Совиним селом сусіди прозвали Росошу, що у Вінницькій області, років півтора тому. А все через те, що тутешні фермери цих пернатих прийняли на «роботу» - в нічну охорону! І тепер сторожами не нахваляться - говорять, одна сова рятує від гризунів до тонни зерна.
Чому декілька десятків сов стали прилітати в Росошу, ніхто з селян не знає. Проте люди точно знають, що мишей відтоді в самому селі, та і в навколишніх полях стало значно менше (а то ж через теплу зиму розплодилося їх видимо-невидимо!). А деякі метикуваті господарі стали навіть підгодовувати похмурих птахів, щоб ті «взяли під охорону» саме їх двір.
Правда, таке братання з совами декому в селі не дуже сподобалося. І все через народну прикмету, що сова - це до нещастя. До того ж нічні літуни заводять ночами свої моторошнуваті «пісні». Ось і почав хтось з місцевих декілька місяців тому відстрілювати птахів.
Першою на захист сов виступила вчителька біології Галина Павлишина зі своїми учнями. Вони пішли по селу з агітацією: мовляв, для людей сови небезпеку не несуть, передає «Комсомольська правда» - Україна».
Несподівано у волонтерів з'явився серйозний союзник - місцевий фермер Василь Брижан (до речі, один з тих, хто підгодовує нічних гостей).
Сови стали прилітати до Брижан до одних з перших. Звичайно, мишей з двору як вітром здуло! Отже старій господарській кішці Алісьці роботи вдома не стало зовсім. Спочатку кішка намагалася відстоювати від крилатих мишоловів свою територію, але марно. Одного разу бійка була, мабуть, особливо жорстокою - у Аліськи досі на тілі видніються шрами...
Мабуть, Василь і вступився б за свою кішку, якщо б не один випадок.
Одного разу пізно ввечері фермер повертався додому з дальнього поля. Несподівано з посадки на нього вискочила зграя здичавілих собак! Відірватися від переслідування у старого Василевого мотоцикла потужності не вистачало. І хто знає, може, і розірвали б людину розлючені пси, якщо б раптом над зграєю не замигтіли стрімкі тіні пікіруючих сов!
«У пряму сутичку з собаками вони не вступали, - згадує Василь Брижань. - Але налітали на чотириногих такий так загрозливо, що ті врешті-решт залишили мене у спокої».
Отже Василь за Аліську образи на сов не тримає, і вони господарюють на подвір'ї у Брижан як у себе вдома.
А всім «стрілкам» у селі Василь заявив: якщо хто ще хоч одну сову образить - з тим він поквитається як за свого друга. Говорять, з тих пір росошинці не чіпали жодної нічної ухалки.
