1 листопада 2006 року у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: «Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми і перспективи».

Проблема вступу до СОТ є дійсно важливою, напевно, однією з найважливіших. І ця важливість обумовлюється з точки зору не тільки інтеграції України в міжнародні економічні і політичні відносини, але і вступу до будь-яких міжнародних економічних організацій взагалі. І СОТ, на відміну, наприклад, від Євросоюзу, є саме тією організацією, реалістичність членства в якій, найбільша.

Стосовно самого процесу вступу до СОТ і його наслідків для національної економіки, то тут потрібно відзначити наступне.

Дійсно, шлях України до СОТ надзвичайно складний і він проходив не тільки в умовах проблем двосторонніх переговорів, а й тиску з боку гасел вищого керівництва держави з закликами вступити до СОТ саме до кінця поточного року. Такий стан речей привів до ситуації, коли досягнення мети членства перетворилося фактично в „членство за будь-яку ціну” . І весь переговорний процес також націлювався на швидше досягнення мети – найшвидший вступ до СОТ, ніж відстоювання інтересів національної економіки.

В країні не пропрацювали захисні механізми для найуразливіших областей національної економіки. Міністерство економіки України поширює розрахунки, згідно з якими сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ, становитиме 10,2% обсягу споживання України і зростання ВВП на 4,8% в довгостроковій перспективі. А за очікуваннями, вступ до СОТ приведе до зростання експорту товарів і послуг на 9,2% і імпорту на 11,8%.

Але йдеться саме про довгострокову перспективу. Те, що відбуватиметься в недалекій і середньостроковій перспективі зовсім не безболісно для національної економіки. Існує низка галузей, які постраждають відразу після вступу до СОТ. Можна привести, наприклад, сільське господарство. І зараз державна підтримка цієї галузі не відповідає вимогам країн з розвинутою економікою, які, у свою чергу, стають досить жорсткими конкурентами після вступу в організацію. А відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство внутрішня підтримка сільського господарства скоротиться протягом 5 років на 20% порівняно з базовим періодом. Є аналогічні приклади і з інших ще конкурентних галузей національної економіки України.

Фактично так склалася ситуація, що наша держава повинна будувати механізми захисту галузей національної економіки не в процесі переговорного процесу вступу до СОТ, а після прийняття до цієї організації.

Указуючи на недоліки самого процесу вступу до СОТ, не варто ставити під сумнів необхідність такого вступу. Враховуючи те, що СОТ - це 149 країн, на які припадає 95% світового торговельного обороту, що на країни-члени СОТ припадає близько 70 % українського експорту і, навіть те, що всі сусіди України (окрім Росії і Білорусі) вже є членами СОТ, інтеграція в СОТ є більш, ніж необхідною.

У макроекономічному плані в довгостроковій перспективі членство в СОТ безумовно корисне. Що ж до середньої і короткострокової перспектив, то проблеми будуть і головним завдання є мінімізація цих проблем.

З погляду міжнародних економічних і політичних відносин, вступ України до СОТ сприятиме створенню умов для зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України, підвищення темпів зростання іноземних інвестицій. Якщо вести мову безпосередньо про євроінтеграцію держави, СОТ допоможе створенню зони вільної торгівлі з Європейським Союзом з щорічним збільшенням обсягів експорту української продукції в ЄС.

Також від членства у СОТ можна чекати детінізації імпорту шляхом його подальшої лібералізації з супутнім зростанням доходів від зовнішньоекономічної діяльності державного бюджету; пожвавлення виробництва в базових експортно-орієнтованих галузях; стимулювання розвитку секторів послуг, зокрема завдяки залученню прямих іноземних інвестицій; зниження комерційних ризиків унаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, зменшення втрат українських експортерів шляхом недискримінаційних умов застосування захисних механізмів; створення стимулу для підвищення конкурентоспроможності; застосування механізмів справедливого рішення торгових суперечок; істотне посилення ефективності заходів захисту внутрішнього ринку відповідно до процедур і правил судового рішення суперечок СОТ; розширення асортименту і якості пропонованих товарів і послуг, зниження їх ціни.

Потрібно сподіватися, що технічно Україна буде готова для членства в СОТ до кінця поточного року. Навіть, якщо внаслідок проведення відповідної конференції СОТ з питань членства юридичне членство до кінця року не відбудеться, то сам факт технічної готовності до членства є, безумовно, вагомим досягненням у справі інтеграції в СОТ.

Стосовно діяльності Верховної Ради у сфері прийняття відповідного законодавства, то не слід розглядати відсутність ухвалення необхідних законів, як серйозну перешкоду до вступу в СОТ і цю проблему можна вважати цілком переборною.

Олексій Плотніков

Професор, заступник глави Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, доктор економічних наук

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1218