Ряд російських екологів вважають, що наслідки розливу нафтопродуктів у Керченській протоці відчуватимуться від півроку до декількох десятиріч.
Зокрема, про це сьогодні під час відео-моста «Москва-Київ» заявив науковий співробітник Росгідромету Російської академії наук Олександр Мінін.
За його словами, вміст у воді нафтопродуктів, зокрема мазуту, який витік з танкера, що розколовся, може триматися до 6 місяців, потім частина його розсіється, випарується, а окремі фракції, що виявилися на горизонтах, де вміст кисню мінімальний, може зберігатися десятки років.
У свою чергу Мініна підтримав координатор по збереженню морського природного фонду Всесвітньої природоохоронної організації Василь Спірідонов. За його словами, «значна частина мазуту, швидше за все, виявиться на дні. Проте подальшу долю його представити складно. Швидше за все, велика його частина з часом викидатиметься штормами на берег».
Також Спірідонов додав, що частина мазуту, опустившись під воду, забруднить донні відкладення.
Як відзначив Спірідонов, розлив нафтопродуктів у Керченській протоці, «мабуть, все-таки повинен кваліфікуватися як середній, але наслідки від нього будуть важкими». Зокрема, підкреслив він, це стосується птахів, які знаходяться на довколишній території, а також водних мешканців, - передає «УНІАН».
Продовжуючи позначену тему, віце-президент Російського національного геокриологічного товариства Сергій Голубчиков сказав, що «я б назвав цю катастрофу долгоочікуваною», оскільки стан суден незадовільний, а об'єми перевезення нафтопродуктів, зокрема російської сторони, значно зросли».
За словами Голубчикова, щорічно Росія буде провозити танкерами через Чорне море з Туапсе, Новоросійська, порту Кавказ приблизно 100 млн. тонн нафти.
У зв'язку з цим, підкреслив він, не виключено, що через аварії на танкерах «ми можемо втратити Чорне море, якщо будемо орієнтувати його на експорт нафти».
Також екологи виразили стурбованість, що до цих пір немає точної офіційної інформації про кількість вантажів, куди він перевозився, хто фрахтував судна, який був їх технічний стан.
Спірідонов також не виключив, що подібна ситуація може трапитися «і на Балтиці, де використовуються також судна класу «річка-море, в Баренцевому морі, на Далекому Сході».
Відповідаючи на одне з питань, яке стосувалося відповідальності за те, що відбулося, присутні під час відео-моста зійшлися з думкою, що «відповідальність - річ досить заплутана», пояснивши при цьому, що, як правило, під час подібних екологічних катастроф витрати на їх ліквідацію покриваються за рахунок страховки, проте її розміри такі, що не в змозі компенсувати всі витрати.
Як вважають екологи, для попередження такого роду подій в акваторії Азовського, Чорного морів необхідно заборонити використовування застарілих танкерів, враховуючи те, що, зокрема, Керченська протока природоохоронними організаціями зведена в статус «особливо чутливого». Проте для того, щоб подібне відбулося, «потрібна добра воля Росії і України».
