У Верховній Раді коїться депутатська феєрія: Партія регіонів блокує трибуну і вимагає від коаліції публічних вибачення за нанесені образи, «помаранчеві» же вибачатися не збираються і сиплють «регіоналам» нові порції звинувачень. Хто переможе в цьому протистоянні, коли оберуть нового прем'єра і чи прийдуть політичні сили до компромісу, в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові ForUm’у розповів директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
- Михайле Борисовичу, як ви розцінюєте те, що зараз відбувається у Верховній Раді?
- Я думаю, нічого несподіваного не відбувається, просто деякі політики знущаються з жінки. Нічого Юлії Тимошенко в житті легко не дається. Але все це відбувається в рамках правил, вироблених у нашому політичному середовищі. Як тільки якась фігура посилюється, з різних таборів збираються її супротивники для того, щоб не дати цій персоні набрати дуже велику силу.
Тимошенко могла зійти на п'єдестал прем'єр-міністра з тріумфом, їй не дали цього зробити. Мабуть, тут є елемент випадковості і якісь технічні проблеми, але в цілому цим вправно скористалися ті, хто хочуть знизити ставки Тимошенко. І їм це вдалося. Звичайно, як тільки в українських політиків з'являється можливість зіграти проти когось або підсилити власні позиції, вони це роблять. Частина оточення Віктора Ющенка і «регіонали» дуже задоволені ослабленням Тимошенко. Але я не бачу тут чогось екстраординарного. Це нормальний процес.
Якби на місці Яценюка була досвідченіша людина, вона б протиснула друге голосування, і Тимошенко вже була б прем'єром. Я думаю, все одно це все якась прелюдія до повернення прем'єрства Тимошенко. Прелюдія, яка не дає їй святкувати тріумф. Її сходження на пост прем'єра буде важким, важким, але посаду вона отримає. Як би Ющенко цьому не чинив опір, як би внутрішньо не хотів цього допустити, політична доцільність вимагає від нього піти на підтримку кандидатури Тимошенко. Якщо цього не відбудеться, всім буде зрозуміло, що винен Ющенко, а для нього це буде вже політичною смертю, вибратися з якої він не зможе.
- Коли, на вашу думку, можна чекати голосування по прем'єру?
- Можливо, завтра, але, швидше за все, у вівторок. У будь-якому випадку, Тимошенко буде прем'єром просто тому, що у Ющенка немає іншого виходу. Прем'єрства Тимошенко дуже не хочуть також «регіонали», комуністи і Литвин, але у них недостатньо інструментів для того, щоб перешкодити цьому. А ось у Ющенка є такі інструменти, але застосовувати їх йому невигідно. Єдиний шанс Президента зберегти політичну перспективу - це провести Юлію Володимирівну на прем'єрський пост, а потім довести, що він все одно головний. Він може або зняти Тимошенко з посади, або показати, що він буде найголовнішим кандидатом у Президенти і примусити Юлію Володимирівну підтримати його. У разі ж конфронтації з ким залишиться Ющенко? З Балогою?
- Партія регіонів вимагає від коаліції публічних вибачень. Як думаєте, перед ними вибачаться?
- Якби я був радником у БЮТ, я б порадив їм вибачитися. Вибачення - це такий жанр, який абсолютно не принижує того, хто вибачається. У нас же до цього, на жаль, не звикли.
Я думаю, БЮТ нічого не коштує вибачитися перед ПР для того, щоб розрядити обстановку. Довести, що «регіонали» сфальсифікували голосування по прем'єрові, вони не змогли і точно вже не зможуть, отже звинувачення зависають у повітрі. Потрібно, врешті-решт, переходить на режим взаємодії, а не режим війни.
- Чи нормальна для української політики практика блокування трибуни?
- Для нас це нормально і повністю відповідає менталітету політичного класу. Трибуну блокували сьогоднішня більшість і сьогоднішня меншість. Тут немає ніяких новацій. А ось публічні вибачення – це було б сигналом до переходу до культурнішої політики.
У нас, на жаль, політичні опоненти весь час розглядаються як політичні вороги. Досить послухати Луценка або Турчинова. В принципі, таким людям у майбутній політичній еліті місця немає. Люди, які розглядають опонентів як ворогів, не можуть зробити успішну кар'єру в політиці. Всім зрозуміло, що зрештою необхідно домовлятися. Навіщо ж тоді викликати проти себе ненависть? Це нераціонально і схоже на тінейджерську політику.
- Почали говорити про можливий замах на Тимошенко. На вашу думку, наскільки реальна ця загроза?
- Я думаю, наша країна ще не дійшла до такого рівня, коли «замовляють» політиків вищого ешелону. Але все одно, я вважаю, якщо є хоч одна сота вірогідність такого замаху, політикові потрібно підсилити свою охорону і уникати будь-якої небезпеки.
- Чи зможуть політичні сили домовитися і прийти до якогось компромісу?
- Не схоже, що це невдовзі відбудеться. Але є така річ, як політична необхідність. Вона диктує і вимагає рухатися у пошуках компромісу. Тому, не дивлячись на всілякі ексцеси, політичний діяч, який хоче досягти успіху, повинен уміти домовлятися, у тому числі і зі своїми політичними супротивниками.
Не домовлятися можна було б тільки в одному випадку, якби у Тимошенко не було такої ворожості по відношенню до «регіоналів». Тоді БЮТ і ПР домовилися б про коаліцію (раз у БЮТ не виходить нормальної співпраці з «Нашою Україною»), і у них було б 340 голосів. Коаліція могла б диктувати свої умови останнім, змогла б подолати конституційний бар'єр, вето Президента і внести зміни до Конституції... в цьому випадку альянс БЮТ і ПР був би непоборний.
Говорити про серйозні суперечності між БЮТ і ПР не доводиться. Які можуть бути суперечності у капіталістичної команди БЮТ і донецької команди? Їх немає. Вони однаково розумію те, що потрібно гарантувати права власності і проводити таку соціалку, при якій люди не почнуть громити їх садиби.
Коли ситуація 50/50, у політиків немає іншого виходу, окрім як домовлятися. Тому той, хто не може прийти до компромісу, має відійти. Я думаю, мають рацію люди з Партії регіонів, які говорять: або ви навчитеся з нами розмовляти нормально, або ми створимо для вас неможливі умови роботи. Я думаю, Тимошенко готова це зрозуміти, але тільки після того, як стане прем'єром. Політики, які цього не зрозуміють, не повинні бути ні міністрами, ні головами комітетів. Як можна призначати міністром внутрішніх справ Луценка, який повністю скомпрометував себе на цій посаді? Його не сприймає три чверті політичної еліти. Але, як бачите, ми ще не дійшли до нормального пошуку компромісу.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
