Виявляється, День закоханих не чужий навіть полум'яним революціонерам, яких на кохання не тягне внаслідок політичної завантаженості. Але свято є свято, і цього дня навіть на Юлію Тимошенко дивишся не як на лідера БЮТ, а як на потенційний об'єкт для поцілунків. Не говорячи вже про знамениту на весь світ бабу Параску.
Помічено, що Юлія Володимирівна будь-яку дату із задоволенням, яка хоч трохи відзначається, перетворює в шоу самомилування. Не став виключенням і День св. Валентина. «Під патронатом» (цікаво, де вона ховає патрони?) нашої головної пасіонарії 14 лютого в Києві на Майдані цілувалися десятки пар. Дійство відбувалося на фоні бютовських сердечок. До рекорду з масовості поцілунків кияни не дотягли, а ось порадувати – порадували, вірніше, не стільки вони в цілому, скільки їх окремі представники. Коротше кажучи, під кінець свята, коли навколо цілувалися всі кому не лінь, на орденоносну революціонерку бабу Параску напав невідомий мужик. Ну, ось захотілося йому скуштувати солодощі вуст приголубленої самим Ющенком ветеранші Майдану. Баба Параска для виду ламалася, але встояти перед раптовим натиском чоловічої чарівливості не змогла. Хто був цей чоловік – до цих пір залишається загадкою.
Минулий тиждень, до речі, приніс нам багато загадок. Наприклад, найпопулярніша в Україні газета «Комуніст», що виходить тиражем майже 400 тисяч екземплярів, раптово змінила формат, прибравши з шапки знайомий профіль Ілліча. Подія, що і казати, загадкова. З 1918 року друкарський орган української Компартії виходив з портретом Леніна і раптом – Ленін як у воду канув. Не інакше, як товариш Симоненко (або вже пан?) вирішив поступово відмовитися від марксистсько-ленінської ідеології, що сковує, щоб цілком зануритися в таку приємну пучину влади. Тим паче, що наприкінці тижня обласні осередки Партії регіонів, СПУ і КПУ підписали меморандум про співпрацю. Тепер, очевидно, ділитимуть владу на місцях. Думається, що Ленін від такої явної співпраці комуністів з буржуями в труні б перекинувся. Тому, мабуть, і прибрали (з шапки).
А ось ще одна загадка: як думаєте, чому українські націоналісти ні з того ні з сього озброїлися на найпопулярніший символ України – Вєрку Сердючку? Не встиг Андрій Данилко увійти до числа тих, хто боротиметься за право представляти країну на «Євробаченні», як на сцену виліз якийсь Попович з гнівною тирадою. Представився главою молодіжної референтури (ого як звучить!) Конгресу українських націоналістів (барліг екс-глави «Нафтогазу» Івченка, якщо хтось не в курсі). І заявив приблизно наступне: «Так ви що там, зовсім .? Його (її?) ж не можна пускати нікуди! Це ж, дідько б його побрав, не символ, а постімперський комплекс, на зразок малоруської неповноцінності. Не дозволимо!...». Ну, і далі приблизно в такому ж дусі. Що не кажи, а івченківські «брати» - на рідкість склочні люди. Могли б для приколу оголосити Сердючку своїм агентом у Москві. Ото сміху було б! Уявіть, концерт Данилка в кремлівському палаці, вриваються співробітники ФСБ: «Всім лежати! До нас поступила інформація, що десь тут ховаються українські націоналісти.».
Ще про націоналістів. Таким позначив себе на минулому тижні в. о. міністра закордонних справ Тара… пробачте, Огризко. Пан Огризко, приймаючи когось з Росії, запросив перекладача. Мабуть, лаври короля газів Івченка йому спокою не дають. Потім, втім, виправдовувався: мовляв, ніхто не попередив, а я тези підготував українською, і взагалі я живу в Україні, російської мови не знаю і т.д і т.п. Загалом, ні дати ні взяти – Тарасюк №2. Невідомо, з якої причини (може і з цієї) прем'єру Януковичу Гризько, як кандидат на пост глави МЗС не сподобався. Про що Віктор Федорович і повідомив Віктору Андрійовичу.
Взагалі, словесний «дір-дір між Президентом і прем'єром минулого тижня досяг апогею. Янукович вимагав від Ющенка «прибрати емоції», одночасно заспокоюючи його тим, що не збирається робити замах на повноваження Президента (мабуть лукавить, як завжди). Виказував незадоволеність Огризком і Королем (це такий дядечко, якого гарант хоче зробити главою СБУ). Ющенко, у свою чергу вимагав від прем'єра «підняти зарплати простим українцям» (гроші, чи що, почати друкувати?) і призначити якщо не Короля, то хоча б Огризка.
«Справі час, а урочистому прийому дипломатичного корпусу можна весь вечір присвятити», - так, очевидно, думав Президент, запрошуючи до себе на бал чоловік триста VIP-персон. Янукович чомусь прийшов без дружини. Зате Ющенко приймав гостей разом з дружиною і навіть відважно станцював з нею якийсь старомодний танець. Загалом, було веселе всім, і лише Табачник був похмурий, тому що стояв невдало і нічого не побачив через широку спину Віктора Федоровича.
Тиждень, що минув, підкинув Україні ще одну геополітичну загадку. Насправді, острів Зміїний – це острів чи скеля? Румуни говорять, що скеля. Наші твердять, що острів і навіть неначебто побудували там два декоративні будиночки в доказ. Враховуючи, що єдиний український підводний човен міністр оборони Гриценко хоче відремонтувати і продати, розраховувати на рішення конфлікту військовим шляхом не доводиться – румунський флот візьме нас голіруч. Доведеться боротися за острів дипломатичними методами. Наприклад, повернути Тарасюка і заслати його в МЗС Румунії з диверсійною метою.
Весна невблаганно наближається. Про це днями заявив Янукович. Цікаво, сам здогадався чи гасло у Тимошенко підглянув? Як би там не було, а Партія регіонів і БЮТ вирішили… об'єднатися. Про що і заявив на тижні Ахметов. Мов, у коаліцію Тимошенко не пустимо, а ось дружити будинками – будь ласка. Як це здійснюватиметься на практиці, засмучений нічиєю «Шахтаря» Рінат Леонідович не сказав. А може і сам ще не знає. Головне – об'єднатися, а там розберемося, хто є «ху».
Знову порадував Азаров. Після знаменитої відмови від оргій при зростанні ВВП, Микола Янович засвітився вже не як розпещений вседозволеністю тріумфатор, а як школяр, який проштрафився. Справа була так: Азаров прийшов до Ющенка на якусь «сиджу» і забув вимкнути мобілку. Гарант був у нестямі від злості: мовляв, скільки можна хвалитися, і так всі давним-давно знають, що в Азарова є труба. Ось такий конфуз вийшов. Пам'ятається, Зварич під час свого перебування міністром юстиції дзвонив комусь прямо на засіданнях Кабміну. Янукович терпів-терпів та й вигнав Романа Михайловича за двері. Причому як в переносному, так і у прямому розумінні. Зварич – давно вже не міністр.
Наприкінці – свіжий політичний анекдот. Березовський пише лист Луценку: «Дорогий Юра! Лист, в якому грошей ти на революцію просив, я не одержував…».
Кохаймося!
Завжди Ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом