Народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко назвав декілька реальних загроз, «завдячуючи» яким результати дострокових парламентських виборів можуть бути спотворені і навіть взагалі скасовані. Про це ForUm’у повідомили у прес-службі Партії регіонів.
«Загроза, про яку ми сьогодні говоримо, не штучна. Лише за офіційними даними, 2006 року сам голова Центральної виборчої комісії сказав: понад мільйон громадян України, які є виборцями, не були включені до списків виборців. На сьогоднішній день в Україні ухвалений закон про Державний реєстр виборців. На жаль, на момент виборів цей закон не реалізований, Державного реєстру виборців нема, і, відповідно, за основу списків виборців, за якими громадяни 30 вересня реалізовуватимуть своє виборче право, будуть взяті списки зразка 2006 року, про які не можна сказати, що вони покращуються», - зазначив Мірошниченко
Він також відмітив, що в багатьох місцях ті списки, які були у 2006 році, не збереглися. Разом із тим, створені робочі групи, які повинні уточнювати і формувати списки виборців.
«Ми можемо отримати ситуацію, коли більш як мільйон громадян України не будуть включені до списків виборців. Разом із тим, невідомо, яка кількість може бути до них включена і використана для спотворення волевиявлення, себто для фальсифікацій, шляхом використання цих бюлетенів на користь тієї чи іншої політичної сили», - сказав «регіонал».
За словами Мірошниченко, щоб такого не відбулося Кабінет Міністрів України, який є суб’єктом такого контролю, ухвалив дві постанови – «Про заходи з удосконалення системи обліку громадян» і «Про заходи щодо дотримання складання списків виборців».
«Міністерство внутрішніх справ відповідно до цих постанов почало перевіряти списки виборців. Встигли перевірити 890 тисяч квартир. 95 тисяч осіб не проживають за місцем постійної реєстрації. З них 69 тисяч осіб перебувають за кордоном. І в той час, коли ця робота тільки-но розпочалась і активно проводилася, Президент України зупиняє дію цих постанов, фактично блокуючи сам процес перевірки й уточнення списків виборців», - зазначив Мірошниченко.
Мірошниченко вважає, що Президент України як гарант Конституції, гарант прав, у тому числі і виборчих прав громадян, повинен був забезпечити уточнення списків, всіляко сприяти перевірці.
У Мірошниченко також виникло запитання щодо апеляції Президента України в КС про визнання неконституційними окремих положень закону про вибори народних депутатів.
«Там теж йдеться про виборчі права громадян, там йдеться про намагання використати Конституційний Суд у політичних процессах. Зокрема, руками суддів Конституційного Суду скасувати окремі положення закону про вибори, які подають процедуру реалізації виборчих прав, і, відповідно, зробити Конституційний Суд суб’єктом виборчого процесу. Ще у 2002 році було категоричне заперечення подібного, що містилося в ухвалі Конституційного Суду по справі про політичні партії. Тоді теж під час виборчого процесу було звернення до Конституційного Суду з проханням визнати неконституційними окремі положення закону про вибори. І Конституційний Суд тоді припинив впровадження якраз із тих мотивів, що, яке б рішення він не прийняв, у будь-якому разі це рішення вплине на реалізацію виборчих прав громадян. Адже, відповідно, буде змінено порядок реалізації цих виборчих прав, що прямо суперечить частині 3 статті 77 Конституції України, де йдеться про те, що виключно закони визначають порядок реалізації виборчих прав», - повідомив він.
В цьому контексті, як зазначив Мірошниченко, позиція Президента України для є незрозумілою в частині, коли йдеться про списки виборців. Кабінет Міністрів, намагаючись долучитися до уточнення, перевірки, державного контролю за списками виборців, фактично втратив таку можливість через те, що припинено дію відповідних постанов. Разом із тим, у Конституційному Суді створюються підстави для того, щоб окремі положення, окремі процедури, які впорядковують формування списків, поновлення в списках для тих громадян, які прибувають на територію України, були скасовані.
«Таким чином, на наше переконання, для людей, які підпадатимуть під ті обставини, що регулюються цими нормами законів, створюється правовий вакуум», - зазначив він.
