Експерти сумніваються, що Володимир Литвин приєднається до демократичної коаліції у Верховній Раді.
Зокрема, як відзначив політолог Олексій Гарань, «якщо проаналізувати депутатський корпус Блоку Литвина, то виходить, що сам Литвин його, за великим рахунком, не контролює». І саме це, на думку експерта, «може бути головною причиною того, що він не насмілюється ухвалити рішення прилучитися до демократичної коаліції».
Як відзначив Гарань, «декілька депутатів майбутньої фракції Блоку Литвина контролюються депутатом-«регіоналом» Хмельницьким, на деяких мають вплив Фірташ і, ймовірно, Порошенко. У той же час близькі до Литвина люди зберегли або отримали нові призначення при нинішньому Президенті». Як вважає політолог, «все це посилюватиме відцентрові тенденції в його фракції, яку Литвин не зможе контролювати».
Тому, за словами експерта, «міркування про «золоту акцію» можуть виявитися доброю міною при поганій грі. Зрештою, Литвин може перехитрити сам себе, як це вже бувало в його кар'єрі, а перед фракцією з'явиться загроза розвалу».
На думку Гараня, «Литвин сподівається, що в умовах нестійкої більшості йому краще буде маневрувати між різними таборами, домовляючись щодо окремих голосувань і підвищуючи тим самим свою роль». Як вважає експерт, «таку думку Литвину підкидають і деякі політтехнологи – прихильники «широкої коаліції», малюючи йому навіть президентські перспективи на наступних виборах».
У свою чергу російський політтехнолог Андрій Окара вважає, що «навіть якщо б Литвин і захотів приєднатися, скажімо, до коаліції БЮТ – НУ-НС, то не факт, що це б у нього вийшло, достатньо тільки проаналізувати склад його «гвардії». За словами Окари, «серед київських політичних журналістів існує думка, що в цьому блоці є і люди Фірташа, і люди Порошенка, і люди Василя Хмельницького, і друзі Тігіпка, і багато хто ще», - передає «УНІАН».
На думку політтехнолога, «Литвин знаходить не хитрий політичний розрахунок професійного апаратника, а недієвість створеного на гроші різних спонсорів політичного механізму». Як відзначає Окара, «такою різнокольоровою командою керувати дійсно дуже важко. Адже, ясна річ, люди того ж Фірташа кістками ляжуть, щоб не пройшла в прем'єри Юлія Тимошенко, яка, як відомо, обіцяла усунути від газових потоків «РосУкрЕнерго».
За словами Окари, «Литвин намагається і надалі берегти свою «золоту акцію» і маневрувати між різними політичними таборами, окремо домовляючись по кожному конкретному голосуванню, оскільки розуміє, що приєднання до будь-якої коаліції перетворить те його «політичне золото» в акції МММ». Як вважає політтехнолог, «приєднання фракції Блоку Литвина до коаліції БЮТ – НУ-НС позиціонувало б цю силу як молодшого партнера, від якого надалі нічого не буде залежати. Приєднання ж литвинівців до табору ПР-КПУ в свідомості виборців мало б наслідки, подібні до морозівських».
У той же час політолог Василь Стоякін висловив думку, що, в порівнянні з 2006 роком ситуація в Блоці Литвина значно змінилася. Тоді, за його словами, «блок орієнтувався на свої внутрішні фінансові ресурси, представлені головним чином Ігорем Єремєєвим, а також декількома іншими бізнесменами (Гіршфельд, Касьянов, Мхитарян і інші). Цей курс давав можливість зберігати високий ступінь незалежності і деяку консолідованість фракції».
Зовнішні ж спонсори, як сказав Стоякін, «щонайменше вимагатимуть від Литвина, щоб Юлія Тимошенко не стала прем'єр-міністром». «Як видно, домовлятися на такій платформі буде зовсім неможливо. Зрештою, немає ніяких гарантій, що Литвин зможе організувати консолідоване голосування своєї фракції з будь-якого приводу. Всі нинішні розмови Литвина щодо пропозицій, які нібито поступають до нього, – одна щедріша іншої – і вимог до потенційних коаліціянтів насправді мають тільки одну мету: набити собі ціну», - вважає політолог.
На його думку, Блок Литвина «зараз наочно демонструє, що проголошена Ющенком мета дострокових виборів - перемога над політичною корупцією, так і залишилася нереалізованою». «Просто корупція переповзла з рівня окремих депутатів на рівень керівників фракцій», - додав політолог.
