У Сімферополі виявили випадок сказу у домашнього собаки, який перед смертю встиг покусати двох людей. За словами фахівців ветеринарної медицини, це перший подібний випадок за останні сім років.
Сказ є одним з найнебезпечніших захворювань, оскільки досі ця хвороба вважається невиліковною. У Сімферополі випадки сказу виявляють рідко – найбільше до нього схильні приблудні тварини.
За словами завідуючого міської ветеринарної лікарні Володимира Дворника, ще на початку жовтня у ветлікарню звернувся мешканець Сімферополя, у якого після тривалої хвороби загинув собака. Перед смертю російський хорт покусав господаря і його матір.
Власник, почувши недобре, приніс труп свого собаки до ветеринарів для обстеження. Повторна лабораторна експертиза мозку тварини підтвердила страшний діагноз – сказ.
За припущенням ветеринарів собака міг заразитися від гризунів або приблудних тварин. Ймовірність контакту з лисицями і іншими дикими тваринами виключається, оскільки господар не захоплювався полюванням і не виїжджав з собакою за межі міста. «Вирішальну роль у долі собаки зіграла та обставина, що тварина не була щеплена», – говорить Дворнік.
Щоб локалізувати вогнище сказу, на території Центрального району Сімферополя, де жив собака, СЕС введений двомісячний карантин – з 9 жовтня по 9 грудня. Протягом цього часу група фахівців проведе поквартирний обхід власників тварин, складе списки домашніх вихованців, проведе вакцинацію не щеплених тварин і дезінфекцію території.
Господар загиблої від сказу собаки, його мати і всі, хто якимсь чином контактував з собакою, проходять курс антирабічних щеплень. Інкубаційний період вірусу сказу у тварин може тривати від декількох діб до декількох місяців, у людей – до півроку. Особливо небезпечними, за словами фахівця, вважаються укуси кисті руки, області шиї, голови, оскільки саме ці ділянки тіла забезпечують швидкий доступ небезпечного вірусу до мозку, передає «Новий Регіон» з посиланням на «Свіжу газету».
Нагадаємо, сказ (або водобоязнь) – вірусне захворювання теплокровних тварин і людини, що характеризується важким прогресуючим ураженням центральної нервової системи. Вірус передається зі слиною при укусах хворими тваринами. Зараження сказом можливо також при попаданні слини на шкіру або слизисті оболонки, що мають ушкодження. За характером протікання хвороби, розрізняють буйну і тиху форми сказу.
У собак буйна форма сказу супроводжується зміною поведінки. Часто тваринна не взнає господаря, не відгукується на оклик, ховається в темне місце. Деякі собаки стають дуже ласкавими, намагаються лизнути людину, що дуже небезпечно, оскільки слина вже заразна. З розвитком хвороби, внаслідок паралічу м'язів нижньої щелепи, у собаки спостерігається слинотеча, вона не може ковтати, нижня щелепа відвисає. Надалі тваринне стає агресивним, тікає, може кидатися на стрічних тварин і людей. Напади шаленства зміняються апатією, наступає параліч м'язів кінцівок тулуба.
При тихій формі збудження майже не спостерігається. Тварина, як правило, в пригніченому стані, стає неспокійною. Потім відвисає нижня щелепа, ускладнюється ковтання, велика слинотеча. Смерть настає через три-чотири дні.
