Схоже, від мрій про звільнення Нестора Шуфрича з посади глави МНС Секретаріат Президента взявся до активних дій щодо його дискредитації. Спочатку розповідали, який він некомпетентний міністр і своєрідний політик, що дозволяє собі некоректні вислови на адресу самого Глави держави. Тепер же Нестора Івановича вирішили відверто відправити «в ігнор» - у понеділок підписання контрактів на будівництво об'єкту «Укриття» перенесли з території Чорнобильської АЕС в «офіс Ющенка», давши зрозуміти, що глава МНС не дуже й потрібний на такому важливому заході. Сам Шуфрич розцінює такі дії як чергову дурість Президента, якому, на думку міністра, цілком можливо, скоро доведеться «збирати речі». Про це і багато інше Нестір Іванович розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
- Несторе Івановичу, представники Вашої політичної сили вважають, що Партія регіонів на виборах набере близько 40 %. Звідки така впевненість?
- Це об'єктивний прогноз динаміки зростання підтримки Партії регіонів. Сьогодні всі соціологічні дослідження показують не менше 32-33 %, і, залежно від методики підрахунків результатів досліджень, в районі 37-38 % голосів виборців за ПР. Враховуючи практику попередніх виборів, це означає, що, відповідно, на 10-20 % буде більше, ніж показують соцдослідження. Це якраз ті люди, які або не прийдуть голосувати, або сьогодні ще не визначилися, яку політичну силу підтримати.
- Тобто, при будь-якому розкладі парламентська більшість буде за участю ПР.
- Я думаю, що більшість буде сформована ПР за участю сьогоднішніх партнерів по коаліції.
- Але соціологи говорять, що СПУ не проходить цього року до парламенту.
- У нас СПУ – не один партнер. Хоча я їм щиро бажаю потрапити до парламенту.
- Чи можлива широка коаліція за участю «Нашої України»?
- Для Шуфрича неможлива. Я сьогодні не бачу підстав говорити про широку коаліцію. Луценко і Тимошенко всі вуха «прожужжали» про те, що вони ніколи на широку коаліцію не підуть. Правда, ніхто до них і не збирається. Тому дарма вони кричать і нервують.
Мені не відомо про те, щоб ПР готувалася до широкої коаліції. І я собі не дуже уявляю Шуфрича і Луценка в одному Кабінеті Міністрів.
- Але все-таки «Нашою Україною» керує не Луценко, а Ющенко. Тому вирішувати буде саме він. І якщо Президент надумає зробити цей крок, то у Юрія Віталійовича не буде іншого виходу, як погодитися.
- Це проблеми Юрія Віталійовича. А я не представляю, щоб Віктор Федорович сказав, що ми йдемо в широку коаліцію.
- А яка вірогідність того, що той же Литвин потрапить до парламенту? І чи підете ви на коаліцію з його блоком?
- Я не Глоба і не пророк. А соціологія говорить, що Литвина не буде в наступному парламенті. Але взагалі я вже працював з ним в одній коаліції, і, не дивлячись на певні, окремі штрихи його спікерської біографії, особливих питань до нього немає.
Єдине, я б не хотів, щоб під час передвиборчої кампанії Литвин в чомусь звинувачував Партію регіонів. Він зобов'язаний «регіоналам» як мінімум своїм спікерством 2002 року.
- Після виборів Нестор Шуфріч залишиться міністром МНС?
- Сподіваюся, що так. Як мінімум ще п'ять років.
- Секретаріат Президента як і раніше сподівається, що на наступному засіданні Кабміну Вас нарешті звільнять.
- Дарма сподіваються. Хоча можу їм «кинути рятівний круг» - надія вмирає останньою. Сподіватися завжди на щось треба.
- Леонід Кравчук не виключає введення надзвичайного стану або прямого президентського правління у випадку, якщо пропрезидентські сили програють дострокові парламентські вибори. Ви допускаєте такий сценарій розвитку подій?
- Допускаю. Але сторона, що програла, не зможе добитися підтримки ні в суспільстві, ні в силових структурах. Ніхто не піде її захищати.
- Тобто, варіант зміни ситуації шляхом введення військ, як це було в Росії в 1993 році, виключений?
- Звичайно.
- І навіть народ не підтримає Ющенко?
- Народ вже його не підтримує. І те, що він сьогодні придумує різні піар-ходи - то вкрасти лопату і побігти в ліс, то «перетягти» на себе право визначати місце підписання Чорнобильського контракту – все це виглядає досить смішно.
- До речі, про лопату. Ви дуже довго розповідали, як Президент гасив пожежу. Вас це так зачепило?
- Мене не зачепило, просто всі про це запитують, я не хотів відмовчуватися, тому що людей це цікавило.
- Ви взагалі досить жорстко критикуєте Ющенка, називаючи його клоуном і іншими яскравими епітетами.
- Якщо він стосовно мене висловився так само, я ж не повинен мовчати! До речі, зверніть увагу, я ніколи перший нічого не починаю. Але багато хто вже говорить, що зі мною теж краще не починати. Принаймні, не виграв ще ніхто, ні по суті, ні в словесній перестрілці.
- А з Секретаріату Вам з цього приводу не телефонували?
- Мені ні. Телефонували іншим. Коли я сказав, що Указ Ющенка можна скрутити в трубочку, вони з обуренням зателефонували і запитали: «Як він міг собі таке дозволити?». На що їм один мій колега теж з гумором відповів: «Ви ще радійте, що він не сказав, що далі з ним робити».
- Це був не прем'єр.
- Ні.
- А хто?
- Давайте не ворожитимемо.
- Добре, якщо Президентові вже навіть народ практично не довіряє, що заважає почати процедуру імпічменту?
- Це складна процедура, тому що для її завершення потрібно 338 голосів. Якщо вони після виборів будуть, то Ющенко вже може збирати речі. Але, думаю, на цей раз йому ще повезе – у нас навряд чи буде 338 голосів.
- Ющенко знову заговорив про своє отруєння, що дуже схоже на передвиборчий піар..
- Та це вже «нафталінова» тема. У 2005 році, коли у нього було все, хто йому заважав розібратися зі своїми «отруйниками»? Хоча я йому щиро бажаю здоров'я, тому що політика і особисте для мене завжди були різними речами. Зверніть увагу, я завжди дуже толерантно висловлювався про сім'ю Ющенка, включаючи його дружину Катерину. Я дотримувався позиції: раз вона народжує йому дітей, тоді яка різниця, яке у неї громадянство. І моя позиція щодо його сина Андрія теж була адекватна – я, як батько, став на бік Віктора Андрійовича. Але те, що він творить, як політик, смішно і небезпечно.
- Мене це питання цікавить у розрізі наших відносин з Росією, оскільки Секретаріат від імені Президента дозволив собі різкі висловлювання на адресу посла РФ в Україні. Це ж може мати політичні наслідки...
- Я думаю, що росіяни, м'яко кажучи, не зовсім орієнтуються на вулицю Банкову, розуміючи, що там спочатку завжди говорять, а потім іноді думають.
- Давайте поговоримо про черговий скандал. Підписання контрактів на будівництво конфайнмента над об'єктом «Укриття» перенесли з території Чорнобильської АЕС в Секретаріат Президента, оскільки Ющенка бентежила присутність Шуфрича на заході. На вашу думку, що Президент демонструє такою поведінкою?
- В черговий раз дурість. Він намагається показати країні свою значущість. Але мені здається, якби він приїхав на Чорнобильську станцію, і йому раптом там заважав би Шуфрич, то у мене вистачило б гідності туди не їхати.
Ми побачили, що він «через голову» починає оголошувати акредитацію, зв'язуватися з учасниками переговорного процесу, запрошувати їх безпосередньо. Ми з керівництвом уряду порадилися і ухвалили рішення: для нас головне – підписання контракту. Але, напевно, було б символічно, щоб він був підписаний саме в Чорнобилі в день рятувальника.
- Але через цю ситуацію над нами знову посміється весь світ.
- На жаль, так. Але це питання потрібно ставити не Шуфричу. Я і так мовчав до останньої хвилини, поки це можна було приховати. Мені, чесно кажучи, було соромно за Ющенка. Але сьогодні все це «вибухнуло», і я вимушений давати коментарі.
- Як Вам працюється в передвиборчій кампанії пліч-о-пліч з такими жінками, як Богатирьова і Богословська?
- Ви знаєте, це дуже надійні друзі і прекрасні в усіх відношеннях жінки – розумні та сильні. Це той випадок, коли жінки є дійсно реальною підтримкою чоловічій команді.
- Виходить, Ви не підтримуєте думку, що місце жінки на кухні, а не в політиці.
- Я, звичайно, її підтримую, але це вже у кого як виходить.
- Несторе Івановичу, в квітні 2006 року в інтерв'ю, відповідаючи на питання, чому Ви не перейшли в ПР, Ви сказав: «Я не вмію зраджувати друзів. Як би я дивився в очі своїм товаришам? Може, я не вчинив так, як вчинив би політик, але переконаний, що поступив, як повинен був поступити чоловік». У Вас змінилися погляди на життя?
- Хочу звернути Вашу увагу, що об'єднані соціал-демократи ухвалили рішення не йти на дострокові вибори. Вони провели з'їзд на підтримку Партії регіонів і делегували членів своєї команди в список цієї партії. Це, до речі, зробили не тільки об'єднані соціал-демократи, адже об'єдналося до десять партій, у тому числі і «Віче», «Трудова Україна», й інші, і все заради того, щоб поставити жирну синю крапку на цьому помаранчевому неподобстві.
Так, я член Партії регіонів. Але давайте дивитися правді у вічі: я з ПР з 2002 року, з тих пір, як ми створили коаліцію, і як мінімум з 2004 року, коли і словами, і кулаками я відстоював наші принципи.
- Зокрема в ЦВК.
- Зокрема, але не я почав цю бійку.
- Ви не шкодуєте про той інцидент?
- А що мені залишалося робити?! Треба було поступитися і дати їм можливість добитися свого?!
- Тобто, Ви готові битися до останнього.
- Завжди був готовий, і в дитинстві, і в юності. Мене так виховували в спорті – боротися треба до кінця, якщо ти відчуваєш свою правоту.
Взагалі я навіть ці останні підступи Ющенка сприймаю з посмішкою.
- З іронією?
- Безумовно. Це вже навіть не цікаво. Хочуть вони «кишнуть» і не звертати на них увагу.
- Можливо, після 30 вересня у вас буде такий шанс.
- Не виключаю. Звичайно, до Ющенка буде важко добратися. Але ті, хто візував незаконні Укази, виконував злочинні накази Ющенка про виведення внутрішніх військ на вулицю, повірте мені, відповідатимуть.
