Олег Антіпов: «Ющенко вискочить з шаблею, озирнеться, а війська - нема!»

Народний депутат України з фракції БЮТ Олег Антіпов радить Віктору Ющенку не довіряти нікому, окрім самого себе. В ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ForUm’у нардеп розповів також про гірший варіант розвитку подій в Україні, про те, скількох коштує місце депутата Верховної Ради, і навіщо він завів собі «живий журнал».

- Олеже Миколайовичу, як ви ставитеся до призначення Турчинова на посаду першого заступника глави РНБО?

- Турчинов – це не просто людина аналітичного складу розуму, але і, безумовно, «військового розуму». Це я говорю як військова людина. Я думаю, Олександр Валентинович отримає доступ до інформації державного значення, яку можна використовувати для критики того ж уряду Януковича. Також можна було б сформувати на базі розвитку економіки і політики пропозиції для Президента. Я не думаю, що Олександр Турчинов отримає доступ на телебачення і висловлюватиме якісь свої думки. Швидше за все, це буде аналітична робота, направлена на розробку пропозицій для Президента. Президент на основі цих пропозицій ухвалює своє рішення і формує його у вигляді указу, який має бути виконаний певними групами.

- Чи згодні ви з Василем Кисельовим, який вважає, що це призначення свідчить про підготовку силового варіанту розвитку подій?

- У РНБО немає інструментарію застосування силових способів, все носить рекомендаційний характер. Я не думаю, що можна погодитися з Кисельовим, що прихід Турчинова на посаду заступника глави РНБО – формування нового, силового варіанту. Силовий варіант в нашій країні малоймовірний, тому що виконувати це комусь. Міністр оборони Гриценко – людина дуже врівноважена, він має основу дипломатичного мислення. Він не піде на такі методи. Ви самі розумієте, під чиїм контролем знаходиться МВС. Якщо взяти Службу безпеки, я не думаю, що пан Наливайченко і командир «Альфи» ухвалять рішення брати участь у цьому. У МНС нічого немає; внутрішні війська – там є невеликі питання.

В принципі, інструментарію для проведення психологічних і силових операцій не існує. Це може відбутися, але що за цим піде? Я не думаю, що якщо, наприклад, мені як командиру частини поставлять таке завдання, я ризикну його виконувати. В суспільстві існує дисбаланс у підходах, відносинах і оцінках. Я не думаю, що Турчинов – це людина, яка проводитиме в життя силовий варіант. Рекомендувати – може бути, через специфіку свого мислення і характеру. Він – людина військового мислення. Я пропрацював з ним багато років, це прекрасний аналітик і прекрасний організатор. Швидше за все, його прихід в РНБО – це ослаблення штабу Юлії Володимирівни. Адже саме він відповідальний за всю організаційну роботу в Блоці Юлії Тимошенко і в партії «Батьківщина». Є різні думки з цього приводу. Але, безумовно, прихід в РНБО Олександра Валентиновича – це серйозне аналітичне посилення.

- Як Ви можете прокоментувати сьогоднішні події біля КСУ? Чому Пшеничного, Станік і Іващенка не пускали до місця роботи?

- Коли я вчора прочитав Указ Президента про призначення нового керівника держохорони, я зрозумів, що відпрацьовуються елементи «пробної атаки», як говорять в армії. На мій погляд, заміну керівника держохорони можна вважати кинутим «пробним каменем»: як поведеться коаліція? Я хотів би дати всім пораду, і в тому числі цьому керівнику охорони керівного складу нашої країни і об'єктів: перш ніж щось зробити, треба думати головою. Перш ніж виконати якийсь указ, треба подивитися, чи відповідає він нормам Конституції і Кримінального кодексу. Це найголовніше, тому що, якщо тобі говорять виконати наказ, ти сам стаєш співучасником всього цього.

Я вважаю, що не потрібно було цього робити. Депутати повідомляють мені про те, що там хлопці в цивільному одягу, фактично без документів. Зараз туди поїхали розбиратися. Я вважаю, що це провокація. Не можна так робити. Треба, насамперед, ввести все в правове поле: законно – незаконно. Стати перед народом, сказати: друзі, ми дійсно домовилися, ми зараз переробимо закони і Конституцію, вона працюватиме ось так, у нас створюються такі передумови для того, щоб підняти країну. Але цього не робиться. Фактично продовжується загострення ситуації в країні.

Я – людина військова, і, безумовно, завжди відпрацьовую найпоганіші варіанти. Я не можу виключити того, що зараз Указом Президента не просто звільнять весь Конституційний Суд. Указом Президента можуть розпустити ЦВК, а потім знайдуть гроші і проведуть свої вибори. І тоді в Україні буде два парламенти і два уряди. А далі прогноз зробити неважко: це розкол. Певні люди з опозиції, переслідуючи свою корисливу мету, ідуть цим шляхом.

- Олеже Миколайовичу, наскільки припустиме створення широкої коаліції між «Нашою Україною» і Партією Регіонів?

- Я ніколи не вірив «нашоукраїнцям» і не віритиму. Це торгаші. Там є певні групи людей, яким можна вірити. Але в своїй масі керівний склад весь час торгується. В житті все може бути. Буває ж, що одружуєшся на некоханій. Якщо це треба для держави, для стабільності – інша річ.

На мій погляд, річ у тому, що всередині самої опозиції йде боротьба за верховенство опозиції. Хто головний в опозиції? Тимошенко? Чи «Наша Україна»? Ось від цього треба виходити. Мені здається, що «нашоукраїнці» претендують на керівництво опозицією, і робитимуть все можливе для того, щоб її очолити. Тут можливі різні комбінації. Але на мій погляд, це буде тимчасовий союз, де вони візьмуть своє, а потім знову займуться своїми нехорошими справами.

- Яким Ви бачите склад коаліції в парламенті після дострокових виборів, якщо такі відбудуться?

- У комуністів цілком вистачає можливостей самим набрати навіть більше п'яти відсотків. Я думаю, що соціалісти теж пройдуть трипроцентну межу. Питання в іншому: чи потрібно це? Чи треба витрачати гроші, для того, щоб отримати на виході один і той же результат, одних і тих же осіб? Не таємниця, що зараз ідуть торги місцями у «помаранчевих». Одне місце коштує два мільйони доларів. Свого часу Юля сказала: у мене не буде «жирних котів». Давайте подивимося зараз на списки Юлії Володимирівни. Скільки там «жирних котів» з'явиться?

Коли вони говорять про якісні списки, я не вірю в це, тому що принципи підходу абсолютно інші. Там мало ідеології, там більше всього фінансів. Гроші, гроші.

Від зміни місць доданків сума не зміниться. Це будуть ті ж люди. Найголовніше, що треба зробити – це, безумовно, ввійти у правового поля, щоб в майбутньому комусь, чи це буде Президент Ющенко, чи хтось інший, не займатися такими дурощами, щоб не витрачати народні гроші на постійні вибори. Інакше рано чи пізно відбудеться розкол серед народу, і знайдуться гарячі голови, які займуться дурницею.

- Скільки ще буде указів Президента, поки вибори таки відбудуться?

- Все залежить від того, як розвиватимуться події. Може вийти так, що Ющенко вискочить з своєю шаблею – Указами, озирнеться назад, а війська немає. Треба подивитися, що за тобою є, і менше слухати своє оточення. Вони йому дають не зовсім точну і вірну інформацію, в цьому я впевнений. Людина, яка одержує і аналізує нормальну інформацію, не ухвалить таких рішень. Моя порада така: Вікторе Андрійовичу, не довіряй нікому! Довіряй тільки самому собі.

- Зараз молодь поголовно захоплюється створенням живих журналів (livejournal). Знаю, що і у Вас він теж є. Що Вас підштовхнуло завести ЖЖ?

- Мене підштовхнув до цього син. Ведення «живого журналу» - дуже цікаве заняття. Ця непроста справа, доводиться вже і помічників долучати, тому що я дуже зайнятий. Безумовно, це живе спілкування, навіть буває з матом. Буває, звичайно, і бридоти пишуть. Одного разу я одного навіть «послав». Ну, зі мною теж так не можна, треба знати межі. Потім він мені телефонував і ображався. Хлопці там незакомплексовані, вони говорять все, що думають, вони не пов'язані ні партійними, ні іншими обставинами.

Пишуть також депутати Держдуми, пишуть з Америки. Дуже цікаві зв'язки. Притому люди говорять: о, привіт-привіт, слухай, а це питання я можу вирішити. Ось недавно до мене звернулися батьки Оксани Гнатенко. Я розмістив інформацію про те, що дівчинка хвора на рак. Буквально за тиждень зібрали 68 тисяч євро. Мене потім запрошували на УНІАН, але навіщо мені туди йти? Собі рекламу робити? Я не любитель цього. Потім мені телефонували народні депутати і говорили: Олеже, я читав! Зараз я йду в банк і відправляю тисячу євро.

Було також питання по Житомиру. На одну жінку за дві продані ампули марганцівки завели кримінальну справу. До мене звернулися хлопці, а вже депутат Олійник, мій friend, ввійшов і говорить: Олег, не чіпай цю тему, я її вирішу. І він дійсно вирішив це питання. «Живий журнал» - виключно корисна річ.