Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів Олена Лукаш вітає пропозицію Президента про звернення до КСУ. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв'ю кореспондента ForUm’у.
«Можна тільки вітати розумну пропозицію Президента про звернення до Конституційного Суду, але, на жаль, вимушена нагадати, що таке конституційне подання вже направлено в Конституційний Суд України 16 жовтня 2006 року», - зокрема, заявила Лукаш. За її словами, це подання вже знаходиться на розгляді Конституційного Суду і доповідачем з даного питання є суддя КСУ Пшеничний. За інформацією Лукаш, на сьогоднішній день вже закінчилася процедура усного слухання даної справи і найближчим часом, «а саме, в понеділок, відповідно до нового порядку денного КСУ, продовжиться розгляд цієї справи Конституційним Судом».
Тому, упевнена заступник міністра Кабінету міністрів, і прем'єр і Президент можуть звернутися до КСУ з тими ж самими питаннями, але цей документ буде всього лише приєднаний до вже існуючого звернення, якщо так вирішить КСУ, і «абсолютно нічого не змінить».
Також Лукаш відзначила, що роз'яснення КС «ніяким чином не змінить позицію депутатів, які хочуть синхронно голосувати разом з коаліційною більшістю».
«Що ж до самого імперативного мандата, то в історії така правова норма включалася в нормативні акти дуже рідко і лише в політичних системах тоталітарного і авторитарного типу, наприклад у Паризькій комуні, Республіканській Іспанії в 1936 році, в СРСР, в соціалістичному Китаї і В'єтнамі», - додала вона.
Лукаш нагадала також, що «європейська конституційна правова традиція вважає імперативний мандат недемократичною нормою». «Імперативного мандата немає в жодній з європейських країн. Єдине місце, де в Європі є певна форма імперативного мандата, це верхня палата парламенту у ФРН», - запевнила кореспондента ForUm’у Олена Лукаш.
Вона також нагадала «про різку критику Венеціанської Комісії, яка в 2003 році ухвалила рішення про те, що обов'язковість членства народного депутата в парламентській фракції або блоці порушує незалежність депутата і може вважатися неконституційною, якщо прийняти до відома те, що члени парламенту повинні представляти весь народ, а не партії, до яких належать». Ця ж теза, підкреслив урядовець, повторюється і в другому рішенні Венеціанської комісії від 2005 року.
Таким чином, за словами заступника міністра Кабінету міністрів, «Президенту тут доведеться вибирати між власним бажанням утримати людей, які не хочуть бути в опозиції і демократичними стандартами. Яким буде цей вибір, нам не відомо, але одне можна констатувати вже сьогодні: будь-яке конституційне звернення і роз'яснення по ньому КСУ не припинить процедуру власного розуміння народним депутатом необхідності голосувати чи не голосувати, знаходитися в опозиції, чи знаходитися в коаліції, порушувати присягу, чи дотримуватися її».
