Вже через три роки в столиці може статися колапс через зношеність інженерних споруд і перенаселення.
Велика частина інженерних мереж міста була побудована більше сорока років тому. З тих пір навіть офіційне населення Києва збільшилося мало не в шість разів. Цей аргумент активно використовують останнім часом: мов, інженерні і комунальні мережі фізично не витримують! Енергетики заявляють, що при такому фінансуванні вони довго не протягнуть і місто одного прекрасного дня залишиться без світла і тепла. Екологи б'ють тривогу з приводу переповненого сміттєвого полігону №5: мовляв, отруює навколишнє середовище. «Комсомолка» вирішила домальовувати «картинки-ужастики». Ми звернулися до фахівців і уявили, що може статися із столицею, якщо не вирішувати проблеми з комунікаціями.
Центральна магістраль київської каналізації була побудована за часів післявоєнного розвитку міста - більше 40 років тому. Тунель діаметром три з половиною метри залягає на глибині від 10 до 70 метрів під Києвом і проходить від вулиці Фрунзе (в районі Нахімова) до Саперно-Слобідської. Ця колосальна споруда, за масштабами порівнянна з метрополітеном.
«За всі 40 років магістральний колектор жодного разу не ремонтувався, - говорить директор інституту «Київінжпроект» Микола Марченко. - Більш того, знаходячись на такій глибині, він практично не піддається дослідженню, тому точно сказати, в якому він стані, майже неможливо. Зате обстеження тих частин, які хоч якось піддалися, дають підстави припускати, що він в аварійному стані. Деякі ділянки колектора заповнені на 100%. Для надійної роботи каналізації міста необхідне будівництво другої нитки головного колектора».
Приблизно 15 років тому був затверджений проект нового колектора київської каналізації, але реальне втілення задуманого почалося тільки пару років тому. За цей час вся документація застаріла, і сьогоднішнє проектування уперлося в несподівану перешкоду: деякі майданчики, відведені під каналізаційні камери (це величезна шахта діаметром близько 7 метрів і глибиною 20-70 метрів), встигли використовувати для іншої мети. Так, на вулицях Нижньоюрківській, Смірнова-Ласточкіна і на майданчику в районі Залізничного шосе вже проектуються житлові будинки, а на площі Панаса Мирного замість каналізаційної шахти поставили пам'ятник.
Що робити далі - шукати нові ділянки чи розчищати старі - незрозуміло. А тим часом, за словами Миколи Марченка, каналізація може відмовити прямо завтра.
Якщо магістральний колектор раптом перестане виконувати свої функції, в Києві трапиться міні-катастрофа. Більше половини Правого берега, у тому числі центральна частина, Оболонь, Печерськ, Поділ і всі райони на захід від Московської площі, виявляться без каналізації. Через це влада буде вимушена відключити все водопровідне постачання, щоб хоч якось ослабити навантаження на каналізацію. Але повністю припинити користування водою неможливо - існують бювети, з яких воду в квартиру можна принести вручну. У результаті стічні води замість каналізації потечуть у зливостоки, а звідти прямо до Дніпра. Терміновий ремонт може затягнутися на декілька місяців, тобто декілька мільйонів киян весь цей час буде вимушено жити без води і каналізації, а міста, розташовані нижче за течією Дніпра (Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя), отримають питну воду з фекаліями.
Проблема в тому, що неможливо передбачити, скільки протримається колектор. Може, ще десяток років, а може, вже завтра перестане працювати.
На сьогоднішній день єдиним місцем у Києві, де утилізують тверді побутові відходи, є полігон №5 біля села Підгірці. За великим рахунком це єдиний облаштований полігон в Україні. У нього є тверде дно і технології, які дозволяють берегти сміття без збитку навколишньому середовищу. Проте ресурсів полігону №5 досить всього на три - максимум чотири роки. Існуючий сміттєспалювальний завод «Енергія» утилізує тільки 10% київського сміття.
Майбутній завод на Троєщині здатний спалити 500 тонн сміття за добу, але це приблизно половина всіх київських відходів. Тобто навіть якщо його запустять через три роки і він замінить полігон біля Підгірців, проблема не вирішиться.
Сміттєспалювальний завод на Троєщині через якісь причини (тиск громадськості, наприклад) не встигають побудувати впродовж найближчих років. Полігон №5 вичерпує свій ресурс, і у результаті Київ обростає дрібними і великими звалищами побутових відходів, які нікуди дівати і які з часом можуть завдати непоправної шкоди екології Києва і області.
Ще років 20 тому ніхто не міг передбачити таке бурхливе зростання споживання електроенергії. Адже майже всі існуючі підстанції проектувалися і будувалися для потреб зовсім іншого Києва - столиці однієї з провінцій імперії, а не самостійної держави.
«В останнє десятиріччя темпи забудови міста випереджають розвиток інженерної інфраструктури, - говорить в. о. технічного директора Київенерго Євгеній Абрамов. - На сьогоднішній день резерви потужності діючих підстанцій практично вичерпані, кожна п'ята підстанція на 110 кВт і 35 кВт переобтяжена, а підстанції на 330 кВт практично не мають резерву потужності. Більше 25% кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше, 41% трансформаторних підстанцій експлуатуються понад 25 років».
Дефіцит електричної потужності існує в центральній, південно-західній, лівобережній частинах столиці, в районі Подолу. Це багато в чому стримує розвиток Київського метрополітену, міського електротранспорту, офісних і житлових комплексів.
До 2010 року електричні мережі Києва не зможуть забезпечити місто необхідним об'ємом електроенергії через перевантаження підстанцій. У більшій частині Києва буде припинена видача технічних умов для підключення нових об'єктів до електричних мереж. Без цих документів не може бути побудований жоден будинок, офісний або торговий центр. А якщо раптом нагряне холод, подібний тому, який був у січні 2006 року, мережі можуть взагалі не витримати навантажень, і половина Києва залишиться без світла.
Офіційно населення Києва складає трохи більше 2,8 млн. чоловік. Але це, як відомо, без урахування величезного числа незареєстрованих людей, що живуть і працюють у столиці. Скільки їх, можна порахувати за споживанням хліба або води - є така методика. Але один з найвірніших способів - за кількістю стоків. Всі стічні води Києва так чи інакше сходяться в Бортничеську станцію аерації. Аналіз кількості стоків на ній показав, що в Києві крім офіційних 2,8 млн. проживає ще щонайменше мільйон чоловік.
Щоб відвести лихо, в найближчі роки до Києва доведеться вкласти дуже багато грошей. Наприклад, будівництво нового колектора обійдеться приблизно в 300 мільйонів гривень, а модернізація електричних мережі складе взагалі астрономічну цифру - 2,6 мільярди. Якщо ж цього не зробити, цілком імовірно розвиток не одного, а відразу всіх трьох сценаріїв одночасно, після чого столиця виявиться величезним звалищем без світла, води і каналізації якраз перед Євро-2012.
