Україна звернулася з проханням включити до порядку денного 62-ої сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй питання про 75 роковини Голодомору — Великого голоду 1932-1933 років в Україні і прийняти на пленарному засіданні, з нагоди цих трагічних подій, відповідну резолюцію.
Як повідомили в центрі новин ООН, про це йде мова в листі Постійного представника України при ООН Юрія Сергєєва на ім’я Генерального секретаря організації.
«За вказівкою мого уряду і відповідно до правила 15 Правил процедури Генеральної Асамблеї, маю честь просити про включення до порядку денного 62-ої сесії Асамблеї нового пункту під назвою «Ознаменування 75-х роковин Голодомору — Великого голоду 1932–1933 років в Україні», — говориться в листі.
У пояснювальній записці до листа, підкреслюється, що злочин Голодомору все ще чекає адекватного міжнародного визнання. У ньому висловлюється надія на те, що ООН «скаже своє авторитетне слово відносно правди про це жахливе лихо і засудить його, прийнявши відповідну резолюцію».
«Ми не маємо наміру зводити рахунки, звинувачуючи будь-яку сучасну державу. Наша мета полягає в тому, щоб відновити гідність і повагу до пам'яті мільйонів наших співвітчизників, яких жорстоко позбавили священного життя», — говориться в записці. У ній міститься заклик пам'ятати минуле, щоб вчитися на його уроках і уникати його повторення, передає «УНІАН».
У пояснювальній записці наголошується, що в період з 1932 по 1933 рік в результаті лиха, що стало відомим під назвою Голодомор, — Великий голод, загинули мільйони українців. На відміну від більшості катастроф такого роду цей голод був викликаний не стихійним лихом, а діями тоталітарного режиму.
У документі підкреслюється, що Голодомор служить самим волаючим прикладом використання продовольства як зброї. Україна зауважила, що цей голод з'явився результатом політики Йосипа Сталіна, направленої проти українського селянства.
У документі підкреслюється, що перша тінь голоду впала на українські села і міста ще восени 1931 року. Елеватори, які «суворо охоронялися, наповнені по самі вінця, розміщувалися лише за декілька кроків від голодуючих селян, але були для них недоступні», — наголошується в записці. У ній звертається увага на те, що в ті роки зерно поставлялося за заниженими цінах на західні ринки, а надходження від цього використовувалися для фінансування сталінських планів індустріалізації Радянського Союзу.
Посол підкреслив, що на сьогодні українські і закордонні історики зібрали неспростовні докази того, що мільйони людей в Радянській Україні померли в результаті систематичної конфіскації зерна і продуктів харчування.
До листа посол додав і спільну заяву низки держав — членів ООН, зокрема Росії з нагоди 70-х роковин Голодомору від 7 листопада 2003 року. У ній наголошується, що в колишньому Радянському Союзі мільйони чоловіків, жінок і дітей стали жертвами жорстоких дій і політики тоталітарного режиму. А Голодомор — Великий голод 1932-1933 років в Україні — забрав життя від 7 до 10 мільйонів ні в чому не винних людей і став національною трагедією для українського народу.
