Визнання Голодомору актом геноциду є обов’язком політичних сил перед українською нацією, заявив перший заступник голови Секретаріату Президента України Іван Васюник.
Як повідомили в офіційному інтернет-представництві Президента, коментуючи пропозиції лідера фракції Партії регіонів Раїси Богатирьової до законопроекту «Про Голодомор 1932-1933 років», внесеного Президентом України, Васюник сказав, що Секретаріат Президента України вітає готовність парламентської коаліції до діалогу щодо невідкладного визнання Голодомору актом геноциду, повідомляє «УНІАН».
Васюник повідомив, що найближчим часом в Секретаріаті за участю представників політичних сил і громадських експертів відбудуться консультації з цього питання, а в разі потреби тема Голодомору може стати предметом для обговорення у форматі Політичної ради при Президенті України.
Водночас Васюник наголосив на неприпустимості політизування цього історичного питання. «Визнання Голодомору актом геноциду до дня пам'яті жертв Голодомору (25 листопада) є обов’язком політичних сил перед українською нацією», – додав він.
Говорячи про мету президентського законопроекту, перший заступник голови Секретаріату зазначив, що це – «відновлення історичної справедливості і недопущення подібних трагедій в майбутньому».
Однією з норм законопроекту передбачається введення адміністративної відповідальності (тобто штрафу) за публічне заперечення факту Голодомору, що, за словами Васюника, покликане запобігти «спекуляції політичними аутсайдерами трагічними сторінками української історії». «Слід зазначити, що покарання за заперечення факту геноциду не є посяганням на свободу слова. Заперечення трагедії єврейського народу – Голокосту – заборонено законодавством більше як 10 країн світу, у томі числі Франції, Швейцарії, Бельгії, Польщі», – сказав Васюник. При цьому, зазначив він, йдеться як про адміністративну (штраф), так і про кримінальну (ув’язнення) відповідальність. Зокрема в Австрії, Румунії, Чехії визначено лише кримінальне покарання (від 6 місяців до 10 років ув’язнення). В Німеччині і Ізраїлі покарання може досягати 5 років ув’язнення. В Румунії особливе покарання – для держслужбовців – до 5 років ув’язнення.
Враховуючи міжнародний досвід, зазначив Васюник, можна погодитися з пропозицією коаліції про посилення відповідальності органів влади і ввести більш жорстке покарання для тих держслужбовців і посадовців органів місцевого самоврядування, які намагаються переписати трагічні сторінки історії України.
«Доречно пригадати, що уряд Віктора Януковича у 2003 році зробив вагомі кроки щодо визнання Голодомору, і зараз демонструє послідовність своєї позиції», – сказав Васюник, висловивши упевненість, що фракція Партії регіонів, як і в 2002 році, підтримає відповідне рішення Верховної Ради.
«Саме сьогодні, напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору (25 листопада), ми маємо історичну нагоду довести міжнародному співтовариству факт геноциду українського народу в ХХ сторіччі. Ухвалення цього законопроекту глава держави сприйматиме як черговий крок у виконанні домовленостей, досягнутих в Універсалі національної єдності», – наголосив Васюник.
Як зазначає офіційне інтернет-представництво Президента, фахівці-історики, у тому числі і на міжнародних конференціях, обгрунтували і підтвердили факт Голодомору. Визнано, що цілеспрямоване винищування українського народу не обмежувалося лише тодішніми межами Української РСР. Люди вмирали і на Кубані, і на інших, суміжних територіях, де тоді проживали українці.
Визнання Голодомору актом геноциду проти українського народу вже здійснили 10 країн світу. Генасамблея ООН в спеціальній заяві, яку схвалили понад 50 країн (у тому числі Росія), оцінила чисельність жертв Великого Голоду в 7-10 мільйонів осіб.
Соціологічні дослідження свідчать, що більшість громадян мають чітку позицію з цього приводу. 65% опитаних впевнені, що голод був штучним, тобто викликаним діями тодішньої влади, а 70% вважають, що Голодомор невідкладно слід визнати актом геноциду.
