В Україні в останні декілька років склалася надзвичайна ситуація із захворюванням громадян туберкульозом.
Як повідомили в прес-службі Міністерства охорони здоров'я, про це відзначали учасники спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, Міністерства охорони здоров'я і Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України з питань кардинальних змін у боротьбі з туберкульозом.
Як відзначила в своєму виступі на засіданні голова профільного парламентського комітету Тетяна Бахтєєва, «в Україні склалася надзвичайна ситуація із захворюваністю туберкульозом. Масштаби розповсюдження туберкульозу, смертність і інвалідність від нього в Україні представляють реальну загрозу для національної безпеки. Незначне поліпшення показників захворюваності і смертності від туберкульозу в 2006 році (на 1,1 % і 12,6%, відповідно, в порівнянні з 2005 р.) не зменшує тривоги».
За словами Бахтєєвої, за кількістю випадків захворювання туберкульозом Україна стабільно займає друге місце в Європі (після Росії), передає «УНІАН».
Як відзначила доповідач, епідемічні показники туберкульозу в Україні в 10-12 разів перевищують аналогічні показники в розвинутих країнах. «Близько 2/3 хворих на туберкульоз - люди працездатного і репродуктивного віку», - відзначила Бахтєєва.
В той же час, аналізуючи місця найбільшого розповсюдження цієї хвороби, вона відзначила, що показник захворюваності туберкульозом у місцях позбавлення волі в 140 разів вищий середнього по Україні. «Щорічно у зв'язку із завершенням терміну покарання або з амністією 20-30 відсотків таких хворих випадають з-під спостереження і, звичайно, стають джерелом зараження», - відзначила Бахтєєва.
Як наголошувалося в доповідях, лікарів також турбує стрімке розповсюдження туберкульозу серед дітей.
Учасники засідання визнали, що, «незважаючи на серйозність ситуації, протягом багатьох років фтизіатрична галузь фінансується за залишковим принципом: протитуберкульозні установи - лише на 30-40% від потреби, протитуберкульозні програми не виконуються, протитуберкульозні медичні установи гірше, ніж інші, обладнані і забезпечені матеріально».
На переконання лікарів, «система протидії і лікування туберкульозу повинна базуватися на диспансерному принципі надання протитуберкульозної допомоги населенню і міжнародних стандартах контролю за туберкульозом».
Учасники засідання прийшли до висновку, що «ключовими положеннями в боротьбі з епідемією, які визначені новою «Загальнодержавною програмою протидії захворюваності туберкульозом у 2007-2011 роках» повинно стати забезпечення своєчасної лабораторної діагностики туберкульозу; застосування стандартизованих режимів лікування хворих; удосконалення підготовки медичних працівників і забезпечення високопрофесійними кадрами протитуберкульозних установ; удосконалення системи інформування населення з питань профілактики і лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя і тому подібне.
