Цього тижня коаліційні сили, які хоч і відправили з Верховної Ради і практично змусили взяти участь у позачергових парламентських виборах, зробили декілька спроб ще на шляху до фінішної прямої забезпечити одного з головних конкурентів в боротьбі за владу – пропрезидентський блок «Наша Україна – Народна самооборона».

Причому, били коаліціонери в найболючіші місця Нунсовців. По-перше, спробували зруйнувати основний передвиборчий посил мегаблоку про відміну депутатської недоторканності. А по-друге – завдати самому блоку хворобливого удару в одне з його слабких місць. Мова – про фактичний вивід зі складу НУ-НС одного з його учасників – партії ПОРА.

Осколки партії в оці гаранта

Ні для кого не таємниця, що нашвидку скроєний пропрезидентський блок має більше вад, ніж чеснот. Воно й зрозуміло: коли процес сколочування подібної передвиборчої структури йде не задовго до старту кампанії, а разом з ним, помилки і прорахунки в організації неминучі. І хоча партійні будівельники з Банкової мають багатий досвід конструювання таких блоків, і, що важливо, знають, які труднощі їх можуть чекати, проте, серйозний прорахунок все ж таки був допущений. Ім'я йому – партія ПОРА. Раніше вважалося, що учасником, який здатний влаштувати всередині мегаблоку революцію, є «Українська правиця», що приєдналася до НУ і «Народної самооборони» з великими поступками. Проте виявилось, що центристська за своєю суттю і віддана за визначенням своїм старшим братам з «Нашої України» ПОРА здатна викинути фокус, після якого надійність мегаблоку, і, що головне, його привабливість серед шанувальників «помаранчевих», ставиться під великий сумнів.

Скандал, що розгорівся між лідерами ПОРИ Владиславом Каськівим і Ярославом Годунком, привів до того, що партія, на яку в мегаблоку покладалися завдання привернути голоси молодих виборців, розкололася. Через що, власне, виник конфлікт і хто став його призвідником – не має значення. Важливо те, що уламок партії, на чолі з Годунком, провів з'їзд, на якому було ухвалено рішення про вихід з «Нашої України – Народної самооборони», і самостійному поході на вибори. Звичайно, і Каськів, і керівництво мегаблоку доклали зусиль, щоб запобігти реєстрації ПОРИ Годунка в ЦВК. Перший заявив про підробку своїм колишнім соратником статутних документів партії, другі пригрозили розігнати Центрвиборчком, якщо той все ж таки зареєструє ПОРУ на вибори.

Неузгодженістю в діях партнерів з мегаблоку з успіхом скористалися коаліціанти. Протиснувши свого часу норму, за якою склад центральної виборчої комісії формується на партійній основі, представники коаліції тепер пожинають плоди. Маючи в ЦВК більшість, вони без зусиль вивели ПОРУ зі складу мегаблоку, а потім 8-а голосами «за» ухвалили рішення про реєстрацію цієї партії на виборах у Верховну Раду. Варто зазначити, що попутно ЦВК визнала виключеним зі списку НУНС Владислава Каськіва у зв'язку з тим, що він не подав заяви про згоду висунути свою кандидатуру в депутати парламенту.

Таким чином, скориставшись плутаниною в лавах своїх опонентів, коаліціанти вирішили два завдання. По-перше, розхитали позиції пропрезидентського мегаблоку, який ще до виборів позбувся одного зі своїх ефективних партнерів. Чому ефективних? Навіть якщо враховувати, що на минулих парламентських виборах ПОРА, зв'язавшись з ПРП, набрала 1,47% голосів виборців, з яких безперечну більшість становила українська молодь, то на цих виборах партія, йдучи в одному фарватері з потужнішою «Нашою Україною», цілком могла привернути більшу кількість голосів. А значить – отримати трохи більший відсоток на фініші виборів, який міг би істотно вплинути на розподіл постів в коаліційному уряді, який, у разі перемоги на виборах демократичних сил і формування демократичної ж коаліції, було б представлено БЮТ і НУНС. А якщо пригадати, що в угоді про співпрацю між цими політичними силами вже закладений принцип розподілу посад, то для мегаблоку кожна сота відсотка – на дуже великому рахунку. По-друге, дозволивши ПОРІ піти в самостійне плавання, коаліціонери, з одного боку, прирекли її на маргінальне існування, а з іншого – розчистили для своїх молодіжних організацій поле діяльності по залученню молодіжного електорату.

Бліцкригом по депутатській недоторканності

Проте, куди серйознішим ударом по позиціях пропрезидентського мегаблоку стала ініціатива коаліції про проведення 4 вересня позачергового засідання парламенту. На якому Партія регіонів, КПУ і СПУ мають намір розглянути і прийняти законопроекти про позбавлення пільг низки державних чиновників і зняття депутатської недоторканності.

Поза всяких сумнівів цей хід коаліціонерів направлений на дискредитацію передвиборчих намірів не тільки НУНС, а й блоку Юлії Тимошенко, представники якого також «підписалися» під відозвою Президента Віктора Ющенка про позбавлення парламентаріїв горезвісної «недоторканості». Проте, це, загалом очевидний намір, коаліціанти постаралися загорнути в соціальну обгортку. Так, координатор парламентської більшості, лідер фракції Партії регіонів Раїса Богатирьова зазначила, що «стаття 90 Конституції України передбачає, що повноваження Верховної Ради припиняються в день відкриття першого засідання ВР нового скликання. Таким чином, нашим конституційним обов'язком є продовжувати розгляд у парламенті тих питань, які необхідні для життєдіяльності країни. Насамперед проблеми пов'язані, наприклад, з тендерними закупівлями. Без їх рішення не можна купити ліки для лікарень, устаткування для шкіл». Далі Богатирьова закликала Президента припинити указ про дострокові вибори «хоч би на півгодини», щоб депутати коаліційних і опозиційних фракцій прийшли в Раду, і проголосували за вказані вище законопроекти.

Нічого простішого, і в той же час ефективного, придумати, щоб нейтралізувати своїх політичних опонентів, неможливо. До того ж, для соціалістів, шанси яких на проходження до парламенту 6-го скликання досить невеликі, це було б прекрасною можливістю, якщо не повернути події назад (думається, мало хто вірить, що відкіт до 2 квітня реальний), то засвідчити в очах виборців хиткість принципів Глави держави, і виграти на цьому декілька відсотків електоральних переваг. Адже не дарма саме Олександр Мороз першим заявив про можливість проведення позачергової сесії, керуючись при цьому 90-ою статтею Конституції. А інші учасники коаліції, засвідчивши підтримку ідеї Мороза, фактично зіграли на користь електоральному іміджу СПУ. І якщо для регіоналів таке підгравання партнерам з більшості не принесе значної втрати в рейтингах, то комуністам будь-який вдалий винахід головних конкурентів по лівому крилу явно ні до чого. А тому, одумавшись, КПУ вирішила здати назад. Петро Симоненко, по суті, зайняв розумну позицію – не нариваючись на конфлікт усередині більшості, лідер комуністів зумів обернути своє небажання підігравати соціалістам у вимогу до партнерів по коаліції відмовитися від участі у виборчій кампанії і повернути все на круги своя. Навіювання Симоненка подіяло.

Звичайно, ні Партія регіонів, ні СПУ не заявили про бажання покинути передвиборчий марафон, але коаліційний корабель, який прямим курсом ішов до головної мети – проведення позачергової сесії, дав крен. Якщо позиція Соцпартії з цього питання зрозуміла, то у регіоналів не все так просто. Саме тому Віктор Янукович заявив, що остаточне рішення про участь чи неучасть фракції в сесії регіонали приймуть наступного тижня. Для чого ПР бере тайм-аут в декілька днів? Це – тактичний хід. Очевидно, що регіонали в обмін на відмову брати участь у сесії постараються виманити у Секретаріату Президента які-небудь гарантії. Наприклад, відмовитися від ідеї змінити склад ЦВК, або дати спокій Тендерній палаті, до роботи якої у гаранта надзвичайні багато претензій.

Тим часом, на Банковій чітко розуміють: погоджуватися на умови коаліціонерів про проведення позачергової сесії не можна у жодному випадку. До того ж, Секретаріат Президента зробив все можливе, щоб не дати коаліціантам оскаржити його відмову припинити дію указу про позачергові вибори в Конституційному Суді. Цей орган зараз фактично паралізований. Проте це – не остання зброя в руках пропрезидентських структур. НУНС, вплутавшись в риторику про необхідність відміни депутатської недоторканності до виборів, по суті, опинилася в звичному для себе середовищі, що іменується в народі «війною указів». Тільки в цьому випадку доречніше говоритиме про війну законопроектів – адже «Наша Україна – Народна самооборона», за словами депутата Миколи Оніщука, вже наступного тижня готова презентувати свій проект закону про зняття недоторканності. Це – маневр, який направлений на відвертання уваги громадськості від головного. А саме – що команда Президента, так само як і його мегаблок, не збираються ні до, ні після виборів відміняти депутатську недоторканність. Іншого пояснення небажанню НУНС позбавити майбутніх парламентаріїв від пільг і привілеїв вже зараз немає.

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

811