Заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий закликає ЄС в майбутній базовій угоді між Україною і ЄС врахувати інтереси української держави, зокрема передбачити перспективу членства України в ЄС. Про це Чалий заявив в ході круглого столу «Європейська політика України в контексті реформування європейської політики сусідства».
Чалий наголосив, що Україна підтримує німецький підхід до реформування європейської політики сусідства, який орієнтований на східноєвропейські країни. «Україна була готова підтримати німецьку ідею політики сусідства, якби ми зрозуміли, що таке «політика сусідства плюс», тому що Німеччина нам пропонує якийсь «плюс». У мене було багато контактів з німецькими колегами і ніхто не може нам сказати, що увійде до цього «плюса», - сказав Чалий.
Воднораз він наголосив, що Україна повинна чітко знати, які переваги буде вона мати в новій базовій угоді. «Україна виросла з коротеньких штанців. Ми вже не віримо словам, ми віримо бюджету і справам. Скажіть, що тут «плюс» порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. Що додається? Додаються гроші в бюджеті?», - поцікавився заступник голови Секретаріату Президента.
Він наголосив, що в Україні зараз розуміють, що Євросоюз зараз перебуває в дуже непростому становищы. За словами Чалого, Україна вибудовує свої відносини з ЄС як партнер, а не як країна-кандидат або країна, що має перспективи стати кандидатом. «Україна хотіла б мати, якщо ми формулюємо політику «сусідства плюс», в цьому «плюсі» перспективу членства», - заявив він. При цьому Чалий додав: «Мене завжди вражає, що ЄС при опрацюванні двосторонніх документів дуже чутливо ставиться, коли ми намагаємося сформулювати, чого ми хочемо. Ви у двосторонньому документі можете сформулювати, чого хочете, чому ми не можемо сформулювати, чого ми хочемо?», повідомляє «ЛІГА».
Чалий зазначив, що, наприклад, якщо Україна говорить, що хоче відповідати копенгагенським критеріям, то одержує негативну відповідь, оскільки це означатиме, що наша держава має можливість стати членом ЄС. «Якщо ЄС не готовий сам сформулювати «плюс» у своїй політиці сусідства, він не повинен обмежувати наше право в наступній базовій угоді сформулювати наше бачення цієї майбутньої політики сусідства в контексті «плюс», - заявив Чалий.
Своєю чергою голова наглядової ради Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Кваснєвський наголосив, що 2006 рік був для України достатньо хаотичним і було важко зрозуміти, що відбувається в українській державі. Зараз, сказав він, в Україні склалася нова ситуація, і ЄС повинен отримати від української держави певні чіткі меседжі. Він наголосив, що Україна повинна підготувати суспільну точку зору щодо Європейського Союзу. За його словами, зараз більшість держав Євросоюзу дали б негативну відповідь на перспективу членства України в ЄС, у зв'язку з чим Україна повинна вести відповідну «добру політику».
Кваснєвський сказав, що Євросоюз робив багато декларативних заяв і зараз настав час приймати конкретні рішення. Також, за його словами, Україна повинна використати час головування в ЄС Німеччини для того, щоб сформувати концепцію набуття Україною членства в ЄС. Він вважає, що Україні слід було б використати цей час для того, щоб натиснути на Німеччину для формування ефективної нової політики сусідства, але щоб ця політика мала кінцеву мету.
