За останній місяць з Хрещатику зникло декілька десятків дерев, які давно стали символом нашого міста. Подекуди замість них увіткнули кволі саджанці. Але в цілому тенденція зрозуміла: каштани масово прибирають з центру міста.
Станом хрещатицьких каштанів міська влада вперше зацікавилася в 2005 році, коли в Україні вперше була знайдена комаха Cameraria ohridella, в простолюдді – «каштанова міль». Тоді «Київзеленбуд» звернувся в інститут зоології ім. Шмальгаузена НАНУ і інститут захисту рослин ААН з питанням: що робити? На жаль, на той момент ніхто в світі не зміг би відповісти на це питання. Каштанову міль відкрили лише декількома роками раніше, і ніякі відомі способи боротьби з шкідниками на неї не діяли.
Загалом, українським ученим були потрібні гроші на дослідження. Але з цим у нас звичайно «напряга». Тому про моль поговорили і забули. А в 2006-у про каштани пригадали знову. Вже нова влада. Восени голова робочої групи з впорядкування Хрещатику Ігор Добруцький – голова Асоціації флористів і садових центрів – підготував проект рішення про повне знищення білих каштанів і заміну їх на рожеві: на підставі того, що традиційний кінський каштан не дуже добре переносить столичний клімат. Але екологічна комісія Київради спільно з екологами і вченими-біологами прийшла до висновку, що каштани Хрещатику здорові, і міняти їх немає необхідності. Навіть фахівці КП «Київзеленбуд», на чиїй совісті не одне дерево, зрубане за примушенням забудовників, заявили те ж. Депутати-екологи звернулися до мера Києва з проханням ретельно розібратися в питанні. Реакції міського голови поки не було.
А тим часом станом каштанів зацікавилися і забудовники. Інвестиційно-девелоперська компанія «Ukrainian Development Partners» довірила дослідження проблеми співробітникам Національного ботанічного саду ім. Гришка. Днями вчені винесли вердикт. «Стан київських каштанів катастрофічно погіршується... Каштани дрібніють. Розміри насіння не перевищували 3 см, а більшість з них мала діаметр всього 1,6–2 см, тоді як зріле сім'я має бути 3–5 см... 60% насіння вражено грибковими захворюваннями і бактерійною гнилизною. 80% виявилися нежиттєздатними». Це цитати зі звіту.
Причини «катастрофічного погіршення» вчені бачать в дії промислових газів, автотранспортних викидів, важких металів, засухи, засолення, високих температур повітря і ін. «Врятувати» каштани пропонується за допомогою... якісного посадочного матеріалу.
Що й говорити, ініціаторам вирубки київських каштанів такий звіт дуже доречний.
В Інституті захисту рослин і Інституті зоології теж досліджували каштани. Але результати цих досліджень свідчать, що пиляти каштани на Хрещатику – не потрібно!
Станіслав Трібель, завідувач лабораторією стійкості с/г культур до шкідників, доктор с/г наук, професор, сказав: «Висадити рожевий каштан – наймудріше рішення, щоб врятувати дерева від мінуючої мілі. Цей сорт майже не уражається міллю. Але до хвороб він більш чутливий, ніж звичайний кінський каштан. А саме на Хрещатику каштанам шкодить не стільки міль, скільки різні хвороби».
Галина Нікітенко, старший науковий співробітник інституту зоології ім. Шмальгаузена говорить: «Якщо дійсно є бажання врятувати каштани, потрібно піти від використання сольових розчинів на дорогах. Вони вкрай негативно впливають на ґрунт. Крім того, згубним для каштанів може виявитися і кронування. Вже доведено життям: кронування тополі приречені, вони гинуть протягом декількох років. Не вийшло б так і з каштанами! Адже на місці зрізаючих гілок залишаються відкриті рани, куди вільно проникають мікроорганізми і деревні гриби. Іноді ці місця замазують зеленою масляною фарбою, що може спровокувати гниття стовбура. Жива природа – дуже тонкий механізм, і коли ми влізаємо туди, як слон у посудну лавку, одержуємо негативний результат».
Марина Зерова, професор інституту зоології фм. Шмальгаузена: «Те, що пропонує міська влада, – просто безумство! Рожеві каштани ще більш ніжні і вразливі, ніж білі. На Хрещатику дерева здорові, можете не сумніватися! Старі дерева вже давно піднялися над рівнем загазованості, який підіймається до 3–4 поверху. І не потрібно їх чіпати».
До речі, якщо ініціаторам вирубки каштанів надумається лякати нас ще і міллю, повідомляємо: київські учені знають «ліки» від неї. Але на Хрещатику цієї зарази практично немає, тому що там прибирають «хворе листя» разом з личинками. Що ж до районів Києва, то там метелик дійсно знайдений. З ним можна боротися, роблячи деревам «уколи» в стовбур. Одна ін'єкція коштує приблизно $10, і її вистачає на декілька років, передає «Газета по-киевски».
А ось співробітники ботсаду наперед зробили висновок, що цей польський досвід «неприйнятний для Києва зважаючи на відсутність достатньої кількості препаратів, грошей на них і фахівців». Але щоб зробити ін'єкції всім крещатицьким каштанам, яких залишилося менше 300, знадобиться $3 тис. Щоб вирубати їх і посадити нові, потрібно $0,5 млн (цифру в 2,5 млн грн називав на прес-конференції той самий Ігор Добруцький). І ці гроші обіцяли знайти! Чи так не простіше пустити їх не на вирубку дерев, а на порятунок всіх київських каштанів від мілі?
На жаль, нам як і раніше здається, що міська влада має намір «наслідити» в Києві, кардинально змінивши традиції Хрещатику. Як заявляв автор законопроекту про вирубку дерев Ігор Добруцький, парний бік, де розташована мерія, планується «озеленювати», висадивши там каштанову алею (в лапках – тому що слабенькі каштанові паросточки тільки років через 7 можна буде назвати зеленою зоною, і то – якщо не загинуть), а непарну, де вже є готова каштанова алея, – віддати під парковку машин і десятки кіосків. І саме ради цього знищуються дерева, а не через міль або хвороби.
Екскурсійним агентствам доведеться відмовитися від екскурсій «Київські каштани». Кондитерам варто вже зараз задуматися над новим дизайном коробки торта «Київський» – білі суцвіття каштанів на ній скоро виглядатимуть як анахронізм.
А як тепер називати традиційний пробіг, який організовується на День Києва? Дивлячись на нещасні паросточки, що стирчать на місці величних дерев, здається, що наступний, 14-й за рахунком захід доведеться перейменовувати в «Пробіг над каштанами».
До речі, цієї весни київські каштани святкуватимуть ювілей: 165 років. Перші спеціально висаджені, за наказом міської влади, каштани зацвіли на Бібіковському бульварі (нині б-р Шевченка) в 1842 році. Правда, деякі києвознавці стверджують, що на Подолі і в саду Києво-Печерського монастиря каштани зацвіли вперше в 1826 році, так що вони відсвяткували недавно 180-річний ювілей.
Боротьба з каштанами саме сьогодні виглядає вельми показово. Відомий києвознавець Анатолій Макаров писав, що з моменту своєї появи в місті каштани були символом демократії, міського самоврядування, тоді як тополі – символом імперської величі. І наміри чинної міської влади вирубати цей символ демократії представляється логічним продовженням політики, яка ними проводиться.
