Незвичайно тепла зима внесла свої помітні корективи в життя тваринного і рослинного світу. Так, за спостереженнями біологів, з грудня 2006 року на території Криму в степових районах, на Керченському півострові, різко зросла чисельність дрібних гризунів.
Як нагадує тижневик «Боспор», з епізоотичного погляду активне розмноження гризунів, особливо синантропних, тобто тих, що живуть по сусідству з людиною, є несприятливим чинником, що впливає на виникнення і розповсюдження так званих зоонозних інфекцій: чуми, туляремії, лептоспірозу, геморагічних лихоманок.
Природні вогнища ГЛПС виявлені на території степових районів Криму з 2000 року, у тому числі і на Керченському півострові. При щорічному лабораторному дослідженні гризунів, що відловили на території Керчі, виявляються особини, заражені небезпечними інфекційними захворюваннями, передає «Новий Регіон».
Зараження ГЛПС відбувається при контакті людей з гризунами або предметами, продуктами харчування, забрудненими виділеннями гризунів, через повітря – при роботі з соломою, сіном, кормами для домашніх тварин. Збудник ГЛПС – вірус, активно проникає в кров, викликає враження нервової системи, дрібних судин, і особливо нирок. Перші ознаки захворювання з'являються через 12-15 днів від моменту зараження. Хвороба звичайно починається гостро: сильний головний біль, безсоння, м'язові болі, болі в очах, температура тіла підвищується до 39-40 градусів. При невчасному наданні медичної допомоги хворий може загинути від гострої ниркової недостатності або ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Керченська СЕС радить городянам вимагати від своїх ЖЕКів проведення систематичної дератизації житлових будинків, а власників підприємств торгівлі, харчування, комунальних установ, незалежно від форми власності – укласти договори на планову дератизацію. Епідеміологи нагадують, що самостійне приготування і застосування ядоприманок заборонено санітарним законодавством.
Нагадаємо, що в листопаді минулого року Радмін Криму прийняв постанову, в якій йдеться про реальну небезпеку нашестя щурів на півострів. У документі наголошується, що у зв'язку з високою чисельністю синантропних мишоподібних гризунів у Криму виникла складна епізоотична ситуація, пов'язана, до того ж, з наявністю природних вогнищ туляремії і лептоспірозу. Крім того, побоювання влади підкріплюються істотним зниженням темпів дератизації.
У 2006 році на півострові зареєстровано три випадки захворювання лептоспірозом, два з яких закінчилися летальним результатом, і один випадок псевдотуберкульозу. Джерелом зараження людей виявилися мишоподібні гризуни.
Як повідомлялося, найбільш схильними до заселення гризунами є будівлі з єврообробкою, які виглядають зовні дуже добре, оскільки там руками людини створюються прекрасні умови для їх заселення – в нішах між плитами внутрішньої і зовнішньої обробки та стінами будівлі. Більше того, гризунам «до смаку» будівельна монтажна піна.
Комплексна дератизація (потрава) щурів востаннє проводилася ще за часів перебудов. З 23-х підрозділів профдезінфекції в Криму залишилося менше половини, і вони малопотужні, тобто не можуть справлятися в повному обсязі з завданням боротьби з гризунами.
