Рудьковського. Просто на цю посаду потрапляють люди за політичними мотивами і, мабуть, з якимись іншими серйозними таємним цілям. В результаті робота транспорту регулярно погіршуватиметься з кожним роком.
- Вікторе Сергійовичу, як Ви вважаєте, чи були президентські вибори в Грузії демократичними?
- Я думаю, вибори були демократичними хоч би тому, що все було досить публічно.
Звичайно ж, вороги Саакашвілі мали гірші перспективи, тому що не були готові, у них не було єдиної коаліції. Це приблизно така ситуація, як зараз у Києві. Якби мер був мудріший, то сам би пішов на дострокові вибори, оскільки у нього реального супротивника немає, і його електорат достатньо цілісний. Але він покірливо чекатиме закінчення свого терміну, після чого розігруватиметься якась інша драма. Саакашвілі так не вчинив. Він швиденько подивився на соціологію, побачив, що у нього близько 67 % підтримка електорату, і спокійно пішов на дострокові вибори. В опозиції не було шансів у нього виграти.
Інше питання, що по закінченню президентської виборчої кампанії і після публічної появи нових яскравих його опонентів з великою кількістю голосів, ситуація в парламенті для Саакашвілі буде набагато гіршою. Він отримає такий парламент, як ми отримали в 2007 році. Там буде з невеликою перевагою більшість, а, може бути, зразкова рівна більшість і опозиція. Ось це нова проблема Саакашвілі. Він «випустив джина з пляшки».
- Виходить, свого часу Україна повторила грузинський сценарій, а зараз Грузія повторює український.
- Взагалі я вважаю, що ми йдемо попереду всієї планети. І Росія, і Грузія всього лише, слідують, можливо, несвідомо, багатьом нашим політичним маневрам і результатам. Можливо, це щось спільне на території СНД.
До речі, у Ющенка буде велика проблема, якщо він не зробить дострокові президентські вибори. Якщо він тягтиме доти, доки не будуть призначені вибори президента, то у нього буде та ж проблема, що і в Путіна – що робити з наступником.
- Але, судячи з усього, Ющенко навіть і не думає про дострокові вибори президента.
- Значить, він вірить у свою зірку.
Шанси стати президентом є в усіх – і в Януковича, і Тимошенко, і у Ющенка, і навіть у четвертого кандидата – невідомого, енергійного, який напевно з'явиться на виборах.
- Яценюк?
- Ні. Яценюк мріє бути «граючим тренером» при Тимошенко. Вона займається виконавчою владою, а він, як людина, якій подобається виконавча влада зі всіма її плюсами і мінусами, буде з висоти голови ВРУ постійно її критикувати або підтримувати. В цьому сенсі Ющенко добився дуже важливого для себе ефекту – він отримав на посаді спікера людину, якій посада прем'єр-міністра подобається більше, ніж робота голови ВРУ.
Яценюк більше себе бачить майбутнім прем'єр-міністром. І, можливо, при черговій політичній кризі буде якась рокіровка, і він стане наступним главою уряду після Тимошенко.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
