Колонія імені Тимошенко

Одним з головних курйозів минулих виборів стала перемога БЮТ в Єнакіївській виправній колонії, де колись відбував покарання майбутній прем'єр-міністр Віктор Янукович. Розумні пояснення цьому факту, мабуть, навіть не слід намагатися шукати, оскільки тут явно замішані якісь ірраціональні матерії.

Проте, ця несподівана популярність Юлії Володимирівни серед ув’язнених змусила пригадати про просто блискучу ідеологічну конструкцію, яку Тимошенко придумала на минулих виборах.

Нагадаємо, під час виборчої кампанії 2006 р., відповідаючи на звинувачення в тому, що в списку БЮТ масово представлені відомі кучмісти і великі бізнесмени, Юлія Тимошенко пояснювала, що всі ці неблагонадійні громадяни взяті на «перевиховання». Деякі з них, за влучним висловленням лідерки БЮТ, перебували в «полоні у Кучми». Зараз вони, мовляв, звільнилися з порочних кайданів «злочинного» режиму і отримали шанс виправитися і попрацювати на користь Батьківщини.

Список «перевихованих» дуже вражав: брати Буряки, Богдан Губський, Таріел Васадзе, Костянтин Жеваго, Олександр Фельдман, Олександр Абдулін, Микола Баграєв, Василь Хмельницький і багато інших. Такий притік «важких» олігархів дозволив БЮТ легко вирішити питання з фінансуванням виборчої кампанії.

Багато «вихованців» так і не зуміли повністю «виправитися», і згодом з ними стався «рецидив» - вони опинилися в лавах Партії регіонів. Про це попереджав давній соратник Юлії Тимошенко, дисидент Степан Хмара, який в 2005 р. вийшов з БЮТ на знак протесту проти напливу кучмістів.

Ще частина з них – наприклад, колишній «директор парламенту» Олександр Волков і колишній представник Леоніда Кучми у Верховній Раді Олександр Задорожний – через непоступливість найближчого оточення Юлії Володимирівни взагалі залишилися за бортом «виховного» процесу.

Втім, Юлії Володимирівні вдалося добитися стійкого ефекту серед достатньо представницької групи «полонених Кучми». Завдяки самій постановці питання про можливість «перевиховання», Юлія Тимошенко істотно розширила рамки і урізноманітнила форми політичної міграції в Україні.

Тому не варто дивуватися, якщо найближчими місяцями до БЮТ почнуть тягнутися найнесподіваніші особи, які захочуть на собі випробувати силу «педагогічного таланту» Юлії Володимирівни.

«Любі друзі». Перезавантаження

Факти свідчать, що найближчим часом може початися хвиля звільнення «полонених Ющенка», які побачать свою перспективу в близькості з Тимошенко. Колишні «Любі друзі», остаточно усвідомивши, що шлях до серця Президента для них закритий, почнуть шукати інших впливових союзників.

А вибір тут невеликий: стати повноправним союзником донецької групи можна, лише маючи донецьке походження. Для всіх «інородців» залишається лише Тимошенко, у якої регіональний ценз відсутній.

Слід зазначити, що Юлія Володимирівна, мабуть, вже взяла на перевиховання таких контроверсійних персонажів як Олександр Третьяков і Давид Жванія. Між цими панами настільки багато спільного, що факт їх одночасного дрейфу до Тимошенко є цілком закономірним.

Пік впливу вказаних осіб в оточенні Віктора Ющенка закінчився два роки тому. Колишні фаворити через непомірні апетити були відправлені з очей геть. Причому, головну роль в їх розвінчанні зіграла особисто Юлія Тимошенко.

Проте, наразі Жванія і Третьяков настільки віддалені від центрів ухвалення серйозних рішень, що це не може їх не хвилювати. Пора замислитися про майбутнє. І Олександр Юрійович, і Давид Важаєвич доклали масу зусиль, щоб повернутися у вищу лігу української політики. Як бізнесмени, вони спробували зробити це найбільш зрозумілим для себе способом – за допомогою інвестицій.

Жванія інвестував в «Народну самооборону» Юрія Луценка, і в тактичному плані його ставка зіграла. Юрій Віталійович не тільки очолив список НУ-НС, а й протяг до парламенту свого спонсора, хоча проти його присутності в списку активно заперечував Секретаріат Президента. Причому, інерція «тяглової» сили Луценка настільки велика, що він може посадити Жванію в крісло віце-прем'єра.

Третьяков спочатку намагався привернути до себе увагу, скуповуючи другосортні медіа-активи і моделюючи на їх основі медіа-холдинг. Сайти, газети, журнал, частка в телеканалах і інформаційних агентствах – все це мало зробити Третьякова бажаним союзником.

Проте, кількість куплених ЗМІ так і не переросла в якість, впливовість нового холдингу продовжувала залишатися на дуже низькому рівні. Одного медіа-трампліну було явно недостатньо. Тоді Третьяков пішов стежкою Жванії і вирішив стати фінансово-організаційною опорою номінального керівника «Нашої України» В’ячеслава Кириленка. Цей хід теж може виявитися дуже успішним, оскільки Кириленко поки є кандидатом № 1 на пост спікера Верховної Ради.

Маючи можливість впливати на поведінку першого і другого номерів в списку НУ-НС, Жванія з Третьяковим трохи збільшили свою значимість. Втім, у рамках НУ-НС цей вплив не дає їм можливості повноцінно конвертувати статус «сірих кардиналів» у важелі реальної влади і наблизиться до основних грошових потоків. Насамперед тому, що Віктор Ющенко вкрай негативно ставиться до їх активності.

До того ж, Луценко дуже скоро почне обтяжуватися опікою і поведе свою гру. А Кириленко ніколи не був самостійною фігурою, його постійно хтось направляє. В’ячеслава Анатолійовича банально можуть «відвести».

Логічно припустити, що Жванія і Третьяков у найкоротші терміни спробують «продати» наявні можливості впливу силам, які перебувають за рамками НУ-НС. БЮТ тут – перший кандидат.

Борис, який об'єднує людей

Окрім бажання знайти своє місце під сонцем, Жванію, Третьякова і Юлію Тимошенко дуже зближує одна людина – Борис Березовський. Борис Абрамович відкрито симпатизує Тимошенко. Паралельно він став ініціатором великого скандалу, в якому замішані Третьяков і Жванія.

Березовський вимагає від них звіту про використання близько 50 млн. доларів, які він нібито виділив на розвиток демократичних громадянських інститутів в Україні. Звичайно, Олександр Юрійович і Давад Важаєвич гадки не мають ні про які гроші.

Справа набула неабияких обертів. Жванію і Третьякова викликають до британського суду. Але в останній місяць публічний пресинг на них істотно зменшився. Не виключено, що досягнуті якісь домовленості, які дозволяють на якийсь час законсервувати конфлікт.

У ЗМІ вже висловлювалися припущення, що ціна питання – лояльне ставлення до Тимошенко самих Третьякова і Жванії, а також забезпечення лояльності з боку Луценка і Кириленка. Перше оперативне завдання, яке повинні вирішити «агенти Тимошенко», це недопущення створення коаліції НУ-НС і Партії регіонів з подальшим призначенням Юлії Володимирівни прем'єром. А далі час покаже. Напевно будуть якісь нові розпорядження.

Тимошенко навряд чи упустить шанс дістати додаткові можливості з нагляду за партнерами по коаліції. А у випадку з Третьяковим і Жванією їй в руки пливуть міцні ниточки, за допомогою яких можна направляти перших осіб НУ-НС. Сьогоднішня політична кон'юнктура виглядає так, що Луценко і Кириленко не зможуть, та і не захочуть особливо чинити опір.

Юрієві Віталійовичу необхідна підтримка БЮТ на виборах київського мера. А В’ячеслав Анатолійович, по-перше, в принципі піддається тиску, а по-друге, йому просто нікуди діватися, оскільки, у разі обрання спікером, без підтримки БЮТ йому не вдасться організувати роботу Верховної Ради.

Таким чином, у Тимошенко, Жванії і Третьякова є маса взаємних інтересів, які просто не могли не притягати їх один до одного. М'який формат «перевиховання» дозволяє знайти органічний спосіб для зближення. Якщо досвід згаданих громадян буде успішним, варто чекати, що до перспективи Юлії Тимошенко спробують прив'язатися всі «любі друзі».

Хто після цього скаже, що історія не повторюється?..