19 листопада — День працівників гідрометеорологічної служби. Кореспондент ForUm’у в цей святковий день вирішив поцікавитися проблемами і досягненнями синоптиків у начальника українського Гідрометеорологічного центру, кандидата географічних наук Миколи Кульбіди.
- Миколо Івановичу, сьогодні у Вас професійне свято. Що б Ви побажали своїм колегам в цей день?
- По-перше, щоб ніякі стихійні лиха не псували їм життя.
По-друге, здоров'я, звичайно ж, гарного настрою, уваги з боку керівництва і нормального матеріального забезпечення, як у виробничій діяльності, так і хорошої заробітної плати, яка на сьогодні, на жаль, не відповідає ніяким вимогам.
- До речі, про забезпечення. Як справи з державною програмою з переобладнання гідрометеорологічних станцій?
- Вона вже закінчилася і фінансувалася дуже погано.
Сьогодні розроблена концепція нової державної програми розвитку гідрометеорологічної служби. Але тільки концепція. Вона ще не затверджена урядом і узгоджена не зі всіма міністерствами.
- Чи покращала якість українських прогнозів погоди за останній час?
- Дійсно, за останніх 5-8 років у нас якість прогнозування зросла за рахунок поліпшення інформаційного забезпечення роботи синоптиків, використання результатів чисельного моделювання, яке робиться не в Україні, а в провідних європейських країнах. У нас є до них доступ, і ми використовуємо їх у своїй роботі. Тобто, на сьогодні наш синоптик і синоптик, наприклад, в Німеччині приблизно однаково інформаційно забезпечені. Інша річ, що, звичайно, в технічному і технологічному оснащенні ми від них істотно відстаємо, оскільки, зрозуміло, що таких коштів, як вкладаються в службу в Європі, у нас немає.
- А Ви задоволені прогнозами погода, яка виходить на наших телеканалах?
- Звичайно, незадоволений, оскільки частина каналів використовує Інтернет-ресурси невідомого походження для формування і створення програми «Погода». Зрозуміло, що залишає бажати кращого якість прогнозів на Інтернет-сайтах. По-перше, вони скрізь різні. По-друге, вони не можуть бути кращими, ніж прогнози українського Гідрометцентру, адже там не враховані ні місцеві умови, ні фактична погода, ні висота над рівнем моря. Це чисто комп'ютерні розрахунки. Але все одно, частина каналів, таких як Перший національний, «П'ятий», «Новий канал» уперто використовують ці інформаційні ресурси для того, щоб не укладати угоди з українським Гідрометцентром.
Але ці програми – це, швидше, не інформація, а дезінформація населення. Про це ми говоримо на кожному кроці. Ми зверталися з цього приводу в Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, в державний комітет з телебачення і радіомовлення. Вони погоджуються, що тут є проблема, вирішили створити якусь робочу групу для наведення ладу в інформаційному просторі з цього приводу. Але поки все залишається, як і раніше.
- Тобто, до відповідальності їх не притягують.
- Звичайно. За ті прогнози ніхто не відповідає. Така проблема і на FM-радіостанціях.
- Миколо Івановичу, чи погоджуєтеся Ви з думкою, що трагедія в Керченській протоці може привести до вимирання всього живого в Чорному морі?
- Оцінити наслідки цієї аварії можуть тільки екологи. Ми працюємо над іншими завданнями і проблемами – прогнозуванням, попередженням про стихійні лиха і інформуванням тих, кому це потрібно.
- Але цього разу вашого попередження, схоже, не почули.
- Цього раз наші служби спрацювали на високому рівні - за декілька діб до шторму, починаючи з 8 листопада, попереджали про істотне ускладнення погодних умов на Чорному і Азовському морях.
Морське інформаційне забезпечення проводиться нашими ж організаціями. Воно достатньо організоване. Інша річ, що капітани кораблів, які так як, наприклад, командири літаків, самостійно ухвалюють рішення, навіть отримавши попередження.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
