Одного разу, ще при Луценку, автор цих рядків не зупинився, як і належить, перед знаком «Проїзд без зупинки заборонений». Це було в Ахтирці (місто в Сумській області, футбольна команда якого недавно перемогла не будь-кого, а саме київське «Динамо»). Дізнавшись, що працюю в ЗМІ, відпустили. Але спочатку поговорили по душах.
«Ти подивися, на чому ми їздимо! – обурювався інспектор. – Я ж за свої гроші запчастини купую! Півскладу розігнали, ДТП оформляти нікому!..». Пообіцявши передати ці слова самому Юрію Віталійовичу, я поїхав. Потім, вже в іншому місті, великому обласному центрі, одна нехороша людина здавала задом і вдарила мене в лівий бік. Платити на місці відмовилася. Довелося чотири години (!) чекати ДАІ. «Це вам ще повезло, - повідомив інспектор, який приїхав. – У нас, бувало, і по півдня чекають».
А через що? Та тому, що свого часу Ющенко, розчарований ДАІшниками, які ховаються «в кущах бузини», доручив ДАІ «реорганізувати». На ділі це означало розгін половини особового складу. Число ДТП різко зросло, жертв в результаті таких нововведень стало більше.
І ось гарант, очевидно, вирішив виправити свою помилку. Минулого тижня Віктор Андрійович викликав до себе керівництво МВС і вимагав зменшити кількість ДТП та підвищити штрафи за порушення правил. А заразом попросив усіх чиновників здати спецномери. Ясна річ, що виконання цих завдань неможливо без «свіжої крові». Яку Ющенко спочатку пустив, а потім, коли експеримент з «реорганізацією» провалився, почав переливати назад, що називається, в екстреному порядку.
Номери здавали активно. Першим здав Балога, потім за його прикладом пішли Плющ, Янукович, Мартинюк, Мороз.... До речі, останньому у будь-якому випадку довелося б поступатися спецномерами комусь іншому. Наприклад, Кириленку. Отже невелика втрата.
Сан Саничу треба віддати належне: на партійному зібранні минулої суботи лідер СПУ визнав свої помилки. Мовляв, у тому, що соціалісти не подолали тривідсотковий бар'єр, звинувачувати, окрім як самих себе, нікого. А пам'ятаєте, скільки смороду було випущено про «реальний», але «вкрадений» результат партії (нібито 3,7%)? Мабуть, вирішили надалі не червоніти і не розповідати байок про «фальсифікації». Чи дозволить Морозу утриматися в кріслі голови партії щиросерде розкаяння? Поживемо – побачимо.
Тим часом партіям-переможцям вдалося таки обрати голову робочої групи з підготовки першого засідання нової Ради. Після довгих дебатів зробили Богатирьову. Саме ж засідання призначили на 23 листопада. Це п'ятниця. Що ж, зручно. Склали присягу – і на шашлики до понеділка. Робітнички, блін!
Янукович на тижні відзначився авторською статтею в одній з українських газет. Назва шикарна. «Інфляція як виклик українським політикам». Виявляється, в інфляції винна «опозиція, що дестабілізувала внутрішню політичну ситуацію». Ну і «світові тенденції» позначилися. При цьому Віктор Федорович особливо підкреслював той факт, що «… у Німеччині, економіка якої зараз розвивається достатньо успішно, ціни на хліб і молоко пішли різко вгору, те ж відбувається у Франції». Питається, а нам що, добре має бути від порівняння з німцями та французами? Не думаю. І вже тим більше обурливо читати про «всього лише» 14% інфляції у жовтні. При тому, що багато продуктів, які «займають серйозну позицію в раціоні наших громадян», подорожчали вдвічі!..
Ось і Азаров, що не так давно обурювався, чому, мовляв, журналісти не пишуть про те, що капуста (!) подешевшала, отримав по заслугах від юного покоління НСНУ. Помаранчева молодь намагалася нагодувати міністра фінансів тією самою «серйозною» капустою. Не вийшло. А шкода. Адже капуста така багата вітаміном С.
Ще Азарова обізвали «ворогом української культури». Миколі Яновичу пригадали ПДВ на українську книгу і деякі «виселення низки культурних закладів». Не знаю, було чи ні, але готовий Азарова в цьому питанні підтримати. Бо що ж це за культура така, яка сама себе не в змозі захистити? Копійка ціна такій культурі!
Ющенко, як відомий апологет трипільської культури, тим часом гостював Ізраїлі. Живий інтерес мережевого співтовариства викликали відвідування українським Президентом Стіни плачу. Віктор Андрійович навіть кіпу (єврейську шапочку) надів. Ну і записочку в стіну вставив, як і потрібно. І вдався б візит на славу, та місцеві журналюги зіпсували все свято. Мовляв, як же це ви, пане Ющенко, дали героя України людині, яка, м'яко кажучи, до євреїв відчуває таку неприязнь, що навіть німецькі консерви спокійно їсти не міг? «Не хвилюйтеся, - заспокоїв ізраїльтян високий гість, - Роману Шухевичу побутовий антисемітизм був чужий, як і все мирське. Свої дні коротав він у молитвах і богоугодних справах. А одного разу навіть маленьку єврейську дівчинку врятував від злих демонів...».
Поки Ющенко цілувався в Ізраїлі, Вінський (пам'ятаєте такого?..) став об'єктом нестримної журналістської критики. У розпорядження акул пера потрапив лист провідного українського перебіжчика (СПУ-БЮТ), в якому він просив керівника апарату ВР нарахувати йому зарплату за березень-червень 2007 року «в повному обсязі». Нібито Вінський навіть написав у листі, що в цей період він працював без вихідних.
Йосип Вікентійович спочатку спростував «брудні інсинуації» на свою адресу, а потім заявив, що віддасть ці гроші дітям. Ще один Ленін знайшовся. Ходоки з Сибіру: «Володимир Ілліч, ми вам рибки привезли». «А чи довго йшли до мене?». «Дик тижнів зо три!..». «Дітям цю рибу, дітям!..».
Помаранчеві на тижні активно обговорювали приготування до третіх роковин революції на Майдані. «Наша Україна» вже подала в мерію заявку на проведення святкового мітингу. Заявлене число учасників – 70 тисяч людей (готовий сперечатися з ким завгодно і на що завгодно, що не набереться і половини від цього числа). Легендарна пасіонарія баба Параска заздалегідь приїхала в столицю. Привезла подарунки «Юлі і Віті». Шкода, що високі покровителі не забезпечили свого соратника житлом. «Ночуватиму, де доведеться – заявила баба Параска журналістам, - мене люди різні запрошують на ніч, і я погоджуюся».
Нарешті, минулий тиждень став фінальною крапкою у справі реабілітації екс-глави Центрвиборчкому Сергія Ківалова. Чинний голова комісії, Володимир Шаповал, урочисто вручив Сергію Васильовичу почесну грамоту і якусь пам'ятну медальку. Неначе і не було образливої клички «Підрахуй», даної Ківалову оточенням Ющенка на виборах-2004.
Дожили. Янукович з Ющенком мало не цілуються, Колесніков готовий сидіти в Раді поряд з Луценком, «кучмісти» перекваліфіковувалися в «демократів». Казкова країна. І чого нам не вистачає для повного щастя? Можливо, дешевої капусти?..
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом