Архiв

Жителів Дніпропетровської області накрила кислотна хмара

Вранці, 11 травня, в сірчано-кислотному цеху Східного гірничо-збагачувального комбінату (підприємство знаходиться в місті Жовті Води Дніпропетровської області) сталася аварія. Пари сірчаної кислоти вирвалися із заводської труби і утворили білу хмару. Лише зовсім випадковості містечко не постраждало. Сильний вітер підхопив кислотну хмару і відніс її на сусідній з Жовтими Водами П’ятихатський район.

Близько 9 ранку мешканки селища Богдано-Надєждівка Пятіхатського району - молодша медсестра Галина Моря і фельдшер Світлана Ковалець, як завжди, йшли на роботу в сільський медпункт. Раптом Галя перелякано скрикнула: з боку Жовтих Вод на селище насувалася величезна біла хмара! За нею по землі пнувся брудно-сірий шлейф.

«Вже через 10 хвилин ми опинилися в епіцентрі цієї хмари, - згадує Галина Моря. - Було таке відчуття, немов потрапили в туман. Причому настільки густий, що я не могла роздивитися свої руки».

Відразу за селищем знаходиться міське звалище. Тому спочатку жінки вирішили, що хмара утворилася через те, що спалили велику кількість сміття.

«У мене почали сльозитися очі, а в роті з'явився присмак металу і кислоти», - говорить Галина.

Жінки спізнилися на роботу. А там вже щосили розривався телефон. Дзвонив голова сільради Микола Омельянченко. Він дізнався про те, що близько 8 ранку стався викид сірчаної кислоти на ГЗК, і наказав медикам негайно відправлятися в медпункт розташованого неподалік села Боголюбівка, де лікарі з П’ятихатської рай лікарні вже приймали потерпілих, передає «Комсомольська правда» - Україна».

«Ми добралися туди близько 11 години ранку, - розказує Світлана Ковалець, - і відразу побачили десятки людей з сіл Полтаво-Боголюбівка, Мирне, Культура, Миролюбівка і Богдано-Надєждівка. Всі вони скаржилися на головний біль, різь в очах, дивний присмак у роті і нудоту. Багато хто задихався. Пацієнтів приймали лікарі з П’ятихатської райлікарні. І ми з Галиною відразу включилися в роботу, хоча теж почували себе дуже погано».

Найбільший виробник урану - Східний ГЗК - був побудований у Жовтих Водах ще з радянських часів. Тоді ж з'явився тут і сірчано-кислотний цех. Сусідство з таким підприємством місцевих жителів не радувало. Всі розуміли: комбінат забруднюватиме атмосферу. Але завод надавав робочі місця і хороші оклади.

«Комбінат «плювався» кислотою і раніше, - стверджує колишній сільський голова Ольга Левківська. - Бувало, бджоли у нас гинули. А іноді після дощу огірки і помідори прямо на грядках покривалися іржею. Але шкоди здоров'ю людей викиди ніби не заподіювали».

Інша картина спостерігається після недавніх подій. Кислотна хмара накрила п'ять сіл, в яких проживають більше 1200 чоловік. Зі скаргами на стан здоров'я до медиків звернулися вже 96 чоловік, у тому числі сім дітей. І з кожним днем кількість потерпілих збільшується. Лікарі говорять, що отруєння у жителів району може виявитися через 4-5 днів.

«Я ніколи серйозно не хворіла, - розказує 42-річна бухгалтер Людмила Гончарук. - А після аварії на ГЗК у мене так набрякла шия, що дихати не можу».

Всім потерпілим ставлять один і той же діагноз: алергічна реакція на зовнішню дію, а також відзначають, що у більшості пацієнтів після того, що трапилося, загострилися хронічні захворювання.

В п'ятницю голова Богдано-Надєждівської сільради Микола Омельянченко звернувся із заявою в прокуратуру Жовтих Вод. Прокуратура порушила за фактом того, що трапилося, кримінальну справу за статтею 241 ч. 1 («забруднення атмосфери») і 365 ч. 1 («зловживання службовим положенням») КК України.

«За попередніми даними, рішення про зупинку роботи цеху керівництво підприємства ухвалило лише о 14 годині, - відзначає прокурор Жовтих Вод Андрій Бороненко. - Чому так пізно? На це питання відповість слідство».

Цього ж дня була створена спеціальна комісія з розслідування аварії. До неї увійшли представники МНС, СБУ, санепідстанції, співробітники Управління екології Дніпропетровської області і правоохоронці.

«Коли фахівці закінчать роботу, можна буде говорити про те, чому сталася аварія, - вважає Бороненко. - Як і про те, який збиток заподіяв викид жителям П’ятихатського району і навколишній атмосфері. Поки можу сказати, що, за даними попередньої перевірки, 11 травня вміст сірчаної кислоти в повітрі перевищив допустимі норми в 4-5 разів».