Схоже, млявій виборчій кампанії прийшов кінець – за 10 днів до дня позачергового волевиявлення основні політичні опоненти оголили шаблі і пішли один на одного в «рукопашну».
Причому, мова не тільки про недавнє нічне протистояння на Майдані представників міських виборчих штабів Партії регіонів і НУ-НС. Це, швидше, показуха, гра на публіку, коли один політичний гравець, кажучи футбольною термінологією, в підкаті вибиває м'яч у суперника, який збирався завдавати прицільного удару. Таким чином регіонали вирішили попереджувати бажання «нунсовцев» окуповувати головну площу країни, щоб влаштовувати на ній (якщо того вимагатимуть результати дочасних виборів) політичні акції зразка осені 2004 року. Набагато цікавіші протистояння відбувалися не на Майдані. А там, де, власне, вже не одне десятиліття робиться вся українська політика – високих кабінетах на Банковій і Грушевського.
Про двопалатний парламент – без метушні
Минулого тижня низка політичних оглядачів звернули увагу на той факт, що представники Партії регіонів у різних місцях і за різних обставин повідомляли про можливість втілення в життя ідей, авторство яких агітатори «Нашої України – Народної самооборони» приписують собі. Одна з них – про введення в країні двопалатного парламенту, яку в середині минулого тижня озвучив Борис Колесніков. А оскільки один з лідерів Партії регіонів вимовив цю тезу після візиту на Банкову, то преса поєднала цю заяву з переговорами між Віктором Ющенком і регіоналами, що можливо ведуться зараз в Секретаріаті Президента про створення у Верховній Раді шостого скликання більшості на основі ПР і НУ-НС. І судячи з реакції представників пропрезидентського блоку і їх політичних партнерів – БЮТ (причому, останні занадто старалися), подібних домислів ЗМІ, що виразилися в гнівних спростуваннях, можна зробити висновок, що такі переговори таки були.
І якщо це так, то… нічого дивного в цьому не немає. Тому як політика – це мистецтво домовлятися, і якщо представник однієї політичної сили не зміг домовитися про щось зі своїм партнером, то він завжди зможе розглянути умови, які йому пропонує третя сторона. Хіба, чисто гіпотетично, регіонали не можуть проводити консультації з НУ-НС про формування парламентської більшості? Можуть. Чи можуть їм перешкодити домовленості між БЮТ і «Нашою Україною» про співпрацю в майбутньому парламенті? Ні, не можуть. Просто тому, що угоди, про які йде мова, – формальні, і відмовитися від їх виконання та або інша сторона може протягом декількох хвилин. Наприклад, якщо при обговоренні розподілу постів і посад БЮТ і НУ-НС не прийдуть до консенсусу, то або ті, або інші здатні просто відкликати свій підпис під угодою, чому цей документ враз втратить силу.
Інша річ, що, говорячи про можливе введення в Україні інституту двопалатного парламенту Борис Колесніков нагадав, що ця ідея народилася не в 2007 році на Банковій, а кілька років тому – і в головах регіоналів. Тут політологи, вже не вперше дорікаючи ПР в плагіаті передвиборчих ідей у НУ-НС, можуть знову звинуватити регіоналів в перехопленні ініціативи (як це трапилося з відміною депутатської недоторканності). Але, якщо говорити об'єктивно – яка власне різниця рядовому українцеві, хто першим запропонував таку ідею? Його більше цікавить те, що це дасть країні і конкретно – його населенню, яке вже стомлене від безперервних сварок «панів» під куполом на Грушевського. І якщо у нунсовців і регіоналів сходяться думки щодо подальшого процесу будівництва держави, то цьому варто тільки аплодувати. Справедливості ради треба зазначити, що ні ті, ні інші чітко свою думку про введення в країні інституту двопалатної Ради так і не виклали. Воно і зрозуміло – в передвиборчому хвилюванні обговорення такої, без перебільшення, важливої ініціативи практично неможливе – з неї відразу ж зроблять привід для піару тієї або іншої політичної сили. Можливо, коли пред- і поствиборна метушня стихне, у згаданих політичних сил буде більше часу на те, щоб детально вивчити можливі переваги і недоліки існування у нас в країні такого законодавчого органу.
Бюджет-2008: прийняти не можна відстрочити
Проте, якщо в деяких законодавчих ініціативах погляди Партії регіонів і НУ-НС сходилися, то в питаннях ухвалення бюджету на 2008 рік позиції цих політичних сил були кардинально протилежними.
Зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект про державний бюджет на 2008 рік. Відомо, що розробником головного фінансового документа країни є уряд. Виконуючи норми Конституції, Кабмін Віктора Януковича розробив і подав до парламенту проект цього закону у визначений основним законом країни термін. Але Секретаріат Президента, як, власне, і сам гарант, різко засудив дії уряду. На думку Віктора Ющенка, розпущений парламент не може приймати закони, не говорячи вже про такий найважливіший законопроект, як бюджет країни на майбутній рік. Але коаліціонери до думки Ющенка прислухатися, мабуть, не хочуть, і на це у них є свої, і треба визнати, досить вагомі причини.
З одного боку, має рацію Президент. Дійсно, цей законопроект не може бути розглянутий і прийнятий за такі короткі терміни, як це пропонують представники парламентської коаліції. Зазвичай на проходження цього документа через парламент іде декілька тижнів, а то й місяців. До того ж, Глава держави завжди має право накласти на прийнятий парламентаріями закон вето, і відправити його на доопрацювання. З іншого боку, Конституція зобов'язує уряд і Верховну Раду розглянути бюджет у чітко встановлені Конституцією терміни. Тим паче, що бюджетний комітет парламенту, розглянувши запропонований урядом проект бюджету, дозволив узяти його на розгляд. Ось тут і виникає правова колізія, через яку політичні опоненти, схоже, готові зі шкури вилізти, аби довести свою правоту. Річ у тім, що нормальний процес ухвалення бюджету фактично паралізував указ Президента про проведення в країні позачергових виборів. А ось про врегулювання таких животрепетних процедур, як розгляд і затвердження законопроекту про держбюджет у встановлених Основним Законом терміни політики забули. В результаті, процес ухвалення головного фіндокументу може бути значною мірою скоректований. А це обов'язково позначиться на фінансовому кліматі всередині країни – адже через затримку в ухваленні цього закону можливі відстрочення у виконанні соціально значущих програм, нарощування боргів у бюджетній сфері і подібні негаразди. Мабуть, єдиним цивілізованим виходом з цієї ситуації має стати компромісний документ (чи то указ Президента, чи то ухвала уряду), в якому були б виписані терміни і умови ухвалення бюджету новим складом парламенту. Проте, поки ні та, ні інша сторона на компроміс іти не збираються – про це явно свідчить ініціатива Олександра Мороза провести «бюджетну» сесію.
Тут, ясна річ, не обходиться без взаємних звинувачень, що мають, здебільшого, передвиборчий характер. Так, Віктор Ющенко звинуватив уряд у тому, що він навмисно роздув дефіцит бюджету, який, за його словами, склав до 18 мільярдів гривень. Причому, як вказав Глава держави, дефіцит цей, в основному, лежить у соціальній сфері. З чого гарант зробив висновок, що значне переважання витратної частини над прибутковою пов'язане з бажанням Кабміну «принадити» на свій бік виборця. В той же час гарант згадав, що урядові мужі проігнорували його пропозиції до законопроекту, в яких мова йшла… все про ті ж витрати у соціальній сфері! Мабуть, прийми Кабмін пропозиції Президента, і ніяких докорів про 18-мільярдний дефіцит мови б не було. Навпаки – цілком ймовірно, що гарант, який як відомо не гребує виступати головною дійовою особою виборчого блоку «Наша Україна – Народна самооборона», напевно не упустив би можливості повідомити українців, що завдяки виключно його зусиллям і домовленостям уряд погодився на збільшення фінансування соціальної сфери.
Яка доля чекає проект бюджету, запропонований урядом? Схоже, Секретаріат Президента докладе всі зусилля, щоб делігімітизувати, якщо не сам процес розгляду цього документа у Верховній Раді, то піддати сумніву будь-які пропозиції депутатів, які можуть бути при роботі над законопроектом. У будь-якому випадку гарант, маючи намір паралізувати роботу законодавчого органу, підкладає свиню і собі, і майбутньому парламенту, який міг би використовувати напрацювання своїх колег з тим, щоб цей фінансовий документ побачив світ ще до початку 2008 року. А так нас усіх, ймовірно, знову чекає доволі тривала бюджетна епопея.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
