Доповідачі по Україні в Парламентській асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен і Рената Вольвенд відзначають, що Україна справляється з виконанням зобов'язань, узятих перед Радою Європи.
Про це повідомив у середу на прес-конференції в Києві глава постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Віталій Шибко за підсумками роботи першої частини сесії цієї європейської парламентської організації (Страсбург, 22-26 січня).
За його словами, під час засідання моніторингового комітету розглядався документ, складений доповідачами по Україні Северінсен і Вольвенд за результатами їх перебування в Україні з 9 по 12 жовтня 2006 року.
Шибко відзначив, що перша частина цього документа дає позитивні мотивації відносно того, як складається ситуація в Україні. Зокрема, за його словами, йдеться про те, що Україна має нагоду і надалі виконувати свої зобов'язання, узяті перед Радою Європи.
Під час прес-конференції журналістам був розданий неофіційний переклад інформаційної записки доповідачів по Україні, в якій описані висновки щодо ситуації в країні, передає «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, в записці відзначено, що Україна до цих пір не має «чітко певних і заснованих на законі демократичних інститутів, останнє використовується як поле бою за інтереси, а не для здійснення відповідальних дій на користь народу, як це і повинно бути в демократичній державі».
Крім того, як сказано в записці, існує «величезна прірва» між обіцянками і виконанням цих обіцянок, між намірами і діями, що у свою чергу приводить до втрати громадської довіри до державних інститутів і зростання політичної апатії, корупції і страху можливого повернення до недемократичних дій.
Також у документі наголошується, що статус політичної реформи до цих пір залишається під питанням. «Жодна з політичних сил України в сьогоднішньому контексті не заперечує перехід від президентсько-парламентської системи до більш парламентської системи у принципі. В той же час, рамки і безповоротність цієї реформи ще і до цих пір залишаються «постійним джерелом конфлікту і плутанини», - сказано в пояснювальній записці.
Крім того, як відзначено в документі, на практиці перший досвід застосування недосконалих поправок до Конституції виявив багато питань, які залишаються відкритими. Наприклад, подальшого врегулювання вимагають питання, пов'язані з тим, чи є пропорційна партійна система із закритими списками кандидатів найкращою для молодої і нестійкої демократії.
Як сказано в пояснювальній записці, повинні бути також вирішені питання, пов'язані з призначеннями і звільненнями міністрів і їх повернення до парламенту. Повинні бути визначені чіткі підстави для розпуску парламенту і прийняття рішень, що стосуються нових виборів. Повинна бути також дана відповідь на питання, чи повинна Конституція України закріплювати процедурні аспекти, що стосуються створення коаліції, чи це повинно бути зафіксовано в регламенті. Крім того, вимагає рішення і питання імперативного мандата членів українського парламенту.
В документі також наголошується, що повинні бути прийняті закони про Кабінет Міністрів і про Президента, які б чітко визначали функції і компетенції цих двох державних інститутів.
