Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк вважає, що Президент Віктор Ющенко і Прем'єр-міністр Віктор Янукович мають загальну стратегічну мету вступу до НАТО, але різні погляди щодо тимчасових рамок.
Про це Тарасюк сказав в інтерв'ю газеті «Дело» від 15 січня 2007 р.
«Після формування уряду на чолі з Януковичем виявилося, що Президент і прем'єр мають загальну стратегічну мету вступу до НАТО, але різні погляди щодо тимчасових рамок», - сказав він.
Міністр сподівається, що запланований на 14 лютого «круглий стіл» приведе до зближення позицій як Президента, так і уряду в питаннях членства в НАТО.
Тарасюк нагадав, що в квітні 2005 року Україна і НАТО перейшли на інтенсифікований діалог. На жаль, відзначив він, через тривалі внутрішньополітичні дискусії темп дещо втрачений. Тарасюк сказав, що не є прихильником проведення референдуму про вступ України до НАТО. «Особисто я не є прихильником референдуму. Але якщо політичні сили визначили це як необхідність, значить, потрібно готуватися», - сказав він, передає «УНІАН».
При цьому Тарасюк відзначив, що готуватися до проведення референдуму потрібно не для того, щоб влаштувати провокацію», а для того, щоб допомогти громадянину, суспільству дізнатися про те, що ж таке НАТО і яким чином відобразиться можливе членство України в НАТО на становищі того ж громадянина. На його думку, з цією метою повинна бути проведена дієва інформаційна кампанія.
Міністр нагадав, що опитування громадської думки говорять про те, що половина суспільства не має достатньої інформації про НАТО. «Тільки після того, як ми достатньо проінформуємо суспільство, можна буде проводити референдум», - вважає він.
За словами Тарасюка, основоположний документ НАТО не зобов'язав державу проводити референдум. В практиці нових членів НАТО відомі три випадки, коли проводилися такі референдуми і мали рекомендаційний характер: Словаччина, Угорщина і Словенія.
Міністр відзначив, що у випадку з Україною «ми маємо свою історію». «Тема НАТО активно використовувалася з метою політичних спекуляцій з боку наших опонентів як під час президентської кампанії 2004 року, так і під час парламентської кампанії 2006 року. Звичайно, що ця антинатовська риторика зробила свій вплив на громадську думку. Мета спекулянтів була отримати якомога більшу кількість голосів, яких вони не набрали», - додав він.
