21 січня виповнилося 83 роки з дня смерті Володимира Ілліча Леніна. За життя вождь світового пролетаріату організовував революції і... їв хлібні чорнильниці. Не залишився у спокої він і після смерті. Мало хто знає, що Ілліч аж до розвалу Радянського Союзу був штатним працівником Запорізького автомобільного заводу.
Серед всіх звань і посад Володимира Ілліча для жителів Запоріжжя найпам'ятнішою виявилася найбільш з них непримітна. Як з'ясовується, організатор жовтневого перевороту одного прекрасного дня став простим працівником автозаводу і був таким цілі 67 років!
Коли Ілліча включили в списки співробітників, завод називався «Комунар» і на ньому вироблялися не «Таврії» з «Ланосами», а трактори і комбайни. Зарахували вождя на посаду… відразу після його смерті.
«На хвилі всесоюзної скорботи керівництво деяких заводів країни вписувало Володимира Леніна в «особовий склад» підприємств, - розповів другий секретар Запорізького обкому КПУ Володимир Цимбалюк. - Тоді це вважалося увічненням пам'яті», передає «Комсомольська правда» - Україна».
Якщо вірити офіційним паперам, то на запорізькому «Комунарі» головний революціонер планети, не шкодуючи живота свого, «працював» аж до 1991 року. І, як годиться, одержував зарплату. Правда, жоден колега вождя її не бачив, та і в табелі замість Ілліча ніхто не розписувався.
Якщо пригадати, що середня зарплата в радянські часи складала 150 рублів, то за роки свого трудового стажу Ленін мав отримати понад 120 000 рублів! На ці гроші він міг придбати аж шістдесят шість «горбатих» «Запорожців» (ЗАЗ 965), вироблюваних рідним заводом.
