Пригадайте, любі українці, якими гаслами без кінця пригощали нас політичні сили на торішніх виборах? Партія регіонів обіцяла «поліпшення життя вже сьогодні», БЮТ закликала відстоювати справедливість, за яку «потрібно боротися», а «Наша Україна», яка розтратила кредит народної довіри, прагнула відігратися на почуттях патріотично налаштованої частини населення, благаючи не «зрадити Майдан». З тих пір пройшло більше півтора років, а мастодонти української політики, не встигнувши втілити і десятої частини обіцяного в життя, вирішили корінним чином змінити слогани і заробляти любов електорату іншими шляхами.
І якщо Партія регіонів побажала законсервувати свої успіхи, закликаючи українців голосувати за стабільність, а БЮТ, задовільнившись розпуском парламенту як плодом його боротьби за справедливість, зібрався в «український прорив», то НУНС основною фішкою свого передвиборного походу за голосами вибрав відміну депутатської недоторканності. Ось про неї ми сьогодні і поговоримо.
Не секрет, що тільки завдяки горезвісній недоторканності багато депутатів Верховної Ради свого часу уникнули попадання за грати. Проте, перевага «недоторканності» не тільки в тому, що депутатський мандат і вірні колеги за фракціями у будь-який момент можуть укрити парламентарія, який проштрафився, від кримінального переслідування. Адже укупі з «щитом» від правоохоронних органів народні обранці, відповідно до другої частини статті 80-ї Конституції «не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті і його органах, за винятком відповідальності за образу або наклеп». Схоже, саме це і мав на увазі Віктор Ющенко, кажучи, що в парламенті треба творити закони, а не рятуватися від них. Безумовно, вислів вірний і, що головне, зрозумілий більшості виборців. Не дарма ж саме цю цитату Глави держави помістили на агітаційні матеріали блоку НУНС, які можна споглядати у всіх населених пунктах країни.
Проте, нам не так важливо знати зараз, хто підказав гаранту і його соратникам – лідерам мегаблоку взяти на озброєння таке привабливе для виборця гасло. Набагато важливіше, на мій погляд, постаратися зрозуміти ЧОМУ саме відміну депутатської недоторканності «Наша Україна – Народна самооборона» поставила основною задачею своїй виборчій кампанії, і, головне, Яким чином мегаблок збирається цю норму конституції анулювати.
Доступ до переформатування
Щоб зрозуміти, чому НУНС зациклився на ідеї позбавлення депутатів недоторканності, треба повернутися на 3 місяці назад. У той час, коли, навіть незважаючи на активний опір парламентської коаліції, стало зрозуміло, що перевиборів все одно уникнути не вдасться, Секретаріат Президента вперше озвучив ідею проведення одночасного з позачерговим волевиявленням референдуму за Конституцією. Як за часів Кучми, ніхто з сидячих на Банковій не потрудився дохідливо розтлумачити народу, навіщо, власне, потрібно перекроювати і так перекроєний у 2004 році Основний Закон. Популярне пояснення СП – мов, так ми не дамо шансів якійсь одній політичній силі узурпувати владу в країні – мало пояснювало, в чому саме полягає узурпація. По суті ж, Секретаріат Віктора Ющенка, висуваючи «в маси» ідею про переформатування Конституції, прагнув утілити наміри Президента повернути собі всі повноваження, якими Глава держави був наділений до вступу в силу проголосованих три роки тому змін. Пам'ятається, ініціативу Банкової за звичкою підхопила і використала з метою самопіару Юлія Тимошенко, яка заявила, що СП «запозичив» її ідею. А потім, пам'ятаючи, ймовірно, що НУ і БЮТ домовилися в Пущі-Водиці не топити один одного під час виборчої гонки, Тимошенко просто заспівала в унісон з «нашоукраїнцями», також запропонувавши одночасне проведення виборів і референдуму.
Але наміри Ющенка і лідера БЮТ не знайшли відгуку в серцях українців. Воно і нехитро: навряд чи хто з рядових виборців зможе з ходу, а то і подумавши, розказати, в чому був сенс внесення змін у діючий з 1996 року Основний Закон, і чим ці поправки погані. Фактично проваливши ідею референдуму, Банкова все ж таки не відмовилася від думок запустити маховик власних конституційних змін. Ось тоді-то в надрах Секретаріату і зародилася думка про використовування гасла про позбавлення недоторканності депутатів як основної ідейної родзинки нинішньої передвиборної кампанії мегаблоку. Дійсно, кращого способу надихнути народу, що парламентаріїв треба позбавити пільг і привілеїв і не придумаєш. Піпл, «схавав наживку» НУНСівців, може подарувати мегаблоку друге місце на фініші виборчого марафону. А потім мегаблок, прикриваючись отриманими відсотками, може, ґрунтуючись на волі виборців, розгорнути боротьбу за зняття «недоторканності» вже в стінах парламенту. І тоді-то ми побачимо, ЧОМУ НУНС захотів відібрати у самих себе і в своїх колег цей привілей. Відповідь проста: для того, щоб отримати можливість вносити зміни до Основного Закону. Адже цю преференцію гарантує нардепам Конституція, а щоб її анулювати, треба змінити положення Закону. А щоб це зробити, є два способи: або проводити референдум, або відмінити пільги і привілеї простою конституційною більшістю парламенту. Перший варіант – вигідний для НУНС. Адже під шумок на референдум можна винести не тільки питання про зняття депутатської недоторканності, але і про відміну змін, що набули чинності після конституційної реформи 2004 року. Таким чином, Секретаріат Президента підготував собі грунт для майбутнього контрнаступу на адептів перетворення України в парламентсько-президентську (а то і просто парламентську) республіку.
До кого йти на поклін?
На мить допустимо, що народ піддався на напучення лідерів «Нашої України – Народної самооборони» і дав мегаблоку ту кількість голосів, яка дозволила йому зайняти одне з «призових місць» на фініші виборчої кампанії. Опинившись у стінах парламенту, новоспечені нардепи від НУНС повинні будуть не відкладаючи справи в довгий ящик турбуватися просуванням власного передвиборного слогану в життя. Те, що про нього забудуть відразу – віриться мало, хоча виключати цього також не можна. Чому? Та просто тому, що на підставі цього гасла НУНСівці мають намір добитися проведення референдуму щодо змін у Конституцію. Інакше не варто було б город городити. Звичайно ж, насамперед мегаблокери намагатимуться вирішити питання, не виходячи з-під купола на Грушевського. Потрібно-то майже нічого: створити лояльну парламентську більшість, яка зможе і недоторканність відмінити, і, що головне, анулювати положення конституційних поправок, автором яких був екс-спікер Верховної Ради Олександр Мороз. До кого першого завітають на поклін НУНСівці? Найімовірніше – до БЮТ. Як прийме їх Юлія Тимошенко? З одного боку, Юлії Володимирівні, яка націлювалася на президентське крісло в 2009 році, вигідно відновити «кучмівські привілеї» глави держави. Адже ініціаторка «Українського прориву» навряд чи захоче через два роки приміряти статус королеви Великобританії. Крім того, ЮВТ украй невигідно відновлювати повноваження Президента в повному об'ємі до старту президентської кампанії. Адже, погодившись на пропозицію мегаблоку, Тимошенко фактично поверне владні привілеї своєму головному конкуренту за президентське крісло – Віктору Ющенку. Який напевно докладе всі зусилля для того, щоб залишитися на другий термін. Отже, підтримка БЮТ ініціативи своїх заклятих друзів по опозиції нинішньої осені для червоно-білого блоку може обернутися проти честолюбних планів Тимошенко. І саме тому шанси на лояльність БЮТ у питанні проведення конституційного референдуму – 50/50.
Ще один варіант, на який мегаблокери підуть в останню чергу – ситуативний союз з Партією регіонів. Питання в тому, як сприймуть ініціативи своїх політичних опонентів усередині партії. Тут також існує якась неоднозначність. Адже розмови про створення широкої парламентської коаліції за участю НУНС і ПР не втихають навіть незважаючи на запевнення і тих і інших, що такий союз можливий у принципі. Історія новітньої української політики доводить, що заради досягнення певних інтересів на зближення можуть піти навіть найбільш непримиренні політичні антагоністи. Але, навіть якщо припуститися єднання ПР і НУНС, питання про зміну Основного Закону в частині відміни депутатської недоторканності, і, особливо, - в поверненні Президенту його повноважень, досить спірне. Втім, вчорашня пропозиція Віктора Януковича, підхоплена Морозом, про те, щоб на початку вересня, до виборів, зібрати депутатів і проголосувати за зняття «всіх недоторканностей, у тому числі з Президента, прем'єр-міністра, членів уряду, Верховної Ради і суддів», показує, що надії на підтримку ініціатив мегаблоку у Партії регіонів є. До того ж, прем'єр своєю резонансною заявою фактично розкрив карти НУНС, по суті позбавивши мегаблок його головної зброї. Адже послідувати пропозиції прем'єра і відмінити недоторканність депутатів до виборів – цілком реально. Інша справа – чи піде на це на Банкова. Щось підказує, що відповідь на стрічну ініціативу Януковича в Секретаріаті Президента буде негативною.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
