В наше суворе капіталістичне століття відмовитися від хлібного місця ой як важко. Адже потім можуть не запропонувати. І проте, Віктор Король знайшов у собі сили настирливо відкинути пропонований йому Президентом пост глави СБУ. На початку минулого тижня володар шикарного, як для такої посади, прізвища написав Ющенку лист, у якому ледь не благав (!) не призначати його головним есбеушником всієї України.

Насамперед подумалося: вах, яка порядна людина знайшлася! Знає, що коаліції він не по зубах. Тобто, пардон, не по нутру – ось, ухвалив рішення піти. Як там у класиків? «Все втрачено, крім честі». Дійсність виявилася більш прозаїчною. Буквально через декілька днів після заяви Короля прес-секретар СБУ Остапенко випадково брязнула: а нам, мовляв, і без начальства дуже навіть добре працюється. Найцікавіше, ніхто з журиків не насторожився. А дарма. Може, СБУ тепер працює за дзвінком гаранта? За такий матеріал будь-яке агентство «Синьхуа» із задоволенням заплатить тисясу-другу. Загалом, тема цікава. Ющенко – той взагалі тепер заручник нашої гіпотези. Спростувати її можна, лише запропонувавши Раді іншу кандидатуру. Чи сподобиться Президент? Скоро дізнаємося.

Лютувала минулого тижня опозиція. Ні, до рубильника цього разу справа не дійшла. БЮТ і НУ обмежилися пропуском пленарних засідань і активним цькуванням міністра МВС і Генпрокурора. З вимогою негайно відправити до відставки Цушка і Медведька виступила така кількість опозиційних лідерів і лідерш, що знайти того, хто першим крикнув «ату їх!» не представляється можливим. Коаліційне начальство відповіло, що ніяких звільнень на догоду опонентам не буде. Крім того, представляє інтерес коротка, але надзвичайно ємка відповідь Прем'єр-міністра Віктора Януковича з цього приводу: «Дірку вам від бублика, а не Шарапова». Згадана заява зайвий раз підтверджує той факт, що влада імущих нічим не відрізняється від простих громадян, дивляться ті ж самі фільми, ось тільки грошей у них чомусь більше.

До речі, про гроші. Віктор Ющенко вирішив обнародувати свої доходи. Ні, журналу «Форбс» це нецікаво. Якийсь жалюгідний мільйончик. Навіть не на місяць – на рік! Загалом, до Ахметова з Пінчуком Главі держави ще ой як далеко. Приблизно так само, як і «пересічному громадянину» до Глави держави.

А депутатів Ради тепер виганятимуть з сесійного залу за погану поведінку. Так вирішила коаліційна більшість. Відтепер дудіти в дудки, бити в барабани і перетворювати парламент на аналог НСК «Олімпійський» заборонено. Новина, очевидно, направлена на тих прогульників, які незабаром нагуляються і повернуться до роботи. Поки ж їх зарплати запропоновано віддавати дітям. З чуток, патологічно чесний Томенко, дізнавшись про таку ідею, вирішив і зовсім не ходити на засідання – щоб дітям більше дісталося. Вилитий Ленін, тільки без лисини.

Престижу України, як держави, минулого тижні була нанесена серйозна утрата. Одне з британських видань обізвало Вірку Сердючку «товстим трансвеститом». Говорять, що в надрах МЗС зараз готують нашу відповідь Керзону, тобто Блеру. Неначебто документ складатиметься з двох пропозицій і починатиметься так: «А у вас… а у вас прем'єр-міністр – друг гомосексуалістів!». Про другу пропозицію поки нічого не відомо, крім того, що вона буде короткою – максимум три-чотири слова.

З міжнародної арени перенесемося на залізничний вокзал Донецька. Тут був підло пограбований народний депутат від Партії регіонів Борис Білаш. Улюблений поет Віктора Януковича стояв у черзі до каси, збираючись купити квиток до Києва (очевидно, їхав на пленарне засідання). Невідомий молодчик вирвав у поета-депутата мобільник і ще якісь речі. До честі донецької міліції, нападаючий був затриманий через десять хвилин в… парфумерному магазині на привокзальній площі! Мабуть, збирався тут же обміняти награбоване на нові французькі духи, які на смак не поступаються знаменитому французькому шампанському. А взагалі випадок унікальний. Це ж треба – не знати власних депутатів (поетів) в обличчя! Хоча не виключено, що грабіжник знав Білаша, просто вірші не подобалися.

Постраждав минулого тижня ще один донецький політик. Секретаря Донецької міськради (так-так, того самого, який «наїхав», на думку національно налаштованої громадськості, на українську мову) облили кефіром з голови до п'ят. І все-таки, помітьте – не молоком, яке дешевше, а кефіром. Значить, хоч трохи, але поважають. Раптом у людини з дитинства непереносимість молока? За інших обставин, трапився б конфуз прямо на робочому місці. А так все гаразд, та і на старості років буде що пригадати. Все ж таки не щодня кефіром обливають, та й не кожного. Багато хто он вже п'ятнадцять років на слуху, а в них навіть яйцем жодного разу не шпурнули…

Юрій Луценко з продуктом курячої життєдіяльності минулого тижня таки познайомився. Але заочно. Втім, про все по порядку.

Зібрався, значить, Юрій Віталійович зі своєю «Самообороною» відвідати Харків. Але не просто заїхати на годину, а виступити перед електоральним людом на найбільшій площі в Європі – площі Свободи. І, з властивою йому дитячою безпосередністю, попросив міську владу надати йому можливість для виступу.

Луценку відмовили – із зрозумілих причин. Мовляв, негоже площу, на якій з вікопам’ятного 2004-го року не проводилося ніяких політичних заходів, знову перетворювати на Майдан. Проте, за два дні до передбачуваного мітингу на площу приїхали дві хури зі сценічним обладнанням (прямо шапіто якесь). Організатори мітингу подумали так: вже коли Луценку заборонили, ініціатором його зустрічі з харків'янами буде… Катеринчук. Але того також спіткала невдача. На допомогу прибув Жванія. Пристрасті розжарювалися. Зрештою, в ніч на п'ятницю сторони досягли консенсусу. Воїнству Луценка дозволили влаштувати шоу, але не на площі Свободи, а на значно меншій площі Рози Люксембург. Як виявилося згодом, міська влада не помилилася – аншлагом на мітингу і не пахло.

Цікаво, що на тій же площі два з половиною роки тому проводив мітинг кандидат у президенти Віктор Ющенко. У Луценка все було, як і у Ющенка – сцена, «прапороносці», кричалки і т.д. За пару годин до початку шоу представники коаліційних сил почали свій, альтернативний мітинг – біля будівлі облдержадміністрації. Охочі могли власноручно метнути у пінопластову фігуру Юрія Віталійовича з поспішно приробленими пейсами пару яєць. Примітно, що, за словами очевидців, яйця не розбивалися. Можливо, це були скам'янілі яйця птеродактилів.

Луценко, виступаючий у цей час зі сцени, заявив, що поважає паралельний мітинг. Мовляв, метати в нього яйця – право кожного вільного громадянина. «Термінатори яйця не бояться!», - повеселив присутніх лідер «Самооборони».

Загалом, у нас не політика, а суцільний гумористичний фестиваль.

Кохаймося!

Завжди Ваш

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

989