Голова Верховного суду України Василь Онопенко заявляє про безпрецедентний тиск на суди.
Про це він заявив в інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня».
«Такого відвертого тиску, такого грубого, нахабного втручання в діяльність судів, як тепер, не було ніколи», - заявив Онопенко.
Він відзначив, що раніше тиснули і втручалися в діяльність судів окремих посадовців, тепер «це вийшло на нормативний рівень, здійснюється цілими державними інституціями» і навіть «певною мірою набуло статус офіційної політики з боку окремих державних інституцій».
Онопенко розкритикував прийнятий Верховною Радою закон, яким право призначати і звільняти голів судів і їх заступників, якого недавно позбавили Президента, надано Вищій раді юстиції.
«Я розумію, що комусь дуже хочеться, так би мовити, не києм, то палицею прибрати до рук призначення суддів на админпосади. Чиї це руки і що вони можуть творити з судами і суддями - також відомо. Але і закон прямо суперечить положенням статі 8, 19, 131 Конституції України, яка не відносить до повноважень Вищої ради юстиції рішення питань призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції і їх звільнення з цих посад», - відзначив він, додавши, що цей факт неодноразово підтверджений Конституційним Судом, передає «УНІАН».
Крім того, - звернув увагу Онопенко, - цей закон створює додаткові передумови для «суцільного втручання і суцільної залежності глав судів від прокуратури, адвокатури, виконавчої і законодавчої влади», представники яких входять до складу Вищої ради юстиції.
«За цим законом, голова суду або його заступник призначаються Вищою радою юстиції за поданням члена Вищої ради юстиції. Виходить, що за поданням працівника прокуратури (генерального прокурора, його двох заступників, які є сьогодні членами Вищої ради юстиції) призначаються голова суду або заступник голови суду. Прокурор є суб'єктом процесу - про яку незалежність суддів можна говорити?», - відзначив він.
Голова Верховного суду попередив депутатів Верховної Ради, які тиснуть на суддів, прикриваючись правом звертатися до органів або до посадовців: «це право народного депутата не розповсюджується на питання, пов'язані із здійсненням правосуддя в конкретних справах. З цього приводу є відповідне рішення Конституційного Суду, постановлене ще в 1999 р., в якому однозначно вказано, що депутат не має права звертатися з вимогами або пропозиціями до судів, глав судів і до суддів щодо конкретних судових справ».
Онопенко також повідомив, що своєю постановою пленум Верховного суду роз'яснив судам, що подібне звернення є неприпустимим і не підлягає розгляду. «За певних обставин їх слід розцінювати як втручання в судову діяльність, за що передбачена юридична відповідальність», - додав він.
Суддя також повідомив, що аналіз всього депутатського звернення в суд по конкретних справах виявляє цікаву закономірність: «Цим переважно «грішать» декілька депутатів, зокрема ті, хто до свого депутатства працювали в судовій системі. На конвеєр поставлене звернення щодо господарських справ, справ корпоративних, земельні суперечки».
При цьому Онопенко запевнив: «Якщо це не припиниться і після прийняття згаданої постанови пленуму, перше, що ми зробимо, - оприлюднимо інформацію про таке звернення».
