ООН і міжнародні донори згортатимуть гуманітарну допомогу районам України, Росії і Білорусі, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, - сказала в інтерв'ю керівник проектів Програми розвитку ООН для країн СНД Луїза Вінтон.
«Міжнародна допомога почне убувати на фоні більш гострих світових проблем, таких як голод або катастрофічні зміни клімату. Райони в Чорнобильській зоні сьогодні не виглядають найболючішими на карті світу, за два десятиріччя тут було зроблене досить багато», - сказала Вінтон.
Вона відзначила, що всі три держави повинні будуть більшою мірою спиратися на власні ресурси і програми.
Генеральна асамблея ООН у понеділок консенсусом схвалила резолюцію, що намітила новий етап в історії постраждалих від Чорнобильської аварії районів - десятиріччя реабілітації і стабільного розвитку. Новий підхід припускає зсув акцентів участі від міжнародної гуманітарної допомоги до національних бізнес-інвестицій, створенню «нових економічних можливостей» і нових робочих місць, - передає «УНІАН».
Експерти ООН, які займаються найбільшими програмами надання підтримки під егідою ООН, не змогли переконатися, що життя на забруднених радіацією територіях небезпечне для населення.
«Наука до цих пір не може дати відповідь на багато питань, пов'язаних з радіацією. Проте ми бачимо, що негативні зміни на клітинному рівні відбуваються як у постраждалих районах Білорусі, так і на не забруднених територіях. А середній рівень життя чоловіків у Росії складає 58 років і це не має ніякого зв'язку з ЧАЕС», - сказала Вінтон.
За її словами, Україні, Росії і Білорусі потрібна пропаганда здорового способу життя, а також психологічна допомога для подолання радіофобії.
«Нездоровий спосіб життя, куріння, алкоголізм мають більш відверто виражений негативний характер, ніж радіація. По суті, є тільки дві групи ризику, пов'язані з аварією – «ліквідатори» і маленькі на той момент діти, які отримали опромінювання щитовидної залози і лейкоз», - сказала Вінтон.
ООН не має точних даних про те, стільки донорських коштів було витрачено на допомогу територіям, накритою радіоактивною хмарою в 1986 році і лише намагається порахувати. Проте експерти ООН переконані, що йдеться про сотні мільярдів доларів, які не завжди були використані ефективно.
«Навряд чи «друга хвиля» відселення із заражених територій була виправдана. Вона проводилася, швидше, з політичних популістських міркувань влади», - вважає Вінтон.
За її словами, наслідки техногенної катастрофи були обтяжені «радянським чинником» - спробою влади затаїв сам факт вибуху ядерного реактора, відсутністю системи сповіщення про небезпеку і роз'яснення про правила поведінки.
«Сьогодні пора позбутися міфів про радіацію і жити в нових реаліях з використанням постійного контролю за продуктами харчування і дарами природи», - сказала Вінтон.
Заступник помічника адміністратора Програми розвитку ООН Джіхан Султаноглу на прес-конференції в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку заявила в понеділок, що постраждалим районам пора переходити від «культури залежності населення від допомоги ззовні до» зусиль по реабілітації забруднених територій.
