Спочатку збирав також монети, маркі, значки, медалі, іграшкову зброю, машинки, ключі. Хрестики почав збирати в підлітковому віці. Частину з них він купив, частина йому подарували, а деякі він знайшов сам. Цими особливо пишається. Якось, купаючись у річці, знайшов козацький хрест XVII століття. Він був невеликий, нижня його частина злегка погнута. «Намагався вирівняти і поламав, потрібно віднести відреставрувати. Ніяк не зберуся», - бережливо складаючи дві частини хрестика, розказує Валерій Володимирович, пише «Сьогодні».
Перше значне поповнення в колекції киянина було придбано за 8 рублів – підбірка з 20-30 хрестиків. Щоб їх купити, хлопчику довелося економити на шкільних обідах, адже батьки давали не більше рубля на день.
«Я одержував рублів по 20 у місяць, 5-10 вдавалося заощадити. Не брав зайву булочку або компот, хотів на хрестики відкласти», - з посмішкою згадує Валерій Володимирович.
Вже в досить зрілому віці він для себе виділив колекціонування хрестиків в окреме хобі. Всі екземпляри розділив на 4 періоди. Тут є хрести VII століття, є і більш пізні XIX-XX століть. Володимир Нечитайло збирав «своє багатство» 30 років! Зате тепер похвалиться такою колекцією в Києві, напевно, мало хто зможе. Серед безлічі хрестиків двох однакових немає, нові оригінальні знаходити складно. «Бувало, за місяць колекція не поповнювалася жодним новим хрестиком», - розказує чоловік.
Хрести зроблені з каменя, свинцю, срібла, бронзи. Є від найпростіших - скріплених між собою паличками, прикрашених невеликим гудзичком або камінчиком, до візерункових багатих хрестів із зображенням святих, є звичайні натільні і «мощевики». Останні зроблені з двох частин, на кожній з яких зображені святі – Христос або Божа Матір з немовлям у центрі і по чотирьох краях інші святі. В серединці колись були мощі святих. За словами Валерія, такі хрести були дуже популярні в Київській Русі, носили їх в основному багаті люди, можливо, навіть князі.
Щоб хрестики не псувалися і не зеленіли, їх необхідно кілька разів на рік мастити вазеліном або рослинним маслом, говорить колекціонер. Час від часу він дістає їх з коробочок і розглядає, іноді показує на виставках. Продати хоча б частину свого «багатства», Валерій Володимирович не вирішується. Говорить, було декілька пропозицій, але розлучитися з тим, що збирав десятиріччями, важко.
Такої кількості хрестиків не знайдеш навіть у церкві. Наскільки прийнятно тримати подібну колекцію вдома, ми вирішили запитати у духівників. За словами ігумена Євстратія Зорі, прес-секретаря УПЦ КП, нічого поганого або, навпаки, дуже доброго, у великій кількості цих предметів немає. Хрестик - це не просто шматок якогось матеріалу, це священна річ, через яку діє Божа благодать. Але велика кількість хрестиків або ікон зовсім не означає, що Божої благодаті буде більше. «Якщо людина живе за законами християнства, то буде достатньо навіть одного хрестика», - говорить ігумен. Цінність кожного такого предмету не залежить від матеріалу, з якого він зроблений, у кожному є сила Божа. Носити їх потрібно під одягом, не виставляючи напоказ як прикраса, оскільки використовувати хрестик як декоративний предмет гардероба вважається грішним.
Працівник прес-служби УПЦ МП Максим Брусника розказав, що «ліміту», скільки допустимо тримати вдома хрестиків, немає. Досить і одного, але можна і більше - кари Господа за це не буде. Головне, натільний носити весь час, а знімати можна хіба що в душі або під час хірургічної операції за порадою лікаря.
Хрест козацький з емаллю
XIIV-VIII ст. Хрести великих розмірів в основному носили чоловіки, жінки і діти - маленькі.
Хрестик з оком
VII - VIII ст. Срібний хрестик. Дві палички, сполучені разом, прикрашено зеленуватим гудзичком-скельцем.
Кам'яний
XVIII ст. Такі виготовлялися в монастирях.
«Мощевик»
XIV-XV ст. В його середину вставлялися мощі святих. Навіть зараз, коли вони порожні, експонати зберігають сильну енергетику.
