За найскромнішими підрахунками фахівців, на маршрутках сьогодні їздить не менше мільйона пасажирів на день — це 40% від всієї кількості перевезених наземним транспортом. Газета «Сьогодні» поговорила по душах зі столичними водіями.
У Києві настає маршрутна революція. Після серії масштабних аварій влада таки вирішила зайнятися ними впритул. Після нашої публікації, їм вже наполегливо рекомендували не перевищувати швидкість 50 км/годину і триматися узбіччя, а не висовуватися в найшвидкіснішу смугу руху. В майбутньому ж маршрутників «перепишуть», завівши на всіх досьє.
Як розповів нам начальник комунальної служби перевезень Сергій Мушта, місто планує створити повну базу водіїв бусів, які працюють або працювали в Києві, щоб контролювати, яких водіїв до себе на роботу беруть перевізники — перед прийомом на службу вони звертатимуться в службу перевезень, де їм нададуть повну інформацію про те, де працювала ця людина, чому залишила (або була звільнена) колишнє місце роботи. За словами Сергія Борисовича, керівникам підприємств-перевізників досить часто доводиться звільняти несумлінних водіїв. Причини різні. Одного разу водій прийшов, день попрацював, всю виручку забрав і зник. Досить часто «водіїв» звільняють за скаргами пасажирів: один швидкість постійно перевищує, інший пільговиків не хоче перевозити і грубить інвалідам-пенсіонерам (за правилами, маршрутник повинен брати 1—2 пільговики, залежно від габаритів машини). Реагують на невдоволеність, тому що при частих скаргах київська влада у перевізника може просто відібрати ліцензію.
Також незабаром хочуть зробити зупинки маршрутів фіксованими — для цього в КМДА створена робоча група. Зупинки «на вимогу» залишаться, але для них буде чітке місце, позначене табличкою. Проект такої новини служба перевезень дасть на розгляд на одну з найближчих сесій Київради.
У багатьох з нас при думці про водія маршрутки спливає образ злюки і хама: «Так він посеред дороги зупиниться, лише б «гривню» підібрати!», «За пасажира задушуватиме, битком набиває маршрут, лише б більше заробити», «Бачить, як «рубель» з тротуару махає, і мчить, підрізаючи всіх на світі.
«Пристойний водій на таку зарплату (1500—2000 грн.) не піде, — вважає начальник комунальної служби перевезень Сергій Мушта. — Це проблема не тільки Києва і України. Знаю, що в Москві ситуація з водіями ще гірша — на маршрутках працюють особи кавказької національності, а корінним мешканцям це не подобається. У нас такого нема, але київських водіїв майже не зустрінеш. За приблизними підрахунками, виручка на маршруті в середньому за день становить 600-800 грн. З них 200-300 гривень йдуть на заправку машини паливом на наступну зміну (виходить, закуповують по 60 літрів, щоб проїхати в день понад 200 км. Витрата ж палива — 25 літрів на 100 км), ще 300 грн. віддають за лізинг машини або кредит, плюс розтрата на позапланові і планові ремонти, утримання бази маршрутного підприємства. По суті, після цієї розтрати від виручки залишається тільки сума на зарплату водіям — 100-300 гривень». Везе тим, хто їздити на газу. Тоді йде тільки 130 гривень на день, але таких авто стає все менше, в основному ж їздить «дизельний» «Богдан».
Самі водії маршруток теж називають такі суми, але, говорять, день на день не приходиться. «Хочеш-не хочеш, а 630 гривень за зміну віддай, інше — собі. За робочий день набігає 50-150 грн, іноді разів у два більше», — зізнався Владимир, водій з Вінниці. Зрозуміло, чому водії не хочуть брати пенсіонерів-безплатників і летять до кожної піднятої руки навіть посеред маршруту. Тому в маршрутах часто немає білетера, і це стає причиною ДТП, — з ним потрібно ділитися — віддати десь третину від виручки. У результаті водії намагаються самі забезпечувати квитками пасажирів, причому на ходу, оскільки є жорсткий графік шляху, з якого заборонено вибиватися, відволікаються від дороги і, зрозуміла справа, в'їжджають у стовпи.
Водії бачать вихід у тому, щоб їм зробили фіксований заробіток за день і визначили чітко години роботи. «Якщо я знатиму, що завжди отримаю 150 гривень за день, тоді б не поспішав, брав пільговиків і касира. Але начальство тільки і знає, щоб свою частку взяти», — висловив спільну думку заробітчан водій Микола.
Іноді водії, щоб заощадити на проживанні, ночують прямо в маршрутах. Місяць тому спав всю ніч в бусику, в общазі було жарко, — говорить Владимир. — Незручно, сідушки тверді, ноги нормально випрямити не можна, двері не закривав через жару, від кожного шереху поряд прокидався». За його словами, деякі його колеги ночували в авто не раз: «Якщо на ніч грамів по 100-200 «цюкнути», то спиться добре. Та і новачки спочатку бережуть гроші». Потім заводять знайомства з колегами, знімають квартиру по 4-6 чоловік, деякі ночують в гуртожитках при автопарку або в гаражах.
Щоб на дорозі було трохи менше проблем, маршрутники запасаються оберегами і амулетами. Проте далеко не всі вірять у їх чудодійну силу. Образи святих, частіше всього Богоматері і Миколи Чудотворця, говорять, вішають за порадою шефа або через моду. Лише невелика частина перевізників самі кріплять ікони, такі звичайно вибирають незвичайних святих. Наприклад, старика Серафима Саровського. Або кріплять Миколу Угодника, але не просто паперовий лик, а дерев'яний образ. В деяких автопарках освячують нові машини перед тим, як випускати їх на маршрут. Вірять, що аварійних ситуацій з такими мікроавтобусами менше.
У водія Олександра ікони прикріплені так, що весь час перед очима. Говорить, відчуває їх погляд і допомогу. Можливо, саме ці ікони і бережуть його від аварій. Правда, в одній він все ж таки побував. Стояв на місці, коли в бік врізалася інша маршрутка. «Водій став доводити свою невинність, мовляв, я його підрізав, але міліціонери провели експертизу і довели — моєї вини немає. Отже винуватцю довелося ремонтувати мікроавтобуси. Це божественні сили справедливо розсудили», — говорить Олександр.
