Народний депутат, перший секретар Кримського рескому КПУ Леонід Грач упевнений, що амбітність Юлії Володимирівни Тимошенко стала настільки небезпечною, що її ідеї переросли не просто в самоціль, а в діагноз. І для того, щоб зберегти владу в своїх руках, вона і далі йтиме по трупах.
- Президент України Віктор Ющенко заявив про готовність ненадовго припинити дію свого Указу, і це влаштовувало прем'єр-міністра Віктора Януковича. Однак, пізніше Лавринович заявив про те, що законодавство України не передбачає можливість припинення дії, а можлива тільки його повна відміна. Про що, на вашу думку, говорить така різка зміна позицій Прем'єра і Президента?
- По-перше, я хотів би побажати Президенту України, щоб він повернувся до норм Конституції і такого поняття, як «тимчасово припинити», не застосовував. Я б йому порадив відмінити свій Указ про розпуск Верховної ради і таким чином відновити status quo. Це необхідно для того, щоб почати переговори з цілої низки питань, але відміна Указу має бути непорушною і не може входити в умови status quo.
Главі держави не треба чекати рішення Конституційного Суду України, тому що потім можуть виникнути зовсім інші передумови для розмови. І тоді, наприклад, одна з протиборчих сторін вже міркуватиме не з позиції рівності, а з позиції переможця.
І що стосується готовності Ющенка ненадовго припинити дію свого Указу і заяв Лавриновича про можливість його повної відміни, то з цього приводу у мене теж є своя думка: Президент має право ухвалювати те рішення, яке він вважає потрібним. Тому що він один. А Віктор Федорович Янукович не має права за всю коаліцію видавати якісь векселі, ухвалювати якісь компромісні рішення, не узгодивши це зі всіма трьома складовими частинами коаліції.
А Комуністична партія України, це я знаю точно, не піде ні на які компроміси по припиненню Указу або призначення іншої дати так званих дострокових виборів. Наша партія стоятиме тільки на позиції створення status quo, тобто на повній відміні Указу Президента про розпуск ВР.
- Леоніде Івановичу, для чого Янукович підганяє Президента з досягненням компромісу в цій справі ще до рішення КСУ?
- Взагалі, я вважаю, що в цьому питанні треба поспішати всім. І, насамперед, Віктору Федоровичу Януковичу. Тому що політична нестабільність, точніше сказати політична дестабілізація в країні, вже чітко і ясно перенеслася на економічну нестабільність. Вже всім стало зрозуміло, що «тріщатиме по швах» бюджет України. Тому щоденне зволікання смерті подібне.
І якби Президент все ж таки зважився на відміну свого Указу - це б було політично зріло.
- Суддя КСУ Володимир Кампо пропонує зупинити провадження у справі щодо конституційності Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України». За його словами, суд має на це право, оскільки КСУ повинен розглядати питання правового, а не політичного характеру. Як вважаєте, чому судді КСУ намагаються припинити розгляд цієї справи?
- Всім відома четвірка суддів і пані, що долучилася до них, яка зараз мовчить у суді, пішла крамольним шляхом і, починаючи з прес-конференцій, починаючи з заяв про тиск на них і в публічному зверненні до ВР з висловом своїх думок до рішення суду, порушили присягу суддів і порушили статті регламенту КСУ. Тому їм би, звичайно, було б краще скоріше припинити цю справу, ніж програти.
Адже Указ Президента має правовий зміст, на жаль антиконституційний, і він повинен отримати в Конституційному Суді правову оцінку. А вищезазначена четвірка суддів цього боїться, оскільки рішення буде не на їх користь. Оскільки ця «група» зібралася під керівництвом магістра української демагогії, яким є колишній суддя КСУ Володимир Шаповал.
- Деякі політики стверджують, що КСУ винесе рішення по Указу Президента про розпуск Парламенту ще до травневих свят. Чи дотримуєтеся Ви такої думки і на чию користь, на вашу думку, буде це рішення?
- Якби Конституційний Суд виніс рішення по Указу Президента про розпуск Парламенту ще до травневих свят – це був би величезний подарунок суспільству. І на 1 травня всі б полегшено зітхнули і сказали: «Тепер однією проблемою в Україні стало менше». Отже винести таке рішення до травневих свят суд має повне право.
Суд зобов'язаний керуватися законом. А закон передбачає, що в такому режимі, в якому КСУ почав розгляд цього Указу, необхідно протягом місяця винести вердикт. По суті, суд приступив до розгляду цієї справи 5 квітня, значить, включаючи 5 травня, він зобов'язаний оголосити свій результат.
І я впевнений, що Конституційний Суд винесе рішення на користь Конституції. Тому що вона (Конституція України – ред.) була порушена, а значить Указ Президента про розпуск Парламенту, на мою особисту думку, має бути визнаний антиконституційним.
- Леоніде Івановичу, Ви заявляли про те, що політичні сили, які входять до складу парламентської коаліції, ухвалили консолідоване рішення ігнорувати позачергові парламентські вибори і не брати в них участі. В якому випадку Ви можете змінити своє рішення з цього питання?
- Ми можемо змінити своє рішення з цього питання тільки в тому випадку, якщо для цього буде законодавча база, щоб були позачергові вибори. Якщо буде доведено судом, що ми порушили 90 статтю Конституції, а це якраз і є джерело визначаюче право Президента на Указ про дострокові вибори, тільки тоді щось може змінитися.
- Ви вірите в проведення дострокових парламентських виборів? І коли вони можуть відбутися і чи змінять вони щось у країні?
- В нашій українській політичній і державній дійсності вірити чи не вірити в щось вже не доводиться. Навіть таким загартованим, на мій погляд, людям як я. Передбачити поведінку божевільного і що він може зробити завтра, стрибнути з 10 поверху чи на когось кинутися, неможливо.
Україна зараз живе за старим українським прислів'ям: пани б'ються, а у холопів лоби тріщать.
- А якщо парламентські вибори таки відбудуться, то чи не планують комуністи піти одним списком з соціалістами?
- Якщо виникне така необхідність, і обговорюватиметься питання про те, як підуть комуністи соціалісти на вибори, то блок лівих сил був би бажаним.
Але, по-перше, всім лідерам лівих сил треба «перехворіти» амбіціями, а це «хвороба» в лівому русі України поки не виліковна. І уявити, що хтось з політичних лідерів лівих, будучи в одному списку, йшов би другим-третім, а не першим, просто не можливо. Тому, на мій погляд, говорити про блок лівих сил за участю комуністів, соціалістів чи прогресивних соціалістів, безпредметно.
- Політологи вважають, що конфлікт між Ющенком і Януковичем підігрівається Морозом і Тимошенко, оскільки, цитую слова політолога В. Небоженка: «Мороз не може пробачити того, що стали відомі його плани, і стоїть питання про зміну його на іншу фігуру, більш компромісну, наприклад, Богатирьову. А Тимошенко дуже боїться, що Ющенко домовиться з прем'єр-міністром за її спиною, і вона знову залишиться без влади». Ви згодні з думкою, що це і є причиною затягування конфлікту?
- Те, що в розгортання політичного конфлікту в країні привнесли свій внесок і голова Олександр Мороз і лідер БЮТ Юлія Тимошенко – в цьому немає ніякого сумніву.
Цей конфлікт зародився ще з 26 березня до кінця червня місяця 2006 року, коли формувалася коаліція в абсолютно іншому складі. І на ті бажання, які були тоді і Олександра Мороза, і у Юлії Тимошенко, і у Петра Порошенка не вистачило як мінімум одного крісла - це і стало причиною того, що вони один одного не злюбили.
І кодове словосполучення «300 депутатів в коаліцію» стало політичною основою Указу Президента про розпуск Верховної Ради. Може, якби не було «цього 300» не було б і такого протистояння та конфлікту в країні.
- Леоніде Івановичу, багато експертів, вважають, що роль лідера БЮТ Юлії Тимошенко в цьому конфлікті надзвичайно велика. Ви поділяєте цю думку? Невже тендітна жінка змогла так сильно пересварити можновладців?
- Все, що відбувається, дуже схоже на сьогоднішні так звані «весняні собачі весілля». І я не сумніваюся, що Юлія Володимирівна звідіграла не останню роль у цьому конфлікті.
Погані чоловіки в Україні. А погані тому, що дали можливість завести себе, як на цьому «собачому весіллі»: вони один одного кусають і знищують. І все це відбувається для того, щоб її позиція тільки міцнішала.
Здається, амбітність Юлії Володимирівни стала настільки небезпечною, що її ідеї переросли не просто в самоціль, а в діагноз. А тому у Юлії Володимирівни, крім того, щоб розділяти і володарювати, нічого іншого в природі немає, і не буде. Це її вже самореалізація: як людини, як жінки і як політика. Тому Тимошенко йтиме по трупах і далі – їй головне влада!
- Прем'єр-міністр України Віктор Янукович заявляє про свою підтримку прозахідного курсу України, але, в той же час, відзначає, що виступає за поступову, а не швидку інтеграцію країни до Європи. Що ви про це думаєте?
- Позиція «іди сюди – стій там», як говорять у народі, ще не кому не приносила успіху.
Віктор Федорович деколи поводиться як рак – крок вперед, два назад. І така поведінка шкодить і йому і справі. Тому що не можна йти одночасно в два протилежні боки. Потрібно чітко собі віддавати звіт: або ми не йдемо в НАТО, або ми йдемо в НАТО. Якщо Україна не йде в НАТО, значить, ми йдемо на схід у бік Росії, а якщо ми йдемо в НАТО, значить «повертаємося» спиною до Росії. От і все. Третього не дано.
- Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк заявив про те, що Україна не ставитиме питання про дострокове виведення ЧФ з Криму, але в той же час, питання продовження терміну перебування ЧФ теж не підіймається. Чи поділяєте Ви таку думку офіційної України?
- Я думаю, що і міністр закордонних справ Яценюк і все керівництво України має ще просити Росію, щоб ЧФ після 2017 року залишився базуватися там, де він є зараз.
Захистити південний морський простір держави України з одним підводним човном, який не плаває, і з декількома фрегатами неможливо. Тому поки треба користуватися доброю волею росіян і за їх рахунок закрити частину свого кордону. Це і буде складовою національної безпеки України.
- З чим може бути пов'язано те, що офіційна Москва, та й Європа теж зберігають дистанцію і не втручаються у нинішню політичну ситуацію в Україні?
- Європа багатостандартна і зрозуміло, чому вона так поводиться: адже Україною керує європейський, американський ставленик Віктор Андрійович. І на нього не можна відразу «спускати всіх собак» - це всім зрозуміло.
А що стосується Росії, то вона зробила свій висновок ще в 2004-2005 роках, коли необачно брала участь у всіх політичних процесах України. І тому зараз не поспішає втручатися, справедливо вважаючи, що ми повинні розібратися в усьому самі.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
