Через два роки після смерті Понтифіка Іоанна Павла II, що наступила увечері 2 квітня 2005 р., в Італії розгорілася наукова дискусія з приводу того, чи можна було продовжити Папі життя, - передає «Утро.ру».
Лікар Ліна Паванеллі стверджує, що Понтифік не помер би, якби одержував належне харчування. Вона детально відновила історію хвороби Папи, спираючись на бюлетені і заяви Ватикану, і прийшла до висновку, що Папа помер не власне від хвороби Паркінсона, а від спонтанної інфекції. Організм хворого нібито не зміг її подолати, тому що був дуже ослаблений.
За словами Паванеллі, останнім часом перед смертю Понтифіку було важко ковтати, тому він мало їв і сильно схуд. У виснаженому організмі, звичайно, різко падає імунітет і знижується опірність інфекціям. Лікар вважає, що йому надто пізно призначили штучне харчування.
