Юрій Мірошниченко: У заявах політиків переважають емоції

Цього тижня в парламенті відбулася, - як говорить Віктор Янукович, - історична подія – депутати зняли з себе недоторканність. Бути чи не бути цим змінам в Основний Закон - тепер залежить від Конституційного суду. Представник «партії влади» Юрій Мірошниченко впевнений, що КС прийме позитивне для коаліції рішення. У той же час, нардеп допускає, що опозиція заперечуватиме його в судах. Про це і багато чого іншого «регіонал» розповів в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.

- Юрію Романовичу, який тиждень Ющенко наполягає на відставці Нестора Шуфрича і Миколи Рудьковського. Коаліція заявляє, що не дозволить образити своїх міністрів. Як Ви вважаєте, до чого може привести це протистояння?

- Всі державні урядовці вищого рангу повинні в своїх заявах передусім керуватися Конституцією і законами. Оскільки формування Кабінету Міністрів покладено на парламент, саме він дає оцінку діяльності уряду. Це перше.

Друге, ті заяви, які робить Президент, не мають під собою юридичної підстави, тому що не в компетенції Глави держави призначати і звільняти міністрів. Тим більше, він не є суб'єктом, який дає вказівки Кабміну, прем'єру, ВРУ, кого призначити, кого – звільнити. Крім того, для РНБО абсолютно не властива роль призначення і звільнення міністрів. Особливо, враховуючи, що сьогоднішній його склад прямо суперечить Конституції і законам України.

- Ющенко видав Указ, яким ввів у дію рішення РНБО про звільнення цих двох міністрів.

- Я думаю, Указ, найімовірніше, буде заперечений у судовому порядку, оскільки він виданий з перевищенням повноважень. Але питання навіть не в цьому. Згідно з Конституцією, рішення РНБО, які оформляються Указами Президента, вимагають обов'язкового завірення з боку прем'єр-міністра. Тобто, у цьому випадку діє інститут контрасигнації – скріпляє підписом прем'єра або профільного міністра цих Указів, щоб роль Ради безпеки не була змінена, оскільки це координаційний орган, який, по суті справи, є комунікативним «майданчиком», на якому узоджують свої дії і позиції представники різних гілок влади.

- Вам не здається, що в цей конфлікт міністри Мінтрансу і МНС самі ж підливають «масло у вогонь»? Зокрема, Шуфрич своїми заявами про те, що Президент – клоун, РНБО – шапіто, а Рудьковський – розповідями про теракти, заплановані в Секретаріаті?

- Міністри – це політики. І той формат дискусії, який заданий Президентом, на жаль, припускає подібного роду обмін «люб'язностями». Це залежить, звичайно, передусім від тих обставин, в яких робляться подібні заяви. Безумовно, я не підтримую те, що в заявах політиків зараз переважають емоції. У той же час подібного роду посилення напруження політичної боротьби характерне для будь-якої виборчої кампанії, у тому числі, і в країнах розвинутої демократії. Це ознаки виборів.

- Анатолій Гриценко пропонує Ющенку звільнити віце-прем'єр-міністра Олександра Кузьмука з лав Збройних Сил України. Чи не здається Вам, що зараз оточення Президента натякає на те, що Ющенко може відправити весь склад Кабміну у відставку? Тим же рішенням РНБО.

- Мені важко аналізувати сценарії і припущення, які не вписуються в правове поле. Якщо ми говоримо про демократичну, правову державу, то, безумовно, тут я можу прогнозувати, хто з суб'єктів яким чином поступатиме, тому що будь-який урядовець, будь-який державний орган зобов'язаний, згідно з Конституцією, діяти тільки виключно в рамках закону. А там чітко написано, як вони повинні поступати, і в якому випадку.

Коли Ви говорите про такі сценарії, які явно не вписуються в правове поле - чи зможе Президент підмінити РНБО Кабінет Міністрів, то тут no comments. Я можу тільки сподіватися, що Президент дотримуватиметься статті 102 Конституції України, на яку він посилався і посилається завжди, коли здійснює свою діяльність, а саме – буде Гарантом Конституції, а не її порушником.

- Ющенко, як показує досвід, може переступати через Конституцію.

- Я можу тільки сподіватися, що він цього не зробить. Якщо все-таки так відбудеться, то у нас залишиться тільки один шлях – це суди і, безумовно, апеляція до народу, який є джерелом влади, і може здійснювати форму прямої демократії.

- Яка вірогідність того, що наступний парламент може оголосити імпічмент Віктору Андрійовичу?

- У цьому плані все більше залежить від Президента, ніж від сьогоднішніх парламентаріїв. Якщо в його діях буде склад злочину, то це може послужити підставою для процедури імпічменту. У будь-якому іншому випадку, подібних дій навіть теоретично бути не може. Тому наскільки велика вірогідність імпічменту Президенту, на мій погляд, залежить виключно від нього самого. Якщо він порушуватиме Конституцію і закони, якщо він, не дай Бог, скоїть кримінальний злочин, пов'язаний з узурпацією влади, то, безумовно, це може стати підставою для такої процедури. Хоча я ще раз повторюю: сподіваюся, наш Президент цього не зробить.

- Ви зняли недоторканність з Президента і депутатів. Чого чекаєте далі?

- Ми чекаємо висновку Конституційного суду на предмет відповідності цих змін Основному Закону. Хоча я абсолютно переконаний, що він буде позитивний, просто тому, що КС дає оцінку відповідності двом статтям. Запропоновані зміни ніяк не перетинаються з цими статтями. Тобто, це питання, пов'язані із статусом певних посадовців, тому, думаю, проблем з точки зору права не буде. Швидше, вони можуть бути у зв'язку з небажанням певних політичних сил щодо появи такого висновку, щоб рішення ВР 5 скликання, а по суті справи, рішення коаліції, не було доведено до логічного кінця, і таким чином не позбавилося своїх популістських передвиборних гасел.

- Погодьтеся, ви свідомо ухвалили рішення про зняття недоторканності депутатів, щоб поламати передвиборну кампанію «Нашої України».

- Коаліція орієнтувалася не стільки на опонентів, скільки на думку виборців, передусім, своїх. Чому зараз говорять, що ми перехопили ініціативу і зняли недоторканність? У мене тут два коментарі. Перший – якщо ми ведемо один з одним війну, то так. Якщо ж ми всі думаємо про майбутнє України і благополуччя народу, і про те, як найкращим чином відобразити позицію виборців, то ми не повинні ділити, хто виступив з ініціативою створення мільйона робочих місць за рік. Не саботувати, тому що вона не наша, а реалізувати. Ми так само не дивимося, хто запропонував підвищити соціальні стандарти. Ми просто дивимося, що є можливість це зробити, тому підтримуємо ці ініціативи. Так само, коли опозиція поставила питання про зняття недоторканності, ми, на мій погляд, поступили абсолютно логічно, тому що цей інститут захищає, передусім, опозицію. Якщо сьогодні вона може ініціювати зняття цієї недоторканності, то, значить, в Україні бути опозиційним депутатом вже не страшно. І це заслуга нашої коаліції. Це не може бути нами не підтримано.

- Але, судячи з усього, вони вважають, що після виборів прийдуть до влади.

- У праві існує принцип презумпції законослухняності. Тобто, коли в будь-яких правовідносинах виходять з того, що громадянин – законослухняний, а не спочатку злочинець.

Ми виходимо з того, що опозиція, все-таки, якимсь чином намагається підняти планку демократії. У тому числі, кажучи про зняття недоторканності. Крім того, соціологія показує нашим опонентам, що вони навіть спільно не набирають більше половини голосів виборців. Як мінімум, це дуже спірна теза. І якщо вони вийшли з такою ініціативою, значить, вже проаналізували ситуацію. Мало того, вони рік пропрацювали в опозиції, і політичних репресій, як це було в 2005 році після приходу «помаранчевих» до влади, не було. Сьогодні це, на мій погляд, лакмусовий папірець, який показує, що в частині привілеїв і недоторканності Україна досягла певних європейських стандартів. Таким чином, я думаю, ми знімемо ту багаторічну дискусію, яка сьогодні, на щастя, зустріла розуміння і опозиції, і, звичайно, була підтримана коаліцією.

- Деякі політики і експерти дотепер сумніваються, що вибори відбудуться.

- У мене особисто немає сумнівів, що вони відбудуться. У деяких моїх колег вони є, і зумовлені тим, що ці вибори проходять на підставі обставин, що виникли, передбачених статтею 82 Конституції з роз'ясненням Конституційного суду. Але, знову ж таки, якщо будуть відкликані заяви про вихід з фракції, і депутатів буде більш ніж, 300, то теоретично зникнуть підстави для того, щоб проводити ці вибори.

- Ви не ведете переговори з опозицією з цього питання?

- Ні. Це виключено. Вірогідність сценарію, що хтось відкличе ці заяви, настільки мала, що нею можна нехтувати.

- На вашу думку, скільки відсотків візьме на виборах Партія регіонів?

- Я думаю, що вона набере в номіналі близько 9 мільйонів голосів. Але в тому випадку, якщо ми зможемо привести на дільниці виборців. Крім того, дуже важливо, наскільки представники наших колег у виборчих комісіях будуть чесні. Особливо на західній і частково в центральній Україні, де, ми розуміємо, є можливість тотальної фальсифікації. Адже ми знаємо, що у нас значно, в рази розширилося електоральне поле в центрі, і істотно на Заході.

Взагалі, скільки ПР набере відсотків, я б зараз не хотів прогнозувати, тому що я не соціолог. Ви знаєте, будь-який юрист дуже обережний у якихось прогнозах на майбутнє.

- Я так розумію, Юрій Мірошниченко упевнений у тому, що його номер у списку – прохідний.

- Звичайно. Я взагалі людина впевнена. Невпевнені люди не здатні досягати мети в житті.

- Юрію Романовичу, як Ви розцінюєте рівень нинішньої політичної реклами? Зокрема, борди «Вільних демократів» із закликом «Примусимо цих ублюдків бути чесними».

- Знаєте, я не хотів би це коментувати, тому що на виборах деякі політичні сили діють за принципом «мета виправдовує засіб». Їм технологи підказують, що треба таким чином проявити себе, бути поміченим. Можливо, це виправдано. Але ми в своїй роботі діємо за принципом, відображеним у нашому Кодексі честі, який був прийнятий на з'їзді Партії регіонів ще в 2006 році. Полягає він у простих речах: чесність у введенні передвиборної конкуренції, конструктивність дискусій, прозорість, доступність, відмова від чорного піару і адміністративного ресурсу. Я абсолютно впевнений, що це найскладніший для реалізації принцип, пов'язаний з тим, що у багатьох людей, які ведуть виборчу кампанію, є певна спокуса - якимсь чином десь собі допомогти. Чи то шляхом надання негативної інформації про своїх опонентів, що, до речі, не заборонено законом.

- Іноді чорний піар набагато ефективніше працює.

- Так, ми це розуміємо, але взяли для себе іншу планку. Ми усвідомлюємо, що нам жити, працювати і будувати країну і після виборів. Ми не партія-одноденка і, по суті справи, найбільша і солідна політична сила в країні, яка формуватиме наступну коаліцію і уряд, тому мати шлейф несумлінного виборчого процесу ми собі дозволити не можемо.

- Тобто, Ви вважаєте, що в наступному парламенті ні про яку «помаранчеву коаліцію» не може бути і мови.

- Я не оракул. Я, передусім, юрист, тому не хотів би, щоб ми займалися зомбуванням один одного. Мої висновки будуються на тій соціології, яка сьогодні надається нашими провідними соціологічними центрами. У зв'язку з цим, є два можливі сценарії - або Партія регіонів зробить добрий ривок на «фініші» і набере стільки голосів, що зможе самостійно сформувати уряд, або ми спільно з комуністами набираємо достатньо голосів, щоб створити коаліцію.

- Виходить, Соцпартії не буде в парламенті?

- Те, що демонструють лідируючі соціологічні центри, показує, що вони не проходять. Але, практично перед всіма виборами говорили, що соціалісти не пройдуть. А виходило інакше. У Соцпартії сільський електорат зі своїми особливостями. Тому я, все-таки, не виключав би соціалістів. Незважаючи на чорний піар навколо них, вони займають досить послідовну позицію. Вони завжди виступали за посилення парламентської складової в державі. Їх просто не хочуть чути. Ніхто не хоче чути те, про що говорить Мороз, що Ющенко обіцяв підтримати зміни в Конституцію, пов'язані з посиленням парламентаризму.

- Чи можлива в наступному парламенті коаліція Партії регіонів і «Нашої України»?

- Ніколи не говори ніколи. Я процитую Вам слова нашого лідера, які він сказав на з'їзді: «Наша рука протягнута. Наші інтереси не корпоративні. Це інтереси країни. Ми готові до співпраці». Я думаю, що форма співпраці буде визначена після того, як ми потрапимо до парламенту.

Поки що в більш небезпечній ситуації знаходяться саме представники «Нашої України», тому що вони скрізь заявляють, що ні з ким, крім БЮТ, коаліцію створювати не будуть. Я б на їх місці не заганяв себе в такий політичний «кут». Вони роблять себе залежними від БЮТ. І можливі форми шантажу з боку Тимошенко - тут ви собі вже відрізували шлях, тому підете в коаліцію на наших умовах. Я б на їхньому місці цього не робив. З політичної точки зору це недалекоглядно. А якщо вони і підуть на коаліцію з ПР, то Тимошенко буде їх звинувачувати в політичній непослідовності. От і все. Але це їх рішення. Кожний вільний робити свій вибір. Ми живемо в демократичній країні.