Мабуть, четверта спроба почати роботу групи з підготовки першої сесії парламенту VI скликання в понеділок все-таки увінчається успіхом. Директор Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній вважає, що у Партії регіонів не буде формальних підстав для неучасті в роботі підготовчої групи у ВР в понеділок. Про це він заявив в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
Крім того, Доній розповів, чого вимагає Володимир Литвин за входження його блоку в коаліцію демократичних сил, чому Партія регіонів так довго не відносила документи в ЦВК, і за яку суму намагаються купити кандидатів у нардепи з БЮТ і НУ-НС.
- Пане Олесю, Юлія Тимошенко заявила, що в понеділок о 14.00 у Верховній Раді відбудеться засідання робочої групи з підготовки першої сесії парламенту VI скликання у складі НУ-НС, БЮТ і Блоку Литвина. Як Ви вважаєте, чи прийдуть на нього представники ПР і КПУ?
- Якщо не помиляюся, Партія регіонів оголосила, що в п'ятницю вона масово подаватиме документи на реєстрацію. І якщо ЦВК до обід в понеділок встигне ухвалити рішення про реєстрацію кандидатів у нардепи, формального приводу для неучасті в засіданні у «регіоналів» не буде. Варто зазначити, що ПР намагається затягувати процес, але вона шукає для цього легітимні підстави.
Щодо комуністів, очевидно, що це – несамодостатня політична сила. Зараз вони орієнтуються на свого сильнішого патрона, яким є Партія регіонів.
- Чи має значення те, що в робочій групі може бути представлений не весь склад ВР? Чи будуть легітимними її рішення?
- З формальної точки зору, якщо буде кворум, то підготовча група має право і засідати, і ухвалювати рішення. Сподіватимемося на політичний досвід і відчуття такту у політиків, які зможуть ухвалити рішення, прийнятні для всіх фракцій, незалежно від того, чи були присутні вони на цьому засіданні.
- У ході передвиборчої кампанії Блок Литвина не позиціонував себе в якому-небудь форматі коаліції. Як Ви вважаєте, чому він ухвалив рішення прийти на засідання робочої групи в понеділок? Чи означає це, що зростає вірогідність приєднання Блоку Литвина до коаліції демсил?
- Блок Литвина напередодні виборів залишав собі свободу для маневру, тому що на той момент не було чітко і напевно відомо, яка з політичних сил отримає перемогу: «оранжеві», чи «біло-блакитні». Зараз у Литвина невеликий вибір. Коаліція може бути тільки одна: на базі Блоку Юлії Тимошенко і НУ-НС. Адже голосів у Партії регіонів і Компартії – якби навіть до них приєднався Литвин – недостатньо для формування коаліції. А у свою чергу БЮТ і НУ-НС оголосили, що вони не будуть в коаліції з Партією регіонів. Тому перед Литвином вибір: або взяти участь у створенні коаліції на базі БЮТ і НУ-НС, або переходити в опозицію.
- Чого Литвин вимагає від демсил за входження в коаліцію? Міністерських постів?
- Литвин оголосив, що він готовий не приєднуватися до коаліції, а брати участь у її створенні. В принципі, це виглядає цілком логічно, адже, якщо якась політична сила бере участь у створенні коаліції, вона хоче мати вплив і на формування засновницьких документів, і на формування принципів цієї коаліції. Литвин вже оголосив не кадрові вимоги, а принципи, які він хотів би покласти в основу створення коаліційної угоди. Деякі з них коаліціанти можуть прийняти, а деякі є достатньо неприйнятними, скажімо, для НУ-НС. Але, принаймні, їх варто обговорити, і по можливості, шукати точки компромісу.
Наприклад, Литвин чітко оголосив, що вони проти продажу сільськогосподарських угідь. Ви знаєте, що якраз НУ-НС виступає за відміну мораторію на продаж землі. Значить, тут потрібно дивитися, які можливі компроміси – чи може це бути знову продовження тимчасового мораторію. Якщо компроміс знайдений не буде, тоді Блок Литвина не зможе взяти участь у формуванні коаліції.
Другий пункт – Литвин запропонував перехід на мажоритарну систему. Потрібно відзначити, що нинішня пропорційна система виборів закритими списками недемократична і «цементує» сьогоднішню владу, сьогоднішню номенклатуру. У цьому плані зміни виборчого законодавства доречні. Інша річ, чи варто міняти її саме на мажоритарну систему, яка також має багато недоліків і дає можливість великому бізнесу скуповувати мажоритарні округи. Тому варто говорити, які тут можливі компроміси, які можуть бути варіанти зміни виборчого законодавства. Можлива, наприклад, змішана система, яка у нас була раніше, – 50 на 50. Виглядає непогано. Або якась система з відкритими списками. Принаймні, про це потрібно відверто говорити під час переговорного процесу. І добре, що Литвин озвучив пункти, які, на його думку, мають бути в основі угоди коаліціантів.
- Як ви думаєте, чому ПР так довго затягувала з тим, щоб віднести документи в ЦВК?
- Партія регіонів вибрала тактику очікування не дарма, а з надією, що чим більше проходить часу, тим більше можливості влаштувати внутрішні конфлікти в середовищі коаліціантів. Тим більше що, на жаль, певні підстави для таких надій були, і дискусія всередині НУ-НС щодо коаліційної угоди вийшла на поверхню. Не всі члени блоку НУ-НС підписали угоду про створення коаліції демократичних сил.
- До речі, чому вони її не підписують, не дивлячись на обіцянки Кириленка про те, що підпишуться всі? Чи вся справа лише в технічних проблемах, як про це говорять «помаранчеві»?
- Цілком очевидно, що ті, хто не підписав угоду, таким чином виявили свою позицію. Або свою, або тих, хто стоїть за ними. Не дарма відзначають, що ці три непідписанти наближені або до Віктора Балоги або безпосередньо до Віктора Ющенка. Тобто це була показова позиція.
Інша річ, що сам блок НУ-НС мав не просто намагатися поставити кандидатів у нардепи перед фактом необхідності підписання, а на загальних зборах вислухати, у кого є які думки, заперечення. І складати документи в такій формі, щоб вони могли прийматися шляхом консенсусу. А неприйнятні елементи, очевидно, повинні бути вилучені з попередніх декларацій для того, щоб зберегти єдність.
- Ви думаєте, ці троє членів НУ-НС все-таки підпишуть угоду? Чи це вже не має принципового значення?
- Думаю, що вони ввійдуть у фракцію, і будуть готові ввійти в коаліцію на основі БЮТ і НУ-НС.
- Як Ви розцінюєте заяву Юлії Тимошенко про те, що ПР намагалася підкупити 56 кандидатів у депутати від БЮТ?
- На жаль, спроби такого «прощупування» ведуться. Я не володію інформацією про кількість таких депутатів, і про те, чи дійсно ці спроби здійснює ПР, але те, що відбуваються спроби за матеріальну винагороду отримати голоси, на жаль, правда.
- Намагаються підкуповувати БЮТівців чи «нашоукраїнців» теж?
- І НУ-НС теж. На жаль, різноманітний тиск відбувається.
- Можете назвати якісь конкретні суми?
- Від десяти мільйонів – це точно.
- Пане Олесю, чи можливі в Україні події, подібні грузинським?
- Я не бачу можливості повторення подібних подій в Україні. У нас запорукою демократії є паритет політичних сил. В жодної політичної сили немає абсолютної переваги. Тому дозволити собі недемократичні заходи вони побоюються. Не через внутрішній демократизм, а через побоювання, що вони не контролюють ситуації.
Безумовно, у наших політиків відсутнє внутрішнє відчуття демократії. У нас, на жаль, навіть політики, які говорять про демократію, не завжди розуміють її і не завжди хочуть вчитися демократії. Саме тому потрібно її більше захищати – і тиском громадянського суспільства, і тиском мас-медіа.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
