Партії, що претендують на «місце під сонцем» в українському парламенті, у всю розгорнули передвиборну кампанію. Хтось їздить по регіонах, дає прес-конференції, а хтось «заграє» з Центрвиборчкомом, не дозволяючи йому виконувати свої обов'язки. Таким чином, по сьогоднішній день ЦВК так і не вдалося зареєструвати блок імені «Леді Ю». Заступник мера Харкова, екс-депутат з фракції СДПУ(о) Ігор Шурма в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у назвав таку поведінку БЮТ вдалим політичним трюком. Крім того, він виказав припущення про те, чого добивається Юлія Тимошенко, чи є шанс у соціалістів потрапити до парламенту, і чи був дійсно вбитий відомий український політик Євгеній Кушнарьов.
- Ігоре Михайловичу, чому СДПУ(о) відмовилася від участі в дострокових парламентських виборах?
- Передусім потрібно відзначити: все, що зараз відбувається в Україні, повинно розглядатися виключно як важливий стратегічний етап становлення нашої країни, як держави, «на ноги». Сьогодні питання стоїть ребром: або все повернеться до того, що колись пропонували «помаранчеві сили», або все піде в тому стратегічному ключі, який запропонував уряд Януковича до президентської кампанії 2004 року і тепер продовжує з 2006 року.
Можна констатувати, що в суспільстві відбувається політична поляризація, і чітко обкреслюються певні гіганти – політичні структури, які впливатимуть на хід подій у країні. За таких умов цілком зрозуміло, що соціал-демократи не можуть конкурувати з політичними силами, зокрема, з Партією регіонів, з якою вони «пливли» по одній «течії». Оскільки ця конкуренція може дуже дорого коштувати державі. Я маю на увазі те, що згідно з прогнозами різних соціологічних служб перевага тієї або іншої сили може бути від 1,5 до 5 %. У СДПУ(о) в своєму електоральному ядрі є 200-250 тисяч прихильників. Якщо йти на вибори самостійно, ці 250 тисяч голосів можуть виявитися саме тими півтора відсотками, яких ПР буде не вистачати для того, щоб досягти необхідного результату. Ми не можемо ставити вузько партійні амбіції вище за загальнодержавні інтереси. Тому було ухвалене болісне для партії рішення не йти самостійно на вибори, а залучитися до підтримки Партії регіонів.
- А «регіонали» не пропонували вам об'єднатися для участі у виборах?
- З'їзд ухвалив стратегічне рішення, що ми повинні зберегти партію. ПР, безумовно, нарощуючи свої сили, і тримаючи «в голові» те, що відбулося в блоці «Наша Україна» з партією Кінаха, не може собі дозволити ризику створювати блоки. Партія регіонів пропонує вливатися. А зробити це - означає поставити хрест на соціал-демократичній ідеології, яку сповідає СДПУ(о). Тому було ухвалено рішення про те, що якщо будуть пропозиції окремим нашим представникам, вони можуть при бажанні йти в це середовище. А партія допомагатиме ПР на виборах як оргструктура.
- Тобто, ви досить спокійно віднеслися до переходу в ПР того ж Шуфрича.
- Коли хтось йде, спокійно ніколи не можна до цього відноситися. Безсумнівно, дискомфорт є. Позитивний чи негативний, залежить від того, як хто відносився до Нестора Івановича.
- Як Ви розцінюєте той факт, що Шуфрич опинився в першій п'ятірці ПР?
- Я думаю, що це продуманий, зважений хід технологів, які допомагають ПР проводити виборчу кампанію. А ось його результативність можна буде побачити 30 вересня, якщо вибори відбудуться.
- Вас особисто запрошували в список ПР?
- Зі мною особисто ніхто переговорів не вів.
- Наскільки я розумію, Ви до кінця не вірите, що вибори все-таки відбудуться 30 вересня.
- Ви не знайдете ні в одному моєму коментарі або інтерв'ю, починаючи з моменту появи першого Указу Президента про розпуск парламенту, ствердної відповіді, що вибори відбудуться.
На мій погляд, сьогодні ідею об'єднати Україну можна реалізувати тільки, переступивши через вузькі внутріпартійні амбіції. Мені здається, що вона неприйнятна Передусім для тих, хто закликав до проведення позачергових виборів. Я маю на увазі, у тому числі і БЮТ. Останні події, що відбулися в ЦВК, коли вони пішли на принцип: ми не напишемо адреси мешкання людей, які є в списку, виглядають просто смішними. Якщо, припустимо, політична сила скаже, що передумала йти на вибори, суспільство це не сприйме. А ось дискредитацію ЦВК і в черговий раз створення образу ворога зі своїх політичних опонентів, можна вважати дуже вдалим політичним трюком. Але в той же час, одне розуміння, що та ж «Наша Україна» і ПР можуть заради інтересів України об'єднатися, дозволяють БЮТ думати про те, як зробити так, щоб вибори не відбулися. Це моє припущення.
Друге, дозвіл голосувати вдома не тільки інвалідам приведе до того, що хтось скористається цією інформацією, і всім громадянам буде запропоновано не товпитися на виборчих дільницях, а спокійно чекати вдома, поки прийдуть представники виборчих дільниць. Це приведе до того, що люди середнього класу не поїдуть голосувати, а чекатимуть у себе вдома. Цим самим ставиться під великий сумнів явка виборців у 50 %.
- Політологи і експерти говорять, що «картинка» в парламенті істотно не зміниться. Як Ви думаєте, чи вдасться соціалістам подолати трипроцентний бар'єр?
- Судячи з того, як відбувалося «цькування» партії Мороза, у мене є великі сумніви.
У нас Ющенко виявився великим митцем знищення політичних сил. Я пам'ятаю, як у 2005 році, коли він прийшов до влади, урядовцям, які працювали в Секретаріаті, була дана команда «фас» по відношенню до СДПУ(о). Пройшло два роки, і партія переживає дуже важкий період у своєму житті. Те ж саме відбулося і з соціалістами. Спочатку, використавши Мороза для перемоги над Януковичем, Ющенко зробив усе, щоб у його команді опинилися ті люди, яких сьогодні він називає зрадниками.
Хоча не варто забувати, що зрада в 2006 році почалася з переходу Вінського в БЮТ.
Я вважаю, що Морозу і його політичній силі буде дуже складно подолати трипроцентний бар'єр.
- Давайте ще поговоримо про Харків. Як Вам там працюється?
- Приїхавши в 2006 році на другий день після завершення каденції парламенту, я по сьогоднішній день працюю в цьому місті і маю величезні внутрішні зобов'язання. По-перше, перед мером Добкіним, який мене запросив на цю посаду. По-друге, перед депутатським корпусом, який у вересні вибрав мене заступником харківського міського глави, давши мені «кредит довіри». Зрештою, у мене велика відповідальність перед медичною громадськістю і харків'янами, які все-таки повірили в те, що ця каденція міської влади на чолі з Добкіним і його командою намагатиметься максимально прикладати зусилля, щоб зміни, які ми декларуємо у сфері охорони здоров'я і соціального захисту, були очевидними. За один рік змінити 15 років невтручання в муніципальну медицину з боку влади дуже складно. Важливо, щоб люди повірили, що ця місцева влада робить такі кроки, які вселяють надію, що такі зміни прийдуть. Хоча вони можуть настати після того, як буде остаточно врегульовано українське законодавство. Тому що без закону про загальнообов'язкове медичне страхування говорити про якісь додаткові кошти фінансування не доводиться.
- Ігоре Михайловичу, свого часу Ви заявили, що не вірите у вбивство Євгенія Кушнарьова.
- Я ніколи не вірив у те, що його вбили. І по сьогоднішній день не вірю, що хтось забрав життя у Кушнарьова.
Вже пройшло багато часу, було багато чуток. Судячи з того, що мені відомо, і те, що я бачив і читав по судмедекспертизі, йдеться про «безглуздий випадок» - рикошет.
Я сам мисливець, хоча і не такий завзятий, і знаю, що від цього ніхто не застрахований. Порушення правил безпеки, необережна поведінка із зброєю, неправильна оцінка ситуації завжди викликають вірогідність такого фатального результату. У випадку з Кушнарьовим ми є свідками того, як потрапила «очманіла куля». А уявіть, якби зустріч з диким кабаном привела до смерті. То що, потрібно винити царство звірів?!
- Виходить, Ви не вірите, що це було політичне вбивство?
- Ви правильно сказали – не вірю. У мене немає підстав говорити про те, що Кушнарьов пішов з життя з чиєюсь допомогою.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
