Народний депутат України, один з лідерів БЮТ Олександр Турчинов в інтерв'ю кореспонденту ForUm'у розповів про проблеми прийняття закону «Про опозицію», висловив своє бачення ситуації з відставкою «помаранчевих» міністрів, а також розповів про дружбу з Юлією Тимошенко.
- Олександре Валентиновичу! Прокоментуйте, будь ласка, незадоволеність Президента тим фактом, що в Україні на сьогодні фактично немає опозиції?
- Я так розумію, що Президент говорив про зволікання з прийняття закону «Про опозицію». Опозиція є, і вона реально діє. Думаю, що ні в кого не виникає сумнівів, що БЮТ - це і є той реальний загін опозиційних сил, який рано чи пізно переможе тих, хто іменує себе «антикризисниками», але при цьому створює кризи. Інша річ, що статус опозиції сьогодні, безумовно, не визначений саме тому, що антикризова коаліція ігнорує необхідність прийняття закону «Про опозицію». Ми вважаємо, що закон «Про опозицію» має прийматися разом з законом «Про Кабінет Міністрів», тому що для наших опонентів опозиція хороша, коли вона перебуває десь за колючим дротом. Що ж до цивілізованих відносин, коли опозиція контролює владу, маючи для цього всі необхідні механізми, то їх (антикризову коаліцію - ред..) це не влаштовує.
- Учасники робочої групи, яка працює над законом «Про опозицію» прийшли до висновку, що розгляд цього законопроекту відкладається, оскільки БЮТ не бере участі в роботі над цим законом? Ви дійсно не працюєте над цим документом? Чому?
- Це брехня. Ми постійно беремо участь у цій роботі, і наші представники присутні на засіданнях робочої групи. Але проблема в тому, що представники фракції «Регіонів» у робочій групі не мають права голосу в прийнятті відповідальних рішень. Вони посилають нас до своїх керівників, а Мороз і Янукович демонстративно ігнорують цю тему. Тобто фактично нам запропонували статистів, які не можуть самостійно ухвалювати рішення. Даруйте, але коли в десяте приходиш на засідання, а ситуація повторюється, як дежавю, то просто шкода часу. Тому ми вважаємо, що для того, щоб поставити крапку в цьому питанні, треба провести нараду за участю Президента, прем'єр-міністра, голови ВРУ і лідера опозиції. Тільки в цьому випадку можна вийти на прийняття рішення.
- Прокоментуйте, будь ласка, недавнє призначення нових міністрів - культури і юстиції.
- Це було більш скидалося на фарс, тому що за процедурою, перш ніж голосувати за призначення міністрів, депутати повинні ознайомитися з їх особовими справами, вислухати їх, поставити всі необхідні питання і лише після цього ухвалювати рішення. Смішно те, що тільки після голосування нам роздали особові справи нових міністрів. Схоже, на згадку про те, що ці міністри отримали посади. В той же час, ми не почули інформації про те, яку політичну силу вони представляють. Хто несе за них відповідальність? Це міністри-комуністи, чи соціалісти, чи вони «регіонали»? А може це квота «Нашої України»? Ми так і не почули пояснення, чому з п'яти міністрів, які за квотою «Нашої України» перебувають в уряді, звільнили тільки двох. Так кого ж тоді представляють Павленко, Луценко і Поляченко, які залишилися в уряді? Можливо, вони змінили свою політичну орієнтацію і фактично перебувають в опозиції до «Нашої України», залишаючись в уряді Януковича? Ні прем'єр-міністр України, ні голова Верховної Ради не змогли нам відповісти. Отже тепер кадрові питання в Україні вирішуються не відповідно до Конституції і законів, а згідно з кулуарними підкилимковими домовленостями.
- Таким чином, закон «Про Кабінет міністрів», який передбачає процедуру звільнення і призначення міністрів, має бути прийнятий до звільнення «помаранчевих» міністрів, що залишилися? Ви вважаєте, це можливим?
- Можу вам сказати, що це речі не пов'язані між собою. На сьогодні достатньо механізмів і без закону «Про Кабінет міністрів» для регулювання кадрових питань: У Конституції, закладені прямі норми дій щодо призначення і звільнення міністрів парламентом. Закон «Про Кабінет міністрів» має бути прийнятий для вирішення інших питань. Він потрібен для того, щоб пов'язати функції і взаємостосунки Кабінету міністрів з іншими гілками влади, з правлячою коаліцією, яка формує уряд, з опозицією, яка йому опонує.
- Після прийняття парламентом відставки Романа Зварича і Ігоря Ліхового, лідер фракції «Наша Україна» досить однозначно заявив про те, що НУ не має наміру більше відновлювати переговори про можливість розширення антикризової коаліції. Чи робить Наша Україна якісь кроки для об'єднання з БЮТ?
- Ми вже втомилися чекати, поки у них з'явиться настрій для об'єднання з нами. Ми чекали у вересні, жовтні, так і рік закінчиться. Нашим колегам необхідно мати певну позицію незалежно від того буде новий етап з'їзду НСНУ, чи ні, і цю позицію треба демонструвати вже сьогодні. Щоб не втрачати часу, ми налагоджуємо нормальні відносини з окремими депутатами з «Нашої України», з політичними партіями, які входять до цього блоку. Я не виключаю, що запропонуємо їм ухвалити самостійне рішення про входження в парламентську опозицію. Хоча, звичайно, нам хотілося, щоб ці документи про об'єднання, підписали всі депутати фракції «Наша Україна».
- Скажіть, будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко є авторитарним лідером?
- Ні. Вона приклад вольового, але при цьому демократичного лідера. Її вольові якості наші опоненти намагаються називати авторитарними, але це помилка і дезінформація. Я можу сказати, що на наших нарадах і спільних засіданнях, чи то політрада, чи засідання фракції, більш толерантної позиції, ніж Юлія Тимошенко, ніхто не займає. Швидше, більш жорстку позицію займаю я. Ті, хто працює у нас і має нагоду бути присутніми на подібних заходах, можуть вам підтвердити, що більш демократичного лідера ніж Тимошенко, але, безумовно, з потужними вольовими якостями, важко знайти.
- Чи підтримуються дружні стосунки між Тимошенко і рядовими БЮТівцями
- Звичайно.
- У вас прийнято влаштовуватиспільні заходи для відпочинку?
- Ви знаєте, у нас зараз дуже велика фракція. Якщо в минулому скликанні вона складала до 20 осіб, то ми звичайно жоден день народження не пропускали, і намагалися святкувати разом. А зараз, якщо відзначати всі ці події, то нам довелося б святкувати щодня, адже 129 людей – це забагато. Проте, ми прагнемо святкувати серйозні ювілеї. Наприклад, недавно вся наша фракція зібралася на святкування 70-річчя Ярослава Федорчука. Звичайно, у нас не тільки офіційні, але і звичайні людські відносини. І це нормально.
- Ви, напевно, дуже зайнятий політик. Сім'я страждає від цього?
- На жаль, сім'я страждає. І син, і дружина, безумовно, хотіли б, щоб ми бачилися частіше. Іноді тиждень проходить так, що я йду - вони ще сплять, а приходжу - вони вже сплять. В той же час можу сказати, що ми живемо дуже дружно і нам не треба ніякого додаткового мотиву або свята, щоб зібратися всім разом.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
884