Ірена Кільчицька: Сьогоднішня опозиція – це опозиція до власного народу

- Ірено Реонольдівно, рішення Київради про зниження тарифів на комунальні послуги – це перемога чи поразка Київської влади?

- Те, що це не поразка київської влади – однозначно. Це частково поразка простих киян, які відносяться до слабо захищених верств населення. Крім того, це сміхотворність опозиції, яка виявиться через декілька місяців.

Я взагалі хочу сказати, що та опозиція, яка сьогодні є як в Київраді, так і в Раді, це опозиція не до влади, а до власного народу. Крім зухвалої брехні, некомпетентності, маніпуляції свідомістю простих людей, дешевого порожнього популізму опозиція нічого не робить. Ситуація з тарифами – тому підтвердження.

Зараз з бюджету було виділено більше мільярда гривень, якими повинні дотуватися тепло-, енерго-, водо- і інші поставляючі компанії. Ці гроші опозиція «визнала», і вони були виділені з бюджету. Але, по суті, відібрані у медичних установ, шкіл, садків і незаможних верств населення. Так яка ж перемога опозиції?! Це дешевий популізм.

Мера і його команду звинувачують у зв'язках в засновниками, акціонерами того ж «Київенергохолдінгу», «Водоканалу». Я вам скажу, що засновники цих компаній йшли на вибори з однією відомою нині опозиційною силою, і в них були плани спільно розпоряджатися цим майном. Але команда Черновецького цього зробити не дала. Вона змінила правила гри. Хлопці їх прийняли. І тепер ця відома опозиційна сила не може заспокоїтися: як же так, все було так близько, практично в руках, і тут така невдача?!

- Як ідуть справи з субсидіями?

- Багато простих людей почали платити менше, ніж вони платили до підвищення тарифів. Тоді як, люди, які можуть собі дозволити платити, для них цього нічого не варто, повинні були платити більше.

У Леніна є така робота «Крок вперед, два кроки назад». Я б перейменувала дії сьогоднішньої Київської влади в «Два кроки вперед, крок назад». Ми повинні рухатися саме в такому напрямі, тому що писк і вищання опозиції не дає відносно нормально працювати Київській владі. Дивіться, що відбувається. В нас дуже багато позитивних моментів. Ми виводимо комунальні підприємства на високий ринковий рівень. Опозиція про це не говорить. Ми підняли комунальні показники ринків, а там грошей розкрадалося не менше, ніж у землі. Ми наводимо лад з парковками, де замість 600 тисяч гривень на місяць повинно бути більше 20 мільйонів. Але опозиція і про це мовчить, тому що в багатьох цих районних підприємствах цими питаннями займаються представники опозиції. Ми розібралися з ситуацією щодо роздачі соціального житла. Це близько двох мільярдів бюджетних грошей на рік, які роздавалися не тим, хто потребує, а тим, хто міг за винагороду втиснутися в чергу. Опозиція кричить тільки про землю. Але, в порівнянні з вищеназваними позиціями, це небагато. Називається, «економимо на сірникам, втрачаємо на горілці».

- Опозиція, судячи з усього, не вважає себе некомпетентною, а звинувачує в цьому владу.

- В п'ятницю в ефірі програми «Свобода слова» було багато розмов про те, що в Україні 15 років розкрадали землю, але тепер цього опозиція нібито робити не дасть.

По-перше, ті, хто це заявляє, 15 років прямо або побічно були при владі і розкрадали інше - приватизовували важливі стратегічні об'єкти, промислові підприємства, підприємства, де було багато майна у вигляді нерухомості. А, до вашого відома, насправді ринку землі в Україні 15 років тому не було. Він існує 3-4 роки.

Україна сама по собі настільки невелика, що землі недостатньо, щоб протягом 15 років із здібностями наших високопоставлених урядовців її розкрасти. Тут можна справитися за набагато більш короткий термін.

Ні сьогоднішня, ні минула влада, ні опозиція не зробили нічого для ринку землі. Вона коштувала копійки. Я працювала в банківській системі. Ще 3-4 роки тому мені пропонували в заставу найбільші об'єкти, до яких йшла земля, в центрі Києва по 5-10 гектарів під кредит в 100-200 тисяч доларів. Банки не давали такі кредити, тому що було зрозуміло - це зависання грошей. Тому те, що на сьогоднішній день в Україні ринок землі став ліквідним і цивілізованим – це заслуга комерційних структур, бізнесменів і підприємців, а не влади і опозиції. Це, до речі, ще одна характерна межа - прилаштуватися до чужих лавр.

- Одна опозиційна сила не раз заявляла, що заради демократії готова «прати білизну народу»…

- Так-так, ми могли спостерігати, коли ця сила прийшла до влади, інтриги, плітки, з'ясування відносин, катання на ковзанах і т.д., і т.п.

Пам'ятаєте, «все змішалося в будинку Облонських – коні, люди»… Коли я чую про прання білизни, весь час згадую шансоновську пісню про те, що «злодійка ніколи не стане прачкою».

- Як Ви вважаєте, до чого приведе вступ у дію закону про імперативний мандат?

- Думаю, ні до чого доброго. Про це говорить і Європа, і світ.

У нас в країні нічого прогнозувати не можна. До чого приведе – ми побачимо. Я хочу сказати, де джерела цього. Зараз не потрібно пищати про імперативний мандат і безконтрольність своїх депутатів. Потрібно було про це говорити в період між виборами, а не перед виборами продавати місця в списках за великі гроші (це торкається всіх рівнів законодавчої влади). В Києві опозиційні сили, які найбільше зараз кричать, збирали дуже великі гроші за місця в списках – від 300 тисяч доларів і більше. Та ж ситуація і у Верховній Раді. Що значить неконтрольовані депутати?! Людей треба брати не за гроші в списки, а після виборів кричати, що виборці не бачать своїх депутатів. А як вони їх можуть побачити, адже хлопці заплатили свої гроші, а зараз намагаються їх повернути і їм, звичайно, не до виборців.

- Як Ви оцінюєте нинішню ситуацію в Київраді?

- Її оцінюють виборці. Я через свою роботу дуже багато спілкуюся з нашою інтелігенцією. Лікарі і вчителі, наприклад, говорили про те, що вони незадоволені підвищенням тарифів, і хвилювалися, що кошти, зароблені на додаткових годинах роботи, пішли б на оплату тарифів. Вони говорили: «Ірено Реонольдівно, чесно, ми б вийшли на вулицю виразити свою незадоволеність, але, знаючи, що опозиція в своїх інтересах, заради свого піару, виводить на вулиці людей за гроші, ми цього не зробили, тільки щоб їй не підіграти».

До речі, ми зараз готуємо ряд розпоряджень про щомісячні дотації до зарплати лікарям, вчителям, співробітникам бюджетних організацій. Тобто, як пенсіонери зараз одержують щомісячні дотації, так само одержуватиме і середній клас.

- Ви торкнулися теми вуличних акцій. Українців знову закликають вийти на вулиці, зокрема здійснити так званий «похід на Київ».

- Я за фахом юрист і економіст, не медик. Але так вийшло, що я більше півроку займаюся медицину. Ми зараз робимо ревізію психіатричних клінік, інтернатів, де знаходяться психічно хворі люди. Тому, побічно зіткнувшись з психіатрією, я думаю, що в наявності психічні галюцинації у людей, які декілька років від когось обороняються. Скільки можна оборонятися?! Від кого?! Люди хочуть краще жити, здорових дітей, нормальне медичне обслуговування. А хтось обороняється. Це знову-таки дешевий популізм. Складається враження, що ті, кого відірвали від «годівниці», хочуть будь-якими способами туди повернутися.

- Дехто пророкуватиме швидку відставку Леоніду Черновецькому. Як Ви оцінюєте його шанси пробути на посту до кінця терміну?

- Це покаже час. Я впевнена, що Леонід Михайлович залишиться мером до кінця терміну, і наша команда не дасть привід для злорадності своїм ворогам.

- Як Ви відноситеся до рішення Черновецького не балотуватися на наступний термін?

- Я – людина віруюча, тому все сприймаю по-іншому. Якщо Ви зараз збираєтеся їхати в офіс і прибути туди через півгодини, то це Ваше бажання і плани. Якщо у Бога інші плани, цього може не відбутися. Але якщо Ви будете в офісі через півгодини, то це відбудеться не тому, що Ви так хотіли, а тому, що Ваші плани співпали з планами Бога.

- Ви перша з влади звернули увагу на проблему бездомних тварин. Зоозахисники роками добивалися рішення щодо Бородянки. Ви дійсно вірите, що воно працюватиме?

- На бездомних тварин звернула увагу не я, а Леонід Михайлович. У нього є звичка по суботах-неділях ходити по місту, зустрічатися з людьми, вислуховувати їх скарги і побажання.

Проблему щодо бездомних тварин Леонід Михайлович доручив мені вирішувати наприкінці липня. До цього я цією проблемою не займалася, а більше займалася бездомними людьми.

Я побачила сюжет про бездомних тварин, про негуманне до них ставлення, зустрілася з представниками австрійської, американської, англійської і громадських організацій захисту тварин, які пропонують свої гроші, своїх ветеринарів для вирішення нашої проблеми бездомних тварин, зокрема, собак. Оскільки я хотіла зрозуміти, про які суми йдеться, я поцікавилася, скількох коштує стерилізація одного собаки. Мені сказали, близько 20 доларів. На зустрічі були присутні журналісти. Не встигла я вийти із залу прийому іноземних делегацій, а в Інтернеті вже з'явилася інформація, що «Кільчицька хоче стерилізувати кожну сучку за 20-25 доларів». Я говорю своїм секретарям: «Я б ще пару псів стерилізувала, які це написали. Але природна гидливість не дасть цього зробити».

- Не секрет, що Ви скоро йдете в декретну відпустку. Вибрали вже ім'я дитині?

- Безумовно. У нас була така ситуація, що тато хотів одне ім'я, але думка мами була вирішальною.

Дитина повинна з'явитися днями, тому ім'я я оголошу після того, як це станеться.

- Як надовго Леонід Михайлович залишиться без заступника?

- Я йду в декретну відпустку, тому що за медичними бюлетенями жінці, у зв'язку з народженням дитини, ніякої іншої відпустки не оформляють. Я вас запевняю, що моя декретна відпустка буде коротшою за профспілкову відпустку моїх колег-чоловіків.