У багатьох передвиборних гаслах і обіцянках все частіше з вуст представників різних політичних сил звучить тривожне питання: що буде після 30 вересня? Причому, акцент тут не на пишномовних планах тих, хто за підсумками вересневого волевиявлення все ж таки потрапить під купол будівлі на Грушевського, 5, змінити політичну і економічну ситуацію в країні. Головне, що турбує зараз український політикум – коли саме запрацює парламент нового скликання.
Зараз, коли до дострокових виборів у Верховну Раду залишився тиждень, все чіткіше простежується основна тенденція позачергового волевиявлення: українські політики, які хочеш чи не хочеш, включилися в передвиборну кампанію після 4 указів Президента, балансують на межі закону. Причому, з одного боку, учасники процесу не соромляться вправлятися в словесному, і, по суті, бездоказовому зведенні наклепів на опонентів. А з іншого – всіляко демонструють свою заклопотаність тим, як грубо порушується виборче законодавство зараз. І заявляють, що це – тільки «квіточки». А «ягідки», за їх словами, дозріють якраз після 30 вересня.
Про нелегітимні «квіточки»
Очевидний законодавчий нонсенс, який став дійсністю протягом нинішньої виборчої кампанії, виявився практично одночасно з включенням у гонку пропрезидентського блоку «Наша Україна – Народна самооборона». Полягає він у тому, що головною «головою, що говорить» блоку і основним брендом НУ-НС зараз є не перший номер списку Юрій Луценко, не В’ячеслав Кириленко чи той же Арсеній Яценюк, а Глава держави Віктор Ющенко. Причому, Віктор Андрійович включився в передвиборну боротьбу з таким завзяттям, неначе в Україні проводилися не дострокові вибори парламенту, а Президента.
Не один раз гаранту Конституції говорили, що, беручи активну участь в агітаційній кампанії НУ-НС, він порушує положення Основного Закону. Проте це Ющенко не зупинило, і не зупиняє. Навіть після недавнього рішення Центрвиборчкому, який, взявши до уваги скаргу СПУ, визнав, що Президент, публічно закликаючи голосувати за «помаранчевий» блок, порушив виборчі права громадян, прав і законних інтересів суб'єктів виборчого процесу. І заборонив Главі держави агітувати за НУ-НС. Але Ющенко не взяв заборону ЦВК до уваги, і продовжив, ніби нічого й не було, проголошувати мету і задачі НУ-НС у майбутньому парламенті на своїх виступах у регіонах. А від претензій Центрвиборчкому Секретаріат Президента відхрестився, заявивши, що, читаємо уважно, Президент не є органом державної влади, і, отже, як суб'єкт, що стоїть над даним законом про вибори, має повне право агітувати. Підкреслюємо: саме на цьому робили акцент соціалісти, які мали намір позбавити Віктора Андрійовича права відкрито виказувати свої симпатії «Нашій Україні – Народній самообороні». Крім того, представники СПУ апелювали до статті 4-ї закону «Про політичні партії в Україні», відповідно до якої органам державної влади, її посадовцям заборонено виділяти в своєму відношенні певні політичні партії або наділяти їх привілеями, а також сприяти політичним партіям в їх діяльності.
Здавалося б, претензії соціалістів цілком обґрунтовані, і Віктор Ющенко повинен виконати рішення ЦВК. Але заковика якраз у тому, що Президент – не орган державної влади. Конституція України не визначає свого гаранта найвищим органом влади (яким є Кабінет Міністрів), вона фактично ставить його над цими утвореннями. Ось якби подібні претензії Центрвиборчком висунув Віктору Балозі, як главі Секретаріату Президента, тоді б вони повністю б відповідали букві закону. Отже відповідь Марини Ставнійчук, представника СП у ЦВК, про те, що Глава держави має право, не йдучи як прем'єр-міністр Віктор Янукович у вимушену відпустку, брати активну участь у виборчій кампанії, по суті вірний. Адже Ющенко, як той же Янукович, не може піти у відпустку, щоб безперешкодно агітувати – якщо обов'язки прем'єра виконує перший віце-прем'єр, то Президенту передавати свої повноваження іншим особам або державним органам заборонено Конституцією. Єдиною зачіпкою для охочих вивести Ющенка з передвиборного процесу, могла стати стаття 102 Конституції, яка визначає роль Президента як гаранта прав і свобод громадянина. Пригадайте, адже саме про порушення цих прав твердили в СПУ, посилаючи свій протест у ЦВК. Попередники Віктора Андрійовича на цій посаді цієї норми закону дотримувалися, і не дозволяли собі відверто заявляти про свої політичні переваги. Але нинішній Глава держави, схоже, вирішив: «раз, не заборонено, значить, дозволено». І пішов ва-банк. Мотив такого відкритого виступу за великим рахунком пояснюється патовою ситуацією, в якій знаходиться пропрезидентська сила. На нинішніх виборах НУ-НС має намір набрати голосів більше, ніж БЮТ. Тому «помаранчеві» готові йти на все, лише б випередити політичну силу Юлії Тимошенко, включаючи і зневагу, передусім, моральних норм і засад нашого суспільства. Адже гарант, ігноруючи права громадян, велика частина яких, якщо вірити даним соціології, підтримує нинішнього прем'єра, йде на відверте порушення якщо не закону про вибори, то Основного Закону, який зобов'язав його дотримуватися прав ВСІХ громадян нашої країни. Проте, притягти Президента до відповідальності, ставлячи йому порушення саме 102 статті Конституції, мабуть, не вийде ні в кого. Оскільки ця стаття в даному випадку має лише моральний аспект. А те, що Віктор Ющенко вже давно зруйнував створений ним же образ в першу чергу морального політика, відомо всім громадянам України. І чекати дотримання не правової, а моральної норми Конституції від Віктора Андрійовича, схоже, буде даремною працею.
Про незаконні «ягідки»
Проте, описана вище провина Президента непокоїть більшість суб'єктів виборчого процесу набагато менше, ніж побоювання про те, що результати волевиявлення можуть бути заблоковані в судових інстанціях. Причому, як за ініціативою політичних сил, які начисто програють вибори, так і з боку тих партій, які не наберуть достатньої, на їх думку, кількості голосів і представників у парламенті шостого скликання.
Так, представник Партії регіонів, екс-глава Центрвиборчкому Сергій Ківалов виказав переконання, що про результати дострокових виборів нам стане відомо не раніше, ніж до кінця листопада. На його думку, перенесення виборчого процесу в площину судових розглядів неминуче.
Проте це, за словами Ківалова, цілком очікуване. Інша справа, - як сказав екс-голова ЦВК, - що якщо, в результаті цих розглядів не оповістять підсумки виборів, не почне працювати парламент, то країну чекає політико-економічний параліч. З політичним паралічем, причому, частковим, ще можна погодитися. А ось з економічними загрозами, які, за словами Ківалова, несуть затримку в оголошенні підсумків волевиявлення, погодитися не можу.
Так, можливо через те, що не працюватиме ВР, не вдасться затвердити проект держбюджету-2008 до встановленого законом терміну (1 грудня). Але так вже не раз бувало (пригадати хоча б торішнє затвердження головного фіндокумента країни), і на економічному кліматі держави це не відобразилося. До того ж уряд, в який після вимушеної передвиборної відпустки повернеться прем'єр, зможе працювати в звичайному режимі, і виконувати бюджет нинішнього року.
А тому опустимо економічні ризики, і зосередимося на політико-правових. Відомо, що у випадку, якщо який-небудь суб'єкт виборчого процесу побажає оскаржити в суді порушення, допущене членами дільничної, окружної або центральної виборчої комісії, то він зможе зробити це в будь-якій судовій інстанції. Аж до Вищого адміністративного і Конституційного судів. Припустимо, що НУ-НС і БЮТ загалом набирають більше відсотків голосів, ніж Партія регіонів і їх нинішні соратники по коаліції. Причому, у ПР і його політичних сателітів є всі підстави передати підсумки волевиявлення судовій експертизі. Проте положення справ таке, що практично всі судові інстанції, в яких коаліціонери змогли б відстояти свою точку зору, в даний час знаходяться в полі впливу Секретаріату Президента – тобто, того ж НУ-НС і БЮТ, що прилучився до нього на час виборів. Наприклад, Вищий адміністративний суд зовсім недавно указом Президента був переданий під нагляд Управління держохорони, яке є структурним підрозділом СП. Неважко здогадатися, що будь-якій судовій справі, ініційованій у цьому суді регіоналами, активно ставитимуть палиці в колеса. У Конституційному суді коаліціонерам у цьому випадку також, по суті, нічого не сприяє, оскільки Банкова доклала всі зусилля, щоб підім'яти під себе КС ще під час весняно-літнього протистояння Віктора Ющенка і розпущеного ним парламенту. Таким чином, пропрезидентські сили фактично забезпечили собі надійний судовий щит, позбавивши своїх політичних опонентів можливості у встановленому законом порядку оскаржити порушення і їх результати, що відбулися під час дострокових виборів. А тому всім політичним силам, що йдуть на вибори, украй необхідно підписати угоду про неможливість чинити перешкоди під час і після закінчення виборчої кампанії тим суб'єктам процесу, які мають законні підстави оскаржити в суді нелегітимні дії учасників виборів. При цьому, взяти в «нотаріуси» авторитетний міжнародний орган (та ж рада ЄС), щоб надалі жоден з підписантів цієї угоди не міг піти на назад і відкликати свій підпис. Оскільки, в даному випадку, це б фактично означало, що політична сила, що відкликала підпис, йде наперекір демократичним принципам і визнає своє бажання будь-якими шляхами утримати потрібний їй результат позачергових парламентських виборів.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
